З ПИТАНЬ РОЗ'ЯСНЕННЯ СУДОВОГО РІШЕННЯ
24 грудня 2014 року Справа № П/808/164/14
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Філоненко Ю.М.; позивача - не прибув; представника відповідача - не прибув; розглядаючи у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про роз'яснення додаткової постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року,
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.01.2014 у справі №П/808/164/14 у задоволенні позову ОСОБА_1 (далі іменується - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Запоріжжя (далі іменується - відповідач) про визнання нечинним та скасування рішення начальника Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі міста Запоріжжя Галіної О.О. №387 від 04 травня 2012 року «Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду» - відмовлено.
Додатковою постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.04.2014 стягнуто з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1758 (одна тисяча сімсот п'ятдесят вісім) грн. 18 (вісімнадцять) коп. на користь Державного бюджету Ленінського району міста Запоріжжя.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.07.2014 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.01.2014 - повернуто.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, додаткову постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.04.2014 - залишено без змін.
30.10.2014 адміністративна справа №П/808/164/14 повернулась до Запорізького окружного адміністративного суду.
16.12.2014 до суду надійшла заява ОСОБА_1 про роз'яснення додаткової постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 16.04.2014.
Керуючись приписами частини 3 статті 170 КАС України, суд призначив розгляд заяви про роз'яснення судового рішення у судовому засіданні на 24.12.2014.
24.12.2014 позивач та відповідач, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у судове засіданні не прибули. Відповідач подав до суду клопотання про розгляд заяви про роз'яснення судового рішення за відсутності його уповноваженого представника.
Керуючись приписами частини 3 статті 170 КАС України, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про роз'яснення судового рішення за відсутності представників сторін.
Відповідно до вимог частини 6 статті 12 та статті 41 КАС України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Заява про роз'яснення судового рішення обґрунтована тим, що позовна вимога про скасування рішення пенсійного фонду являється немайновою, а відтак стягнення суми судового збору з позивача, у разі відмови у задоволенні позову, є безпідставним. Позивач також зазначає, що мотивувальна частина додаткової постанови не містить жодних посилань на норми відповідного закону. Посилання лише на положення Закону України «Про судовий збір», як на підставу для встановлення того, що позовна вимога є майновою, є незрозумілим.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених позивачем в основу заяви про роз'яснення судового рішення, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
З наведеної норми випливає, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли недотримані вимоги ясності, визначеності такого рішення адміністративного суду. Невизначеність судового рішення означає, що воно містить положення, що викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Так, при винесенні додаткової постанови від 16.04.2014, суд чітко визначив питання розподілу судових витрат на підставі статті 4 Закону України «Про судовий збір» та статті 94 КАС України.
Наведені заявником обставини в обґрунтування заяви про роз'яснення рішення суду не свідчать про незрозумілість судового рішення, а стосуються лише норм матеріального права, що лягли в основу рішення. Натомість, оцінку щодо застосування норм матеріального права надав суд апеляційної інстанції 07.10.2014, який додаткову постанову від 16.04.2014 залишив без змін.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для роз'яснення додаткової постанови, оскільки остання є чіткою, зрозумілою та такою, що не викликає суперечок щодо її розуміння під час виконання.
Додатково суд зазначає, що позовна вимога про скасування рішення пенсійного органу про застосування фінансових санкцій є вимогою майнового характеру.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.
Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно, оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна (майнових прав).
Отже, вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою. З огляду на викладене, адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань або про стягнення штрафних санкцій, тощо.
За приписами підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору у розмірі 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Оскільки, у задоволенні адміністративного позову щодо визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій позивачу відмовлено повністю, то решта суми судового збору, яка не була сплачена за подання до суду позову майнового характеру, підлягає стягненню.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 160, 165, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення додаткової постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 16 квітня 2014 року - залишити без задоволення.
Копію даної ухвали надіслати сторонам по справі.
Ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали (якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то в 5-денний строк з дня отримання цією особою копії ухвали) апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.М. Недашківська