02 грудня 2014 року м. Київ К/800/5589/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:
Мороз В.Ф.
Логвиненко А.О.
Донець О.Є.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суд від 12 вересня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2012 року у справі за позовом Державної фінансової інспекції в Сумській області (надалі також - інспекція) до Лутищанської сільської ради Охтирського району Сумської області (надалі також - сільська рада) про зобов'язання вчинити дії,
Державна фінансова інспекція у Сумській області звернулась із позовом про зобов'язання відповідача виконати п. 10 листа-вимоги від 20.06.2011 року №18-14/803 "Про усунення виявлених ревізією порушень", а саме: провести претензійно-позовну роботу щодо відшкодування філією "Охтирський райавтодор" ДП "Сумський автодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" коштів в сумі 2234,36 грн.
Позов мотивовано тим, що за результатами проведеної ревізії бюджету Лутищанської сільської ради було виявлено ряд порушень, внаслідок яких сільській раді завдано матеріальної шкоди (збитків). З метою усунення вказаних порушень відповідачу було направлено лист-вимогу, яка в добровільному порядку виконано не було, докази виконання у позивача відсутні.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.
Рішення судів мотивовано необґрунтованістю позовних вимог та виконанням сільською радою дій на виконання вимог інспекції.
В касаційній скарзі, що надійшла до Вищого адміністративного суду України ДФІ, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи та переглядаючи матеріали справи в межах доводів касаційної скарги, судова колегія вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно направлення на проведення ревізії від 04 травня 2011 року №24 позивачем проведено планову ревізію бюджету Лутищанської сільської ради за період з 01 лютого 2009 року по 31 березня 2011 року.
За результатами вказаної ревізії складено акт від 07 червня 2011 року №18-20-01/26, яким встановлено, що в 2010 році по спеціальному фонду за КФК 170703 КЕКВ 1134 "Оплата послуг" філії "Охтирський райавтодор" ДП "Сумський облавтодор" сплачені кошти за виконані роботи по поточному ремонту доріг на суму 23766,00 грн.
Зустрічною перевіркою виду, обсягу і якості операцій та розрахунків між Лутищанською сільською радою та філією "Охтирський райавтодор" ДП "Сумський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" встановлено завищення вартості виконаних робіт по поточному ремонту доріг за 2009 - 2010 роки на загальну суму 2234,26 грн. (червень 2009 року - 1091,96 грн., червень 2010 року - 1142,30 грн.) в результаті завищення в "Актах виконаних підрядних робіт" ф. КБ-2в вартості прямих витрат роботи машин і механізмів в зв'язку з включенням в розрахунок відомості ресурсів маш-год. в більшій кількості, ніж відображено по первинним документам - подорожнім листам, що є порушенням вимог п. 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000, затвердженого наказом Держбуд України від 27.08.2000 року №174.
Операції з відображенням в бухгалтерському обліку завищеної вартості виконаних робіт відображено в меморіальному ордері №4 "Накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами" за червень 2009 року та червень 2010 року за дебетом рахунку 813 "Видатки за іншими надходженнями спеціального фонду", кредитом рахунку 364 "Розрахунки з іншими дебіторами".
Позивачем направлено сільській раді лист-вимогу від 20.06.2012 року №18-14/803 "Про усунення порушень".
Відповідно до п. 10 вказаного листа-вимоги Лутищанську сільську ради зобов'язано провести претензійно-позовну роботу та подати цивільний позов до суду щодо відшкодування філією "Охтирський райавтодор" ДП "Сумський облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" коштів в сумі 2234,36 грн.
За змістом п. 1, 7, 10 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" № 2939-XII контрольно-ревізійним управлінням в областях надається право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Відповідно до п.п. 3.1.12 п. 3.1 Положення про Контрольно-ревізійні управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, затвердженого наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 9 січня 2001 року № 111, чинного на час виникнення спірних відносин, управління, відповідно до покладених на нього завдань, а також через підпорядковані йому контрольно-ревізійні підрозділи, має право, зокрема, звертатись до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
Наведене дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень. При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.
У зв'язку з цим, Верховний Суд України у постанові від 15 квітня 2014 року у справі 21-63а14 дійшов висновку, що виявлені збитки, завдані державі чи об'єкту контролю не можуть бути примусово відшкодовані шляхом вимоги, хоча про їх наявність може бути зазначено у вимозі. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом. При цьому зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність обчислення їх розміру перевіряє суд, який розглядає цей позов.
Таким чином оскільки примусове відшкодування збитків відбувається судом за відповідним позовом про їх стягнення, спонукання підконтрольну установу в судовому порядку до виконання вимоги інспекції у тому числі з зобов'язанням до використання права на судовий захист, є необґрунтованим.
За цих обставин відмова у задоволенні такого позову є правомірною.
Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Сумській області залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суд від 12 вересня 2012 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2012 року - без змін.
Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає крім, як в строки, з підстав та в порядку, передбаченому главою 3 розділу IV КАС України.
Судді: В.Ф. Мороз
А.О. Логвиненко
О.Є Донець