ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/21888/14 10.12.14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дікергофф/Україна/»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІАЛ-БУД»
про стягнення заборгованості, неустойки та інфляції в розмірі 86 495,92 грн.
Суддя Нечай О.В.
Представники сторін:
від позивача: Пляс С.А., за довіреністю
від відповідача: не з'явився.
На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дікергофф/Україна/» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІАЛ-БУД» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості, неустойки та інфляції в розмірі 86 495,92 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.10.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/21888/14, розгляд справи призначено на 12.11.2014 р.
12.11.2014 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору та клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
У судове засідання 12.11.2014 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 13.10.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/21888/14 позивач виконав.
У судове засідання 12.11.2014 р. представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 13.10.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/21888/14 відповідач не виконав.
Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 12.11.2014 р. не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 13.10.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/21888/14, розгляд справи відкладено на 10.12.2014 р.
У судове засідання 10.12.2014 р. представник позивача з'явився, надав суду пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача у судове засідання 10.12.2014 р. не з'явився.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
Між Товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дікергофф/Україна/» (далі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІАЛ-БУД» (далі - відповідач, покупець) було укладено Договір поставки № 02/12/13-65 від 02.12.2013 р. (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати у власність (поставити) покупцю бетон товарний (далі - бетон) в кількості та на умовах, зазначених в цьому Договорі, а покупець зобов'язується прийняти бетон і оплатити його вартість так, як це визначено умовами цього Договору.
У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з п. 1.2. Договору асортимент бетону, що є предметом поставки за договором, погоджується сторонами додатково та вказується в додатках до цього договору, які після їх підписання сторонами стають невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п. 1.3. Договору бетон за цим договором постачається автотранспортом (в спеціальних транспортних засобах, придатних до перевезення бетону).
Пунктом 2.1. Договору визначено, що кількість бетону, що має бути поставлений постачальником покупцю за цим Договором, визначається покупцем шляхом надання постачальнику замовлень в порядку, встановленому в розділі 4 цього Договору.
Згідно з п. 2.2. Договору якість бетону та його властивості повинні відповідати вимогам ДСТУ, встановлених для даного виду продукції, і підтверджуватись сертифікатом якості, виданим постачальником.
У відповідності до п. 3.1. Договору бетон за договором поставляється постачальником згідно з правилами Incoterms-2000 на умовах СРТ місце призначення в межах міста Києва та Київської області. При цьому, місцем призначення визнається адреса будівельного майданчика в межах міста Києва та Київської області, вказана покупцем в замовленнях на поставку бетону, які надаються останнім відповідно до умов розділу 4 цього Договору.
Бетон вважається поставленим покупцю з моменту його отримання представником покупця в місці призначення (п. 3.2. Договору).
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що з метою підтвердження факту поставки бетону покупцю сторони складають та підписують з періодичністю один раз в десять днів (декаду) зведені накладні, які підтверджують обсяг поставки бетону як в натуральному, так і в вартісному виразі, а також вартість доставки такого бетону покупцю за відповідну декаду. Одночасно, з метою ведення оперативного обліку поставленого бетону протягом відповідної декади, представник покупця або інша особа, вказана покупцем як вантажоотримувач бетону, зобов'язані робити відмітки про отримання бетону в накладній, виданій постачальником безпосередньо на транспортний засіб, який здійснив доставку такого бетону до місця призначення. За наявності таких накладних з відміткою вантажоодержувача про отримання бетону та за відсутності у Покупця претензій щодо кількості та/або якості поставленого бетону покупець зобов'язаний підписати зведену накладну та не має права відмовитись від її підписання, а його відмова в цьому випадку від підписання зведеної накладної вважається порушенням умов цього договору.
Згідно з п. 3.4. Договору для отримання бетону за цим договором покупець зобов'язаний надати постачальнику до початку відвантаження будь-якої партії бетону оформлену в установленому чинним законодавством порядку довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей. Відсутність у постачальника на момент отримання замовлення покупця на поставку партії бетону чинної та оформленої належним чином довіреності покупця на отримання товарно-матеріальних цінностей може бути підставою для відмови від виконання такої заявки покупця та поставки замовленої партії бетону. Сторони цим встановили, що невиконання постачальником письмових замовлень покупця в цьому випадку не буде вважатися порушенням постачальником умов цього договору.
Пунктом 3.5. Договору визначено, що доставка бетону за цим договором здійснюється постачальником тільки у межах м. Києва та Київської області.
