22 жовтня 2014 року 12 год. 10 хв. Справа № 808/5394/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Каракуші С.М.
за участю секретаря Рибакової М.В.
представника позивача Вініченко Н.І.
представника відповідача Івашка Є.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу
за позовом: Комунального підприємства «Контакт» Токмацької міської ради
до: Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області
про: визнання неправомірним акту та скасування податкового повідомлення-рішення
Комунальне підприємство «Контакт» Токмацької міської ради (далі - позивач або КП «Контакт») звернулось з адміністративним позовом до Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач) про визнання неправомірним акту перевірки від 17.03.2014 № 253/15-32223640 та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.04.2014 № 0000111500/893, яким застосовано штраф у розмірі 6200 грн. 83 коп. за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість, посилаючись на те, що позивачем не порушені умови статті 203 Податкового кодексу України щодо строків сплати суми задекларованих податкових зобов'язань. Позивач вказує, що у період з лютого 2013 по січень 2014 року всі податкові зобов'язання виконувались належним чином, у зв'язку з чим дані акту перевірки не відповідають дійсному стану платежів.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала у повному обсязі, просила його задовольнити та надала пояснення в його обґрунтування, аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнав, просив у його задоволенні відмовити, та пояснив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято у зв'язку із встановленими в ході проведеної перевірки порушеннями строків сплати самостійно визначених податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Токмацькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Запорізькій області проведено невиїзну документальну перевірку з питання своєчасності сплати (перерахування) податків КП «Контакт» за період з 02.03.2013 по 17.02.2014, за результатами якої складено Акт перевірки від 17.03.2014 № 253/15-32223640 та на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 01.04.2014 № 0000111500/893 про застосування до КП «Контакт» штрафу у розмірі 6200 грн. 83 коп. за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість (а.с. 7-10).
Підставою для прийняття зазначеного податкового повідомлення-рішення стали висновки перевірки про допущенні порушення пункту 203.2 статі 203 Податкового кодексу України щодо несвоєчасної сплати суми самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 62008 грн. 09 коп.: за січень 2013 року в розмірі 903 грн. 50 коп., кількість днів затримки 12; за лютий 2013 в розмірі 1885 грн. 06 коп., кількість днів затримки 16; за березень 2013 року в розмірі 2954 грн. 86 коп., кількість днів затримки 15; за квітень 2013 року в розмірі 4037 грн. 28 коп., кількість днів затримки 13; за травень 2013 року в розмірі 5171 грн. 82 коп., кількість днів затримки 10; за червень 2013 року в розмірі 6384 грн. 16 коп., кількість днів затримки 15; за липень 2013 року в розмірі 7692 грн. 33 коп., кількість днів затримки 14; за серпень 2013 року в розмірі 9042 грн. 22 коп., кількість днів затримки 14; за вересень 2013 року в розмірі 10447 грн. 36 коп., кількість днів затримки 15; за жовтень 2013 року в розмірі 11937 грн. 15 коп., кількість днів затримки 17; за грудень 2013 року в розмірі 1552 грн. 35 коп., кількість днів затримки 18. (а.с. 8-9).
За результатами здійсненого позивачем адміністративного оскарження скарги позивача залишені без задоволення, оскаржуване рішення - без змін (а.с. 23-24).
Підпунктами 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено обов'язки платника податків подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також своєчасно сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітній (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України закріплено, що платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї ж статті для подання податкової декларації.
Судом встановлено, що позивачем подано:
20.02.2013 податкову декларацію з податку на додану вартість № 9008491918 за січень 2013 року, якою визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 42727 грн.;
20.03.2013 податкову декларацію з податку на додану вартість № 9014890032 за лютий 2013 року, якою визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 50457 грн.;
22.04.2013 податкову декларацію з податку на додану вартість № 9022585820 за березень 2013 року, якою визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 42832 грн.;
20.05.2013 податкову декларацію з податку на додану вартість № 9029295709 за квітень 2013 року, якою визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 47571 грн.;
20.06.2013 податкову декларацію з податку на додану вартість № 9036914858 за травень 2013 року, якою визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 44610 грн.;
22.07.2013 податкову декларацію з податку на додану вартість № 9044438732 за червень 2013 року, якою визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 45094 грн.;
20.08.2013 податкову декларацію з податку на додану вартість № 9051888634 за липень 2013 року, якою визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 45245 грн.;
20.09.2013 податкову декларацію з податку на додану вартість № 9058931888 за серпень 2013 року, якою визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 50117 грн.;
21.10.2013 податкову декларацію з податку на додану вартість № 9066895267 за вересень 2013 року, якою визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 45628 грн.;
20.11.2013 податкову декларацію з податку на додану вартість № 9075102425 за жовтень 2013 року, якою визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 35896 грн.;
20.01.2014 податкову декларацію з податку на додану вартість № 9088259080 за грудень 2013 року, якою визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 46325 грн., що також відображено в Акті перевірки (а.с. 8, 57-78).
