27 листопада 2014 р. Справа № 2а-1900/12/1470
Категорія: 10.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Мороз А. О.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Димерлія О.О.
- Романішина В.Л.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України у м. Миколаєві, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України у м. Миколаєві, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України у Миколаївській області про визнання нечинним рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
У березні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України у м. Миколаєві, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України у Миколаївській області, в якому просив суд визнати нечинним рішення відповідача 1, викладене в акті розслідування нещасного випадку і протоколі про те, що позивач працював за договором підряду і знаходився в цивільно-правових правовідносинах з ТОВ "Стивідорна компанія "Нікмет-Термінал"; добровільно не сплачував внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України; нещасний випадок з позивачем, як випадок на виробництві, не підлягає розслідуванню;
- встановити відсутність у відповідача 1 компетенції і повноважень для складання і видачі завідомо неправдивих документів, внесення до офіційних документів неправдивих відомостей, перелічених в попередній вимозі; встановити відсутність у відповідача 2 компетенції розглядати звернення позивача без надання прав, передбачених ст. ст. 15, 18-19 Закону України "Про звернення громадян"; встановити відсутність у відповідачів компетенції порушувати правовий порядок;
- зобов'язати відповідачів утриматись від складання і видачі завідомо неправдивих документів, внесення до офіційних документів неправдивих відомостей;
- зобов'язати відповідачів вчинити дії: відповідача 1 - на підставі актів про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 і Н-5 від 1 червня 2011 р. здійснити виплату належних сум коштів та вжити передбачені законом заходи для відновлення порушених прав, відповідача 2 - розглянути всі звернення про захист прав та інтересів з наданням прав, передбачених ст. ст. 15, 18-20 Закону України "Про звернення громадян".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в квітні 2010 р. з ним стався нещасний випадок, який спричинив втрату працездатності. Незважаючи на неодноразові звернення до відповідачів, останні відмовляються здійснювати страхові виплати, посилаючись на неподання ним необхідного переліку документів, які є передумовою для страхових виплат. Вважає, що чинним законодавством обов'язок з одержання і подання таких документів покладено на відповідачів.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в Заводському районі м. Миколаєва і управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України у Миколаївській області щодо невжиття заходів для отримання документів, передбачених п. 3.1. Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат Зобов'язано відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України в Заводському районі м. Миколаєва і управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України у Миколаївській області на підставі п. 3.2. Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, вжити заходи для отримання документів, передбачених п. 3.1. цього Порядку.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України у м. Миколаєві, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України у Миколаївській області подали апеляційні скарги, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права ставлять питання про скасування рішення суду першої інстанції, з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою апеляційного суду від 22 травня 214 року задоволено клопотання відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України у Заводському районі м. Миколаєва про заміну відповідача на належного відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України у м. Миколаєві у зв'язку з реорганізацією заявника.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.
Судом встановлено, що 1 січня 2010 р. позивач уклав з ТОВ "Стивідорна компанія "Нікмет-Термінал" договір підряду № 165, за умовами якого виконував навантажувально-розвантажувальні роботи. 12 квітня 2010 р., під час виконання робіт, з позивачем стався нещасний випадок, який в подальшому спричинив втрату працездатності.
21 квітня 2010 р. комісією, до складу якої був включений працівник відповідача 1, складено протокол № 1, в якому вказано, що позивач працював за договором підряду та знаходився в цивільно-правових відносинах з ТОВ "Стивідорна компанія "Нікмет-Термінал" і добровільно не сплачував внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України; на підставі Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві НПАОП 0.00-6.02-04, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. нещасний випадок з позивачем не підлягає розслідуванню.
28 квітня 2010 р. начальником управління Держгірпромнагляду по Миколаївській області затверджено Акт розслідування нещасного випадку, в якому викладені ті ж висновки, що і в попередньому протоколі.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 2 лютого 2011 р. частково задоволено позов ОСОБА_2 до ТОВ "Стивідорна компанія "Нікмет-Термінал", встановлено факт, що позивач знаходився у трудових відносинах із товариством, працюючи докером-механізатором в період з 22 лютого 2009 р. до 31 травня 2010 р. (т. 1 а. с. 206-207). Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 20 липня 2011 р. відхилено апеляційну скаргу ТОВ "Стивідорна компанія "Нікмет-Термінал", рішення районного суду залишено без змін (т. 1 а. с. 208-209).
Також, рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 27 вересня 2011 р., договір підряду № 165 від 1 січня 2010 р. з ТОВ "Стивідорна компанія "Нікмет-Термінал" визнано недійсним і встановлено факт перебування позивача саме у трудових відносинах з ТОВ "Стивідорна компанія "Нікмет-Термінал".
Відповідно до ст. 72 ч. 1 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст. 8 п. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту).
Як визначено ч. 1, 2 ст. 10 ч. 1, 2 Закону, для страхування від нещасного випадку на виробництві не потрібно згоди або заяви працівника. Страхування здійснюється в безособовій формі. Всі особи, перелічені у статті 8 цього Закону, вважаються застрахованими з моменту набрання чинності цим Законом незалежно від фактичного виконання страхувальниками своїх зобов'язань щодо сплати страхових внесків. Усі застраховані є членами Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач є застрахованою особою, яка має право на отримання страхових виплат від Фонду в силу положень Закону, незалежно від фактичної сплати ним або ТОВ "Стивідорна компанія "Нікмет-Термінал" страхових внесків до Фонду.
