18 грудня 2014 року Справа № 10482/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Затолочного В.С.
суддів: Каралюса В.М., Костіва М.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Добромильський деревообробний комбінат» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2014 року у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Добромильський деревообробний комбінат» до Управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі Львівської області про визнання протиправними дій, визнання незаконним та скасування розрахунку, -
Товариство з додатковою відповідальністю «Добромильський деревообробний комбінат» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі Львівської області, у якому згідно з уточненнями просить: визнати протиправними дії відповідача щодо направлення Товариству повідомлень № 12 від 14.02.2014 року та б/н від 14.03.2014 року з вимогами щодо відшкодування витрат ПФУ на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 в сумі 2172,98 грн.; визнати незаконним та скасувати розрахунок фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з січня 2014 року, в якому вказано дату досягнення пенсійного віку ОСОБА_1 як ІНФОРМАЦІЯ_2 року, який було долучено як додаток до позовної заяви Управління Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі Львівської області від 27.06.2014 року № 3015/06-12.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 27.10.2014 року в задоволенні позову відмовив повністю.
Позивач оскаржив дане судове рішення в апеляційному порядку і зазначив в скарзі, що ухвалене судом першої інстанції рішення не відповідає встановленим обставинам справи і нормам матеріального права. Зокрема, безпідставними є висновки суду щодо помилки в зазначенні дати досягнення пенсійного віку ОСОБА_1, а також щодо вірного трактування пенсійним органом законодавчих положень про досягнення вказаною особою пенсійного віку.
Просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та винести нове рішення про задоволення позову.
Сторони правом на участь у судовому засіданні не скористалися, у зв'язку з чим справа розглядалася в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції вірно зазначив, що порядок відшкодування підприємством витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах встановлено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України №64/8663 від 16.01.2004 року.
Відповідно до пункту 6.4 зазначеної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно з пунктом 6.5 Інструкції розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.
У пункті 6.8 даної Інструкції зазначено, що підприємства щомісяця до 25 числа повинні вносити до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції до 28.04.2013 року) для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Законом України від № 184-VІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільної сплати єдиного внеску» 04.04.2013 року внесено зміни до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та зазначено: в абзаці четвертому пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» слова і цифри «статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» замінити словами і цифрами «статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Зміни набрали чинності 28.04.2013 року.
Отже, платники, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, здійснюють відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій призначених відповідно до пунктів «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - до 28.04.2013 року, а після цієї дати, до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що право на пенсію за віком мають жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Відповідно частини 1 статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону чинної до 2011 року) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.
Згідно з статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції Закону чинної до 2011 року) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Таким чином, здійснення відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах здійснювалося до досягнення особами загального пенсійного віку - 55 років.
Відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції Закону чинної після жовтня 2011 року) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно; 55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року; 56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року; 56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року; 57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року; 57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року; 58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року; 58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року; 59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року; 59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року; 60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.
Зміни в статтю 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який набрав чинності з 1 жовтня 2011 року.
Оскільки ОСОБА_1 досягла 55-річного віку лише у 2014 році, коли уже діяли зміни до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», внесені Законом України від № 184-VІІ «Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільної сплати єдиного внеску», то до правовідносин щодо права на призначення пенсії за віком ОСОБА_1 застосовуються положення статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Тому пенсійним органом правомірно, після набрання чинності Закону України «Про заходи щодо законодавчого реформування пенсійної системи», було збільшено строк відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по громадянці ОСОБА_1, а саме до досягнення нею пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» - ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Матеріалами справи підтверджено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Старосамбірському районі Львівської області на адресу відповідача скеровано розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з січня 2014 року, який отриманий Товариством 22.01.2014.
У матеріалах справи наявні копії розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з січня 2014 року, в одному з яких міститься дата досягнення пенсійного віку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 року, в іншому - ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Оскільки, як правильно зазначено судом першої інстанції, відшкодування позивачем витрат на виплату пенсії ОСОБА_1 повинно здійснюватися до ІНФОРМАЦІЯ_2 року, помилкове зазначення іншої дати не позбавляє підприємство обов'язку відшкодовувати витрати на доставку пільгових пенсій на пільгових умовах, що покриваються підприємствами, на яких було набуто пільговий стаж відповідно до вимог чинного законодавства.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції є законною, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, а тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198 п. 1 ч. 1, 200, 205, 206 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Добромильський деревообробний комбінат» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.10.2014 року у справі № 813/5542/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20-ти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий суддя В.С.Затолочний
Судді В.М. Каралюс
М.В. Костів