02 грудня 2014 року м. Київ К/800/27371/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Мороз В.Ф.
Логвиненко А.О.
Донець О.Є.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суд від 08 лютого 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Херсонській області до Іванівського професійного аграрного ліцею про зобов'язання вчинити певні дії,
Державна фінансова інспекція в Херсонській області звернулась із позовом, у якому просила зобов'язати виконати п.12 та п.14 вимоги від 15.09.2011 року № 50-10/877.
Позов мотивовано тим, що проведеною ревізією встановлено ряд порушень законодавства. З метою усунення встановлених порушень на адресу Іванівського ПАЛ направлено лист з вимогами їх усунення, проте керівництво Іванівського ПАЛ не вжито заходів щодо повного усунення встановлених порушень. Оскільки на момент звернення до суду відповідач пункти 12, 14 вимоги від 15.09.2011 року №50-10/877 не виконав, тому позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2013 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року в задоволені позовних вимог відмовлено.
Рішення судів мотивовані тим, що порушення зазначені в п.12 та п.14 вимоги від 15.09.2011 року 50-10/877 виникли не з вини відповідача, оскільки є такими, які не залежать від відповідача, що унеможливлює виконання п.12 та п.14.
В касаційній скарзі, що надійшла до Вищого адміністративного суду України ДФІ, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи та переглядаючи матеріали справи в межах доводів касаційної скарги, судова колегія вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до п.2.1 Плану контрольно-ревізійної роботи Головного КРУ України на ІІ квартал 2011 року інспекцією проведено ревізію фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 01.06.2009 року по 01.06.2011 року.
За наслідками перевірки складено акт від 05.09.2011 року №50-30/10, згідно висновків якого встановлено ряд порушень законодавства.
На підставі висновків ревізії позивачем на адресу відповідача направлено лист від 15.09.2011 року 50-10/877 з вимогами усунути виявлені порушення, проте на момент звернення позивача до суду відповідачем не вжито заходів щодо виконання вимог, а саме:
- п.12 вимоги про проведення претензійно-позовної роботи щодо повернення зайво виплачених сум коштів у сумі 8872,00 грн. внаслідок виплати випускникам з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування при працевлаштуванні після закінчення навчального закладу одноразової грошової допомоги в сумі 7512,00 грн. та виплати грошової компенсації для придбання одягу, взуття, м'якого інвентарю і обладнання в сумі 1360,00 грн. у зв'язку з не перебуванням у трудових відносинах з Фрунзенською загальноосвітньою школою та з ВАТ «Херсонське АТП 16554», тобто без фактичного їх працевлаштування, що є порушенням пп.4 п.13 Постанови КМУ №226 «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування»;
- п.14 вимоги про звернення до УПФУ в Іванівському районі щодо забезпечення перерахування до спеціального фонду відповідача коштів в сумі 5690,97 грн. за осіб які перебували на повному державному утриманні, в порядку встановленому відповідно до п.3, 4 ст.48 Закону України «Про Загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та проведення претензійно-позовної роботи щодо надходження вказаних коштів на спеціальний рахунок відповідача, оскільки спеціальним фондом відповідача за період з 01.06.2009 року по 01.07.2010 року недоотримано грошових коштів на виконання окремих доручень (як частина пенсії дітей - полу сиріт, по втраті годувальника) на загальну суму 5690,97 грн. на порушення пп.1 п.3 ст.13 Бюджетного Кодексу України від 21.06.2001 року (в період його дії), абз.13 п.4 ст.13 Бюджетного Кодексу України від 08.07.2010 року, п.3, 4 ст.48 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п.2, 3, 5, 6, 7 «Порядку зарахування та використання коштів, що підлягають перерахуванню Пенсійним фондом або органами праці та соціального захисту населення установам (закладам), де особи перебувають на повному державному утриманні», затвердженого Постановою КМУ від 04.03.2004 року №269, пп.2 р.2 п.2 Переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимоги щодо їх утворення та напрями використання, затверджених Постановою КМУ від 17.05.2002 року №659.
За змістом п. 1, 7, 10 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" № 2939-XII контрольно-ревізійним управлінням в областях надається право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно до п.п. 3.1.12 п. 3.1 Положення про Контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, затвердженого наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 9 січня 2001 року № 111, чинного на час виникнення спірних відносин, управління, відповідно до покладених на нього завдань, а також через підпорядковані йому контрольно-ревізійні підрозділи, має право, зокрема, звертатись до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Наведене дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
У зв'язку з цим, Верховний Суд України у постанові від 15 квітня 2014 року у справі 21-63а14 дійшов висновку, що виявлені збитки, завдані державі чи об'єкту контролю не можуть бути примусово відшкодовані шляхом вимоги, хоча про їх наявність може бути зазначено у вимозі. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом. При цьому зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність обчислення їх розміру перевіряє суд, який розглядає цей позов.
Таким чином оскільки примусове повернення зайво сплачених кошів чи отримання належних сум відбувається в судовому порядку за відповідним позовом про їх стягнення, спонукання підконтрольну установу в судовому порядку до виконання вимоги інспекції у тому числі з зобов'язанням до використання права на судовий захист, є необґрунтованим.
За цих обставин відмова у задоволенні такого позову є правомірною.
Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Херсонській області залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суд від 08 лютого 2013 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2013 року - без змін.
Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.
Судді: В.Ф. Мороз
А.О. Логвиненко
О.Є Донець