Відповідно до ст. 46 ч. 1 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Згідно ст. 22 ч. 2 Конституції України, конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Відповідно до ст. 13 ч. 7 Закону, підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.
Актами № 2 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом форми Н-1 та актами розслідування нещасного випадку форми Н-5 від 1 червня 2011 р. зафіксовано, що нещасний випадок з позивачем стався в робочий час при виконанні посадових обов'язків, є пов'язаним із виробництвом.
В п. 3.1. Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 р. № 24, визначено перелік документів, на підставі яких виконавчі дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України проводять виплати одноразової допомоги та щомісячної страхової виплати:
1) заява потерпілого про призначення страхових виплат;
2) акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (якщо стався нещасний випадок), висновок за формою Т-1 (якщо такий складався);
3) акт (спеціального) розслідування нещасного випадку (аварії), що стався (сталася), за формою Н-5 (якщо такий складався);
4) акт розслідування хронічного професійного захворювання за формою П-4 (якщо таке встановлено);
5) рішення суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (якщо було засідання суду з цього питання);
6) висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності; 7) довідка про середню заробітну плату (доход);
8) копія трудової книжки або витяг з неї, засвідчені страхувальником або підписом працівника робочого органу виконавчої дирекції Фонду при пред'явленні оригіналу;
9) довідка про розмір пенсії по інвалідності (якщо вона призначена) унаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (у тому числі про розмір одержуваних надбавок);
10) довідка будинку-інтернату для громадян похилого віку та інвалідів або пансіонату для ветеранів війни та праці про розмір вартості утримання потерпілого в ньому;
11) протокол засідання комісії з питань охорони праці підприємства, а у разі, якщо вона не створена на підприємстві, комісії з питань вирішення спорів при робочих органах виконавчої дирекції Фонду про відсоток зменшення розміру одноразової допомоги потерпілому на виробництві (у разі встановлення комісією з розслідування нещасного випадку, що ушкодження здоров'я настало не лише з причин, що залежать від роботодавця, а і внаслідок порушення застрахованою особою нормативних актів про охорону праці).
Відповідно до п. 3.2. Порядку № 24, якщо потерпілий за станом здоров'я чи з інших причин не може одержати зазначені у підпункті 3.1 пункту 3 цього Порядку документи, їх одержує та подає відповідний страховий експерт робочого органу виконавчої дирекції Фонду.
Згідно п. 4.2.1. Положення про службу страхових експертів з охорони праці, профілактики нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 20 грудня 2011 р. № 63, для реалізації статутних завдань страхові (головні страхові) експерти відділень, відділів і секторів робочих органів виконавчої дирекції Фонду одержують та подають документи для розгляду справ про страхові виплати, визначені статтею 35 Закону, якщо застрахований або члени його сім'ї за станом здоров'я чи з інших причин не спроможні самі одержати ці документи, за наявності їх письмового звернення.
Судом встановлено, що позивач не подав довідки про середню заробітну плату і копії трудової книжки.
Також з матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача із заявою про сприяння йому у формуванні страхової справи та отриманні документів, оскільки є інвалідом 2 групи із втратою 75 відсотків професійної працездатності відповідно до довідки МСЕК, що ускладнює одержання позивачем необхідних документів.
Крім того, як вже зазначалось, рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 2 лютого 2011 р. встановлено факт, що позивач знаходився у трудових відносинах із ТОВ «Стивідорна компанія «Нікмет-Термінал», зазначена посада на якій позивач працював - докер-механізатор і період роботи - з 22 лютого 2009 р. до 31 травня 2010 р., тобто рішення суду, містить ті ж самі відомості, що і трудова книжка.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд погоджується із судом першої інстанції, що відповідач не виконав свій прямий обов'язок щодо отримання та подання необхідних документів згідно вимог п.3.2. Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України та з необхідністю для повного захисту прав позивача покладення на них обов'язку отримання невистачаючих документів, на підставі яких здійснюються страхові виплати.
Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що відмовляючи в задоволенні інших вимог позивача, які стосуються визнання відсутності у відповідачів компетенції на складання завідомо неправдивих документів та зобов'язання відповідачів утриматись від складання таких документів, відсутності компетенції порушувати чинне законодавство, суд першої інстанції дійшов висновку, що лежать за межами конкретно визначених правовідносин, адже вони спрямовані на "майбутнє", на дії, які відповідачами ще не вчиненні.
Згідно з п. 6 ч. 4 ст. 105 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги, зокрема, про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема на спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
В силу п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України, термін «суб'єкт владних повноважень» вживається в такому значенні - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що адміністративний позов про встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, може бути розглянуто судом тільки за умови наявності спору між суб'єктами владних повноважень.
За таких обставин, а саме враховуючи, що позивач є фізичною особою, в спірних правовідносинах не має адміністративної процесуальної дієздатності, адміністративний позов в цієї частині мав бути залишений без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 155 КАС України.
Проте, апеляційний суд вважає, що зазначена процесуальна помилка не призвела до неправильного вирішення справи по суті, тому зазначене рішення не може бути скасоване лише з одних формальних підстав.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1ч. 1. ст.198, 200, 254 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України у м. Миколаєві, управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України у Миколаївській області залишити без задоволення, постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 13 червня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст виготовлено 16 грудня 2014 року.
Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.
суддя /підпис/ Димерлій О.О.
суддя /підпис/ Романішин В.Л.