15 грудня 2014 року м. Київ К/800/27727/13
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Моторного О.А.,
Суддів Борисенко І.В.,
Кошіля В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2009
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013
у справі № 2-а-14582/08/1570
за позовом Телекомпанії "Чорне море" у вигляді ТОВ
до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2009, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013, позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси № 0002662301/0 від 24.09.2008 та № 0002662301/1 від 13.11.2008.
В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної зі сторін, які беруть участь у справі, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження, у відповідності до п.2 ч.1 ст.222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом проведено виїзну позапланову перевірку Телекомпанії «Чорне море» у вигляді ТОВ з питань взаєморозрахунків з ПП «Пальвітіс» за період з 01.01.2006 по 01.01.2008, за наслідками якої складений акт №1987/23-0-22463953/169 від 11.09.2008.
На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0002662301/0 від 24.09.2008, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 275000,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 137500,00 грн., у зв'язку з порушенням підприємством пп. 7.2.4 п. 7.2, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п. 9.6 ст. 9, п. 10.3 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість».
За результатами адміністративного оскарження, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002662301/1 від 13.11.2008 за змістом аналогічне №0002662301/0 від 24.09.2008.
Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про скасування зазначених повідомлень-рішень, враховуючи наступне.
Як вбачається з акта перевірки, доводи податкового органу обґрунтовані тим, що позивачем, в порушення пп. 7.2.4 п. 7.2., пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7, п. 9.6 ст. 9, п. 10.3 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», завищено суму податкового кредиту, у зв'язку із визнанням недійсними в судовому порядку статутних та податкових документів контрагента позивача - ПП «Пальвітіс», а саме: рішення про створення підприємства, статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.
Судами встановлено, що постановою Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2008 № 2-а-4375/08 по справі за позовом Державної податкової адміністрації в Одеській області до ПП «Пальвітіс», ОСОБА_2 про визнання не чинним рішення засновника про створення підприємства, установчих документів, свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість, визнано недійсним свідоцтво платника податку на додану вартість ПП «Пальвітіс».
Разом з тим, ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.12.2008 у справі № 2-н-11/08 скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2008 за нововиявленими обставинами. Закрито провадження по справі за позовом Державної податкової адміністрації в Одеській області до ПП «Пальвітіс», ОСОБА_2 про визнання не чинним рішення засновника про створення підприємства, установчих документів, свідоцтва про державну реєстрацію та свідоцтва платника податку на додану вартість.
Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що податкові накладні, видані ПП «Пальвітіс» за період з 01.01.2006 по 01.01.2008, є дійсними, а тому правомірно включені до складу податкового кредиту ТК «Чорне море» у вигляді ТОВ.
Крім того, факт здійснення господарських операцій між позивачем та ПП «Пальвітіс», на виконання умов договору оренди від 30.01.2006 №АО/1-02/06, підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками та актами надання послуг. За даними бухгалтерського обліку ТК «Чорне море» у вигляді ТОВ, станом на 01.01.2008 заборгованість між підприємствами відсутня.
За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що у відповідача були відсутні підстави для визначення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість.
Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.
Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.
Керуючись ст. ст. 222-224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2009 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.02.2013 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: (підпис) О.А. Моторний
Судді(підпис) І.В. Борисенко
(підпис) В.В. Кошіль