Відповідно до п. 4.1. Договору поставка бетону за цим договором здійснюється постачальником на підставі письмових замовлень покупця (форма такого замовлення наведена в додатку № 1 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною).
За умовами п. 4.2. Договору письмові замовлення на поставку бетону повинні надсилатися покупцем постачальнику щомісячно до 20 числа місяця, який передує місяцю, в якому повинна бути здійснена поставка бетону, і містити в собі таку інформацію: дату або графік поставки бетону протягом місяця; кількість бетону; клас бетону та рухомість; точну адресу доставки (місце призначення); інтервал поставки бетону протягом доби; найменування вантажоотримувача, що здійснює приймання бетону в місці призначення. Замовлення можуть містити також інформацію щодо декількох поставок бетону (на різні дати та місця призначення).
Згідно з п. 4.2.2. Договору накладні на поставку бетону з відміткою уповноваженої особи покупця або вказаного ним вантажоотримувача бетону про прийняття бетону визнаються сторонами в якості змін до замовлення, у випадку, якщо сторони не мали змоги внести зміни до замовлення іншим чином.
Будь-які письмові замовлення покупця мають бути підписані повноважним представником покупця та скріплені печаткою останнього (п. 4.2.3. Договору).
Пунктом 4.2.4. Договору сторони погодили, що письмові замовлення та/або зміни до них можуть бути надіслані факсимільним зв'язком або за допомогою електронної пошти з обов'язковим підтвердженням отримання такого замовлення уповноваженою особою постачальника. Підтвердження здійснюється шляхом надсилання покупцю замовлення з підписом уповноваженої особи постачальника, що його отримала. В будь-якому випадку, оригінал замовлення повинен бути наданий постачальнику не пізніше 5 (п'яти) днів з дати складання замовлення
Письмове замовлення вважається таким, що прийняте до виконання постачальником лише у випадку, якщо уповноважена особа постачальника поставить свій підпис на замовленні та скріпить його печаткою постачальника (п. 4.2.5. Договору).
Відповідно до п. 4.2.6. Договору в окремих випадках, замовлення на поставку бетону може бути надане покупцем постачальнику телефоном, тобто без складання письмового документу. В цьому випадку, а також в інших випадках, коли поставка бетону буде здійснена за відсутності оформленого відповідно до вимог цього договору письмового замовлення на поставку бетону, підписані покупцем накладні (в т.ч. зведені накладні) будуть достатнім доказом того, що така поставка бетону відбулася відповідно до вказівок покупця та вона задовольняє всі вимоги останнього як по асортименту та кількості поставленого бетону, так і по ціні бетону та вартості його доставки.
Згідно з п. 5.1. Договору ціна бетону, який поставляться постачальником покупцю за цим договором, погоджена сторонами та вказана в додатку № 2 до цього Договору, який складає його невід'ємну частину.
Пунктом 5.2. Договору визначено, що вказана в додатку № 2 до цього Договору ціна бетону вказана без врахування вартості доставки (транспортування) бетону до місця призначення.
У відповідності до п. 5.3. Договору вартість доставки (транспортування) бетону до місця призначення розраховується постачальником на підставі погоджених сторонами та вказаних в додатку № 3 до цього договору тарифів на транспортування бетону в залежності від відстані, на яку необхідно доставляти (транспортувати) бетон. В кожному окремому випадку вартість доставки (транспортування) бетону до місця призначення, вказаного покупцем, вказується в зведених накладних.
За умовами п. 5.4. Договору, вартість транспортування бетону також зазначається в рахунку постачальника на оплату бетону окремим рядком та сплачується покупцем одночасно з оплатою вартості бетону протягом строку, вказаного в п. 5.5. цього Договору.
Покупець здійснює повну оплату вартості бетону шляхом безготівкового переказу готових коштів на поточний рахунок постачальника. Покупець повинен здійснити оплату кожної та будь-якої партії бетону до відвантаження такої партії постачальником в розмірі, що дорівнює 100 % вартості такої партії бетону. При цьому постачальник не позбавлений права здійснити відвантаження бетону без попередньої оплати, в такому разі покупець повинен сплатити вартість відвантаженого бетону протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту відвантаження такого бетону постачальником (п. 5.5. Договору).
Відповідно до п. 5.6. Договору у разі, якщо сума грошових коштів, отримана постачальником від покупця за цим Договором, виявиться недостатньою для погашення зобов'язань покупця щодо оплати поставленого бетону, її буде зараховано в рахунок погашення зобов'язань покупця в наступній черговості:
- у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов'язані з одержанням виконання;
- у другу чергу сплачується пеня та збитки, завдані невиконанням;
- у третю чергу сплачується основна сума боргу за поставлений бетон.
