04 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-4697/12/2170
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Осіпова Ю.В.,
суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2013 року по справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Херсонрибгосп» до Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
13.11.2012р. ПАТ «Херсонрибгосп» звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Чаплинської МДПІ Херсонської області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішеннь від 01.11.2012 р. №№0008921550, 0008931550, 0008941550, 0008951550, 0008961550.
В обгрунтуання позовних вимог зазначив, що відповідач неправомірно застосував штрафні санкції за несвоєчасну сплату фіксованого сільськогосподарського податку.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2013 року адміністративний позов ПАТ «Херсонрибгосп» задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Чаплинської МДПІ Херсонської області Державної податкової служби від 01.11.2012 р. №№0008921550, 0008931550, 0008941550, 0008951550, 0008961550.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник Чаплинської МДПІ Херсонської області ДПС 25.02.2013р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначено, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального і процесуального права та просив скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01.02.2013р. і прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі.
Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.
Заслухавши суддю - доповідача, та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність будь яких законних підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.
01.11.2012р. Чаплинською МДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення: №0008921550 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з фіксованого сільськогосподарського податку на 1582 календарні дні у розмірі 7,90 грн., №0008931550 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з фіксованого сільськогосподарського податку на 1396 календарні дні у розмірі 425,04 грн., №0008941550 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з фіксованого сільськогосподарського податку на 939 календарні дні у розмірі 404,04 грн., №0008951550 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з фіксованого сільськогосподарського податку на 1425 календарні дні у розмірі 171,04 грн., № 0008961550 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з фіксованого сільськогосподарського податку на 1393 календарні дні у розмірі 1728,77 грн.
Не погоджуючись з вказаними вище рішеннями податкового органу, позивач оскаржив їх до суду.
Вирішуючи справу по суті, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач за спірними податковими повідомленнями-рішеннями неправомірно визначив грошові зобов'язання з фіксованого сільськогосподарського податку у зв'язку із затримкою у сплаті узгоджених податкових зобов'язань позивача за відповідні податкові періоди 2008 року.
Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи, погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає їх обгрунтованими, виходячи з наступного.
Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до розрахунків штрафних санкцій самостійно задекларовані податкові зобов'язання 2008 року з фіксованого податку були сплачені позивачем у 2010-2012 роках. Надані позивачем платіжні документи свідчать, що у 2010-2012 роках позивачем сплачувались поточні зобов'язання з фіксованого податку і були направлені відповідачем на погашення податкового боргу минулих податкових періодів (2008 року). У свою чергу сплата позивачем поточних податкових зобов'язань у 2008 році направлялась на погашення податкового боргу, що виник у попередніх періодах.
Для забезпечення погашення податкового боргу Чаплинська МДПІ у квітні 2008 року звернулася до Господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення податкової заборгованості ВАТ "Херсонрибгосп" з фіксованого податку у сумі 125093,39 грн. Господарський суд своєю постановою від 17.06.2008р. у справі №13/237-АП-08 ці позовні вимоги задовольнив частково та стягнув з ТОВ податковий борг з фіксованого податку у сумі 13498,4 грн.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2011р. постанову Господарського суду Херсонської області від 17.06.2008 р. залишено без змін.
В подальшому, як видно з матеріалів справи, належний до сплати податковий борг, згідно постанови Господарського суду від 17.06.2008 р., був повністю сплачений позивачем у червні 2008 року.
Таким чином, вказаним вище судовим рішенням фактично була узгоджена лише частина грошових зобов'язань позивача з фіксованого податку, а решту зобов'язань було скасовано.
Як вбачається з облікових карток ВАТ "Херсонрибгосп" по сплаті фіксованого податку у 2008-2012 роках відповідач у 2008-2011 роках постанови Господарського суду від 17.06.2008 р. та Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2011 р. в особових картках не відобразив, а сплату поточних податкових зобов'язань з фіксованого податку направляв на погашення неузгодженого та не існуючого податкового боргу з цього податку.
Таким чином, внаслідок протиправної зміни Чаплинською МДПІ напрямів сплати податкових зобов'язань виникла затримка у сплаті податкових зобов'язань за 2008 рік до бюджетів Каланчацької селищної ради та Гаврилівської, Привільської, Червоночабанської сільських рад понад 30 календарних днів.
Крім того, постановою Господарського суду розглядалось та було вирішено питання і щодо стягнення податкового боргу позивача станом на 31.03.2008р., а за спірними податковими повідомленнями-рішеннями обчислюється затримка у сплаті зобов'язань з фіксованого податку за січень-березень 2008 року.
Відповідно до Закону України "Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ, Податкового кодексу України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг. Під терміном "безнадійний" розуміється, зокрема, податковий борг платника податків, стосовно якого минув строк давності, встановлений цим Кодексом. У той же час за податковим повідомлення-рішенням №0008921550 до позивача застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань січня-квітня 2008 року, погашених відповідачем у травні 2012 року.
Аналогічні дії податкового органу щодо погашення безнадійного податкового боргу були підставою для нарахування штрафних санкцій і за податковими повідомленнями-рішеннями №№ 0008931550, 0008951550, 0008961550.
Також, необхідно зазначити, що ухвалою Вищого адміністративного суду від 21 травня 2013 р. Було залишено без змін постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.06.2011 р.
Як встановлено матеріалами справи, ВАТ «Херсонрибгосп» протягом 2003-2007років подавало розрахунок суми фіксованого сільськогосподарського податку до Чаплинської МДПІ в строки, встановленні законом. Проте, податковим органом дані платежі самостійно зараховувалися у рахунок погашення нарахованих штрафних санкцій та пені на підставі на підставі п.7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами".
Так, п.7.7 статті 7 названого Закону визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Як визначено пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 зазначеного Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.
Згідно з п.6 ст.7 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.
Пунктом 1.7 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» (затв. Постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.03.2004р. №377/89/76), кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому, згідно з п.3.8 зазначеної Інструкції, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.
Отже, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому, суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням пп.16.5.2 п.16.5 ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.
Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7. статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.
До того ж, у відповідності до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
За таких обставин, судова колегія вважає, що судом першої інстанції при розгляді даної справи не було порушено норми матеріального і процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не відповідають обставинам справи та ґрунтуються на невірному тлумаченні норм діючого у цій сфері законодавства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Отже, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції, відповідно до ст.200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.
Керуючись ст.ст.195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Чаплинської міжрайонної державної податкової інспекції Херсонської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 01 лютого 2013 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Ю.В. Осіпов
Судді: О.С. Золотніков
В.О. Скрипченко