18 грудня 2014 р. Справа № 876/5503/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Матковської З.М.,
суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,
при секретарі судового засідання: Дутка І.С.
з участю представника позивача Біляк Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Пол - Експорт» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року у адміністративній справі №813/2836/14 за позовом Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області до Приватного підприємства «Пол-Експорт» про стягнення коштів,-
ДПІ в Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області звернулася до суду з поданням до ПП «Пол-експорт», в якому просить суд стягнути з рахунків відповідача грошові кошти у розмірі 65 635 666грн.го
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.04.2014р. подання задоволено повністю. Стягнуто з рахунків товариства з обмеженою відповідальністю «Пол-Експорт» (код ЄДРПОУ - 32409148) у банках, що його обслуговують, суму податкового боргу в розмірі 65 635 666 (шістдесят п'ять мільйонів шістсот тридцять п'ять тисяч шістсот шістдесят шість) грн. до бюджету.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій вказує на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального права, зокрема ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України. Вважає, що існує спір про право, тому суд повинен був відмовити позивачу у прийнятті подання та вказує на те, що у провадженні Львівського апеляційного адміністративного суду перебуває на розгляді заява про перегляд за нововиявленими обставинами та скасування постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013р. по справі №876/11741/13. Крім того зазначає, що позивачем не було виконано вимоги КАС України щодо надіслання відповідачу копії подання та матеріалів до нього. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та відмовити позивачу у задоволенні подання.
В судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, зазначив, що податкова заборгованість відповідача є узгодженою та не сплаченою відповідачем у встановлений законодавством строк, тому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Відповідач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про дату судового засідання. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи, тому з урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає можливим розгляд справи у відсутності відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. Відповідач - ПП «Пол-Експорт», код ЄДРПОУ - 32409148, що знаходиться за адресою: 79035, м. Львів, вул. Дністерська, б. 9, кв.25, зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 02.04.2014р. №18458070. Взятий на облік як платник податків в органах податкової служби з 03.04.2003р. за №11227, перебуває на обліку в ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, що підтверджується довідкою заявника від 07.04.2014р. №1413501400509.
ДПІ проведена комплексна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства ПП «Пол-Експорт» (код ЄДРПОУ - 32409148) за період з 01.01.2004р. по 31.12.2004р., за результатами якої складено акт від 11.05.2005р. №38/26-0/32409148.
Перевіркою встановлено порушення відповідачем п.п.1.20.1 п.1.20, п.1.32 ст.1, п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на суму 20680,8 тис. грн.; п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.4 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого безпідставно включено до податкового кредиту податок на додану вартість на суму 12137032грн.
На підставі акта перевірки винесено: податкове повідомлення-рішення від 14.05.2005р. №0000272630/0/04-23-2/32409148, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 41361600грн., в т.ч. 20680800грн. - за основним платежем, 20680800грн. - штрафних санкцій; податкове повідомлення-рішення від 14.05.2005р. №0000282630/0/04-23-2/32409148, яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 24274066грн., в т.ч. 12137033грн. - за основним платежем, 12137033грн. - штрафних санкцій.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 27.08.2013 року у справі № 2а-1549/08/1370 визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0000282630/0/04-23-2/32409148, №0000272630/0/04-23-2/32409148 від 14.05.2005 року, №0000282630/1/04-23-2/32409148, №0000272630/1/04-23-2/32409148 від 19.07.2005 року, №0000282630/2/04-23-2/32409148 та №0000272630/2/04-23-2/32409148 від 23.08.2005 року.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013р.апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області задоволено, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 27.08.2013 року по справі №2а-1549/08/1370 - скасовано та відмовлено позивачу у задоволенні позову.
Таким чином, суд встановив, що сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість є узгодженою та становить 24274066грн., в т.ч. 12137033грн. за основним платежем та 12137033грн. за штрафними санкціями.
Сума податкового боргу відповідача з податку на прибуток є узгодженою та становить 41361600грн., в т.ч. 20680800грн. за основним платежем та 20680800грн. за штрафними санкціями.
На виконання ст. 59 Податкового кодексу України позивач направив на адресу відповідача податкову вимогу №3-11 від 03.02.2014р. на суму 65 635 666 грн. Проте, вказана вимога залишена без виконання, податковий борг відповідачем не погашено.
Суд першої інстанції подання задовольнив з тих підстав, що сума податкового боргу відповідача є узгодженою та становить 65 635 666грн.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Як вбачається з положень п.п. 41.1, 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.
Згідно з п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 вказаного Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з пп. 95.1-95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Докази вжиття відповідачем заходів щодо погашення заборгованості зі сплати податку на додану вартість та податку на прибуток в розмірі 65 635 666грн. в матеріалах справи відсутні.
Таким чином, сума податкового зобов'язання в розмірі 65 635 666грн., що вказана у поданні, є узгодженою та у встановлені законом строки до бюджету не сплаченою, тобто визнається сумою податкового боргу, а, відтак, підлягає стягненню в примусовому порядку.
Враховуючи наведене, а також положення п. 20.1.18 ст. 20 ПК України, згідно якого органи доходів і зборів мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, суд вважає вимоги ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, згідно п. 3 ч. 1 ст. 183-3 КАС України, провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.
Що стосується посилань на апелянта на ту обставину, що існує спір про право, то такі судом до уваги не беруться з огляду на те, що сума податкового боргу є узгодженою, оскільки постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили.
Щодо того, що у Львівському апеляційному адміністративному суді перебуває на розгляді заява про перегляд за нововиявленими обставинами та скасування постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013 р. по справі №876/11741/13, то ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28.05.2014 р. залишено заяву Приватного підприємства «Пол - Експорт» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Львівського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2013р. по справі №876/11741/13 - без задоволення.
Посилання апелянта на те, що йому не було надіслано своєчасно копію подання та матеріалів, то в матеріалах справи наявні квитанція від 07.04.2014 р. та опис вкладення на ім'я ПП «Пол-Експорт», які свідчать про направлення подання та його матеріалів відповідачу.
Таким чином, приведені в апеляційні скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.
Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Пол - Експорт» - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2014 року у адміністративній справі №813/2836/14 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий суддя З.М. Матковська
Судді В.С. Затолочний
В.М. Каралюс
Повний текст ухвали складено 23.12.2014р.