ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/21763/14 10.12.14
За позовом Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями, Страхова компанія «К'Ю БІ І Україна»
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон»
про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу в розмірі 5 357,89 грн.
Суддя Нечай О.В.
Представники сторін:
від позивача: Кищук А.В., за довіреністю
від відповідача: не з'явився.
На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями, Страхова компанія «К'Ю БІ І Україна» (далі - позивач) до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (далі - відповідач) про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в порядку регресу в розмірі 5 357,89 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2014 р. було порушено провадження у справі № 910/21763/14, розгляд справи призначено на 12.11.2014 р.; зобов'язано сторін надати суду певні документи.
У судове засідання 12.11.2014 р. представник позивача з'явився. Вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 13.10.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/21763/14 позивач не виконав.
У судове засідання 12.11.2014 р. представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 13.10.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/21763/14 відповідач не виконав.
Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 12.11.2014 р. не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням сторонами вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 13.10.2014 р. про порушення провадження у справі № 910/21763/14, ухвалою від 12.11.2014 р. розгляд справи відкладено на 10.12.2014 р.; повторно зобов'язано сторін надати суду певні документи.
09.12.2014 р. через відділ діловодства господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнав суму боргу в розмірі 4 357,89 грн., оскільки позивач не врахував франшизу за полісом ОСЦПВВНТЗ № АС/6672471.
Представник позивача в судовому засіданні 10.12.2014 р. надав суду усні пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання 10.12.2014 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,
29 травня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАН Трак енд Бас Юкрейн» (далі - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством з іноземними інвестиціями, Страхова компанія «К'Ю БІ І Україна» (далі - позивач) було укладено договір добровільного страхування автотранспорту № 16017 (далі - договір), відповідно до якого позивачем були застраховані майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме: автомобіля «Volkswagen Passat», державний номерний знак АІ 3239 ЕІ.
22.11.2013 р. о 22 год. 45 хв., на а/д Київ - Одеса 18 км, Юсупов А.Н., керуючи автомобілем марки «Skoda Octavia», державний номерний знак АА 4318 НТ, рухаючись в напрямку м. Одеса, виконуючи випередження автомобіля «Volkswagen Passat», державний номерний знак АІ 3239 ЕІ, який рухався в середній смузі, не дотримався безпечного бокового інтервалу, внаслідок чого сталося зіткнення між автомобілями, що призвело до пошкоджень транспортних засобів.
Постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02.12.2013р. Юсупова А.Н. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Позивачем був складений та підписаний страховий акт № 1500010815 від 18.12.2013 р., згідно з яким пошкодження автомобіля марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак АІ 3239 ЕІ, внаслідок ДТП, яка сталась 22.11.2013 р. об 22 год. 45 хв. на а/д Київ - Одеса 18 км, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 5 357,89 грн. Дане страхове відшкодування в розмірі 5 357,89 грн. перераховано згідно з платіжним дорученням № 000027803 від 19.12.2013 р. страхувальнику - ТОВ «МАН Трак енд Бас Юкрейн».
Згідно зі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат (затрат) переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув право вимоги до відповідальної за заподіяні збитки особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ч. 1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Skoda Octavia», державний номерний знак АА 4318 НТ, на момент скоєння вищезазначеної ДТП була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «Страхова компанія «Еталон», згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/6672471.
Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, на підставі вищезазначених норм та у зв'язку з укладенням Полісу № АС/6672471 відповідач прийняв на себе обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну страхувальником майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «Skoda Octavia», державний номерний знак АА 4318 НТ.
Враховуючи те, що цивільно-правову відповідальність власника автомобіля марки «Skoda Octavia», державний номерний знак АА 4318 НТ, на момент скоєння вищезазначеної ДТП було застраховано відповідачем, що підтверджується Полісом № АС/6672471, відповідач згідно з статтею 993 Цивільного кодексу України та статтею 27 Закону України «Про страхування» зобов'язаний в межах ліміту відповідальності виплатити страхове відшкодування позивачу.
Позивач 02.04.2014 р. звернувся до відповідача з регресною вимогою щодо виплати (страхового) відшкодування в порядку регресу (вих. № R|L16327 від 27.03.2014 р.).
З матеріалів справи вбачається, що відповідач зазначену вимогу отримав, проте відповіді на неї не надав, відшкодування не здійснив.
09.12.2014 р. через відділ діловодства господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач визнав суму боргу в розмірі 4 357,89 грн., оскільки позивач не врахував франшизу за полісом ОСЦПВВНТЗ № АС/6672471.
Відповідно до п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи. Полісом № АС/6672471 передбачено франшизу в розмірі 1000,00 грн. Позивачем не враховано франшизу, встановлену Полісом № АС/6672471, при визначенні розміру позовних вимог.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування в розмірі 5 357,89 грн. підлягають задоволенню частково в сумі 4 357,89 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 - 85 ГПК України, суд,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 33-Б, 2 під'їзд; ідентифікаційний код: 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями, Страхова компанія «К'Ю БІ І Україна» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8; ідентифікаційний код: 25395057) страхове відшкодування в розмірі 4 357 (чотири тисячі триста п'ятдесят сім) грн. 89 коп.
3. У решті позовних вимог відмовити.
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, будинок 33-Б, 2 під'їзд; ідентифікаційний код: 20080515) на користь Приватного акціонерного товариства з іноземними інвестиціями, Страхова компанія «К'Ю БІ І Україна» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, будинок 8; ідентифікаційний код: 25395057) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 486 (одна тисяча чотириста вісімдесят шість) грн. 01 коп.
Повне рішення складено 15.12.2014 р.
Суддя О.В. Нечай