Відповідно до пунктів 8.1. та 8.2. Договору цей договір набуває чинності з 02.12.2013 р. та залишається чинним до 31.12.2014 р.; якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії договору жодна з сторін не заявить про свій намір припинити його дію, строк дії цього договору вважається продовженим на наступний календарний рік.
Позивач пояснив суду, що ним належним чином виконувались зобов'язання щодо поставки бетону за Договором, претензій від відповідача не надходило. Так позивач на виконання умов Договору поставив відповідачу бетон згідно з видатковими накладними № СвРН-000000000014 від 10.01.2014 р. на суму 110 616,28 грн. та № СвРН-000000000039 від 20.01.2014 р. на суму 38 761,62 грн. Однак, відповідач звої зобов'язання щодо оплати поставленого бетону за Договором виконав частково на суму 81 342,28 грн., у зв'язку з чим в нього виникла заборгованість станом на 23.09.2014 р. у розмірі 68 035,62 грн.
Оскільки остання поставка бетону на користь відповідача була здійснена позивачем 20.01.2014 р. за видатковою накладною № СвРН-000000000039, то відповідач повинен був сплатити за отриманий бетон до 23.01.2014 р. Однак, станом на день подачі позову до суду відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо оплати поставленого бетону.
Згідно з ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
12.11.2014 р. позивач надав суду в якості доказів оплати відповідачем основного боргу кредитні повідомлення про зарахування грошових коштів в сумі 28 035,62 грн. від 22.10.2014 р. та в сумі 40 000,00 грн. від 03.11.2014 р.
Судом встановлено, що основний борг за поставлений бетон за Договором у розмірі 68 035,62 грн. було сплачено відповідачем після звернення позивача з даним позовом до суду 12.11.2014 р.
Відповідно до пункту 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 68 035,62 грн. основного боргу за поставлений бетон підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Крім основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача 8 629,62 грн. інфляційної складової боргу, 1 358,85 грн. трьох відсотків та 8 471,83 грн. пені.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом здійснено перерахунок заявлених до стягнення з відповідача розмірів 3% річних та інфляційних втрат та встановлено, що позивачем вірно розраховані зазначені показники.
Згідно з п. 6.1. Договору у разі прострочення строку оплати бетону та/або вартості його доставки (транспортування), покупець сплачує постачальнику пеню за кожний день такого прострочення оплати, виходячи з подвійного розміру облікової ставки Національного банку України, яка діяла під час прострочення оплати. Пеня нараховується на розмір несплачених покупцем грошових сум з першого дня прострочення оплати. Нарахування та сплата пені здійснюється за весь період прострочки, тобто до моменту повного виконання покупцем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого бетону та/або вартості його доставки (транспортування).
Сторони також погодили, що позовна давність про стягнення неустойки (штрафу, пені) та застосування будь-яких інших штрафних санкцій є договірною та становить 3(три) календарних роки (п. 6.7. Договору).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.
За розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня в розмірі 8 471,83 грн. за неналежне виконання грошового зобов'язання щодо оплати поставленого бетону за Договором.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі № 910/21888/14 в частині стягнення з відповідача основного боргу за Договором в розмірі 68 035,62 грн. підлягає припиненню, в іншій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи те, що станом на дату подання позовної заяви до господарського суду міста Києва у відповідача перед позивачем існувала прострочена заборгованість за Договором, судовий збір повинно бути покладено на відповідача.
З огляду на викладене, керуючись статтями 4, 49, 80, 82 - 85 ГПК України, суд,
1. Провадження у справі № 910/21888/14 в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дікергофф/Україна/» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІАЛ-БУД» про стягнення заборгованості в розмірі 68 035,62 грн. припинити.
2. В іншій частині позов задовольнити повністю.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІАЛ-БУД» (02125, м. Київ, вул. Старосельська, будинок 1, офіс 89; ідентифікаційний код: 38408752) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дікергофф/Україна/» (03083, м. Київ, вул. Червонопрапорна, будинок 26; ідентифікаційний код: 31029255) пеню в розмірі 8 471 (вісім тисяч чотириста сімдесят одна) грн. 83 коп., інфляційні втрати в розмірі 8 629 (вісім тисяч шістсот двадцять дев'ять) грн. 62 коп., 3% річних в розмірі 1 358 (одна тисяча триста п'ятдесят вісім) грн. 85 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.
Повне рішення складено 15.12.2014 р.
Суддя О.В. Нечай