09 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 667/5945/14-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Мусулевський Ярослав Андрійович
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,
суддів: Джабурія О.В., Крусян А.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Херсоні на постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 11 вересня 2014 року за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Херсоні про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
У липні 2014 року ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом про зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що позивач на підставі наказу № 708 від 08.12.1997 року була прийнята на посаду оператором КРМ до ВАТ "Херсонські комбайни". У 2009 році вона була звільнена, у зв'язку з скороченням штатів із займаної посади. При нарахуванні їй пенсії, за період роботи з 01.08.2006 року по 22.06.2009 року на ВАТ "Херсонські комбайни" пенсійним фондом їй не зарахувався стаж у зв'язку із тим, що підприємством не були сплачені страхові внески за вищевказаний період. Однак позивач отримувала заробітну плату вже з відрахуванням всіх податків, у тому числі страхових внесків, яку мав здійснювати роботодавець. Позивач вважала дії щодо не нарахування їй страхових внесків неправомірними, а тому на підставі вищевикладеного, позивач просив захистити її порушені права шляхом зобов'язання відповідача зарахувати страховий стаж роботи на ВАТ "Херсонські комбайни" з 01.08.2006 року по 22.07.2007 року та здійснити перерахунок її пенсії.
Постановою Комсомольського районного суду м. Херсона від 11 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено.
Зобов'язано Управління пенсійного фонду України в м. Херсоні зарахувати ОСОБА_1 страховий стаж за період роботи на ВАТ "Херсонські комбайни" з 01.08.2006 року по 22.10.2007 року, здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Управління пенсійного фонду України в м. Херсоні звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило його скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 08.12.1997 року по 22.06.2009 року працювала у ВАТ "Херсонські комбайни", що підтверджується наданою нею копією трудової книжки.
За вказаний час позивачу нараховувалась заробітна плата, яка була виплачена з вирахуванням усіх податків і зборів, в тому числі страхових внесків.
Як вбачається з письмового повідомлення Управління пенсійного фонду України в м. Херсоні, страхові внески від фонду оплати праці були сплачені ВАТ "Херсонські комбайни" до УПФУ лише по липень 2006 року включно, тому страховий стаж позивачу зараховано по липень 2006 року.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідач при нарахуванні пенсії повинен був зарахувати до страхового стажу позивача період її роботи у ВАТ «Херсонські комбайни» з 01 серпня 2006 року по 22 жовтня 2007 року на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Так, згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до п. 1 ст. 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають, зокрема, громадяни України, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
На підставі частин 1 та 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Абзацом 2 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що у разі ухилення страхувальника чи його посадових осіб від надання територіальному органу Пенсійного фонду звітності чи інших документів про сплату страхових внесків страхові внески обчислюються територіальним органом Пенсійного фонду в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за непрямим методом виходячи з оцінки валового доходу та витрат страхувальника, кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, обсягу виробленої (реалізованої) продукції (послуг), суми сплачених ним податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством.
Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Згідно ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
На підставі ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За таких даних, з урахуванням наведених вище норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про пенсійне забезпечення», апеляційний суд приходить до висновку, що Управління ПФУ у м. Херсоні повинно було зарахувати позивачу до страхового стажу період її роботи у ВАТ «Херсонські комбайни» з 01 серпня 2006 року по 15 жовтня 2007 року, а відтак рішення суду першої інстанції є правильним.
Колегія суддів відхиляє посилання апелянта в апеляційній скарзі на несплату ВАТ «Херсонські комбайни» за ОСОБА_1 страхових внесків як на підставу для відмови в зарахуванні до страхового стажу зазначеного вище періоду роботи позивача, оскільки обмеження пенсійних прав фізичної особи з боку державного органу з підстав невиконання або неналежного виконання обов'язків підприємством-страхувальником не є правомірним.
Водночас наявність недоїмки зі сплати страхових внесків, що сталася не з вини позивача, є внутрішніми взаємовідносинами між страховиком та страхувальником, а тому не може позбавити застраховану особу права на призначення та отримання пенсії у встановленому законодавством розмірі.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скаргах доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційні скарги задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в м. Херсоні - залишити без задоволення, постанову Комсомольського районного суду м. Херсона від 11 вересня 2014 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О.І. Шляхтицький
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: А.В. Крусян