Сплата задекларованих податкових зобов'язань позивачем здійснювалась: за січень 2013 року - платіжні доручення № 131 від 26.02.2013 на суму 10000 грн., № 133 від 27.02.2013 на суму 12727 грн., № 135 від 28.02.2013 на суму 20000 грн.; за лютий 2013 року - платіжні доручення № 193 від 26.03.2013 на суму 30457 грн., № 200 від 29.03.2013 на суму 20000 грн.; за березень 2013 року - платіжні доручення № 249 від 24.04.2013 на суму 18832 грн., № 257 від 26.04.2013 на суму 5600 грн., № 261 від 30.04.2013 на суму 18400 грн.; за квітень 2013 - платіжні доручення № 310 від 24.05.2013 на суму 20000 грн., № 315 від 28.05.2013 на суму 10571 грн., № 321 від 30.05.2013 на суму 15450 грн. та № 321/1 від 30.05.2013 на суму 1550 грн.; за травень 2013 року - платіжні доручення № 386 від 21.06.2013 на суму 15610 грн., № 389 від 26.06.2014 на суму 29000 грн.; за червень 2013 року - платіжне доручення № 456 від 25.07.2013 на суму 45094 грн.; за липень 2013 року - платіжні доручення № 526 від 26.08.2013 на суму 18545 грн., № 529 від 29.08.2013 на суму 15000 грн., № 530 від 30.08.2013 на суму 11700 грн.; за серпень 2013 року - платіжні доручення № 592 від 26.09.2013 на суму 27000 грн., № 596 від 30.09.2013 на суму 23117 грн.; за вересень 2013 року - платіжні доручення № 672 від 30.10.2013 на суму 20000 грн., № 673 від 30.10.2013 на суму 25628 грн.; за жовтень 2013 року - платіжне доручення № 735 від 29.11.2013 на суму 35896 грн.; за грудень 2013 року - платіжні доручення № 73 від 30.01.2014 на суму 9326 грн. 43 коп., № 74 від 30.01.2014 на суму 36998 грн. 57 коп. (а.с. 74-110).
У зазначений період позивачем здійснювалось також сплата податкового боргу з податку на додану вартість, який стягнуто за постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.01.2013 (справа № 0870/11202/12) у розмірі 515920 грн. 40 коп. із встановленням розстрочення виконання судового рішення строком на 48 місяців шляхом сплати позивачем рівними частинами щомісячно протягом 47 місяців суми 10748 грн. 30 та в останній, 48 місяць, суми 10750 грн. 30 коп. (а.с. 11-13).
Відповідно до вказаної постанови позивачем сплачено суму заборгованості з податку на додану вартість: у лютому 2013 року суму 10748 грн. 30 коп. - платіжне доручення № 109 від 13.02.2013, у березні 2013 суму 10748 грн. 30 коп. - платіжне доручення № 168 від 14.03.2013, у квітні 2013 року суму 10748 грн. 30 коп. - платіжне доручення № 234 від 15.04.2013, у травні 2013 року суму 10748 грн. 30 коп. - платіжне доручення № 283 від 15.05.2013, у червні 2013 суму 10748 грн. 30 коп. - платіжне доручення № 367 від 12.06.2013, у липні 2013 року суму 10748 грн. 30 коп. - платіжне доручення № 434 від 10.07.2013, у серпні 2013 року суму 10748 грн. 30 коп. - платіжне доручення № 506 від 14.08.2013, у вересні 2013 суму 10748 грн. 30 коп. - платіжне доручення № 568 від 13.09.2013, у жовтні 2013 року суму 10748 грн. 30 коп. - платіжні доручення № 638 від 11.10.2013 та 641 від 14.10.2013, у листопаді 2013 року суму 10748 грн. 30 коп. - платіжне доручення № 704 від 14.11.2013, у грудні 2013 року суму 10748 грн. 30 коп. - платіжне доручення № 785 від 16.12.2013, у січні 2014 суму 1421 грн. 87 коп. - платіжне доручення № 35 від 15.01.2014 (а.с. 60-72).
Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податокового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно з підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України та абзацу 2 пункту 1.3 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 953 від 17.12.2010, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.
Пунктом 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом цього строку такий платник податків розпочинає процедуру адміністративного оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно з пунктом 57.2 статті 57 Податкового кодексу України, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у Кодексі, а якщо такі строки не визначено, то протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Таким чином, у разі коли платником податків не виконуються умови, визначені пунктами 57.2 - 57.3 статті 57 ПК України, нараховані грошові зобов'язання після спливу встановленого цією статтею строку набувають статусу податкового боргу.
Як вбачається з постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 21.01.2013 у справі №0870/11202/12 за позовом Токмацької об'єднаної державної податкової інспекції до Комунального підприємства «Контакт» Токмацької міської ради про стягнення податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 515920,00 грн. - на момент прийняття постанови сума боргу з податку на додану вартість була узгодженою і несплаченою до бюджету, а відтак, на цю суму почала нараховуватись пеня.
Згідно з підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України та підпункту 2.1.1 пункту 2.1 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 953 від 17.12.2010, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Згідно з пунктом 2.2 вказаної Інструкції, нарахування пені, визначеної підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 цього розділу, здійснюється у день фактичного погашення податкового боргу (частини податкового боргу).
Згідно з пунктом 129.4 статті 129 Податкового кодексу України, пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Відповідно до пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України, нарахування пені закінчується:
129.3.1. у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;
129.3.2. у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;
129.3.3. у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);
129.3.4. при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).
У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.
Як вбачається з облікових карток КП «Контакт» з податку на додану вартість за 2013-2104 роки, сплачені позивачем у періоді лютий 2013 року - січень 2014 року кошти в рахунок сплати задекларованих податкових зобов'язань з податку на додану вартість були зараховані в першу чергу в рахунок сплати наявної суми податкового боргу з податку на додану вартість, яка стягнута за постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 21.01.2013 (справа № 0870/11202/12), і в рахунок погашення нарахованої пені на таку заборгованість, та частково зараховані в рахунок сплати задекларованих КП «Контакт» податкових зобов'язань, у зв'язку з чим має місце несвоєчасна сплата позивачем суми самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 62008 грн. 09 коп.: за січень 2013 року в розмірі 903 грн. 50 коп., кількість днів затримки 12; за лютий 2013 в розмірі 1885 грн. 06 коп., кількість днів затримки 16; за березень 2013 року в розмірі 2954 грн. 86 коп., кількість днів затримки 15; за квітень 2013 року в розмірі 4037 грн. 28 коп., кількість днів затримки 13; за травень 2013 року в розмірі 5171 грн. 82 коп., кількість днів затримки 10; за червень 2013 року в розмірі 6384 грн. 16 коп., кількість днів затримки 15; за липень 2013 року в розмірі 7692 грн. 33 коп., кількість днів затримки 14; за серпень 2013 року в розмірі 9042 грн. 22 коп., кількість днів затримки 14; за вересень 2013 року в розмірі 10447 грн. 36 коп., кількість днів затримки 15; за жовтень 2013 року в розмірі 11937 грн. 15 коп., кількість днів затримки 17; за грудень 2013 року в розмірі 1552 грн. 35 коп., кількість днів затримки 18 (а.с. 44-56, 111-120).
Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу - при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
З урахуванням встановлених обставин щодо несвоєчасної сплати позивачем самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 62008 грн. 09 коп., що відбулось у зв'язку із зарахуванням сплачених позивачем коштів в рахунок існуючого податкового боргу, суд приходить до висновку, що рішення про притягнення КП «Контакт» до відповідальності у виді штрафу у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу прийнято правомірно.
Доводи позивач про те, що статтею 100 Податкового кодексу України встановлено окремий порядок розстрочення, у зв'язку з чим пеня не повинна нараховуватись на податковий борг, оскільки договір про розстрочення не укладався, суд вважає необґрунтованими.
Нормами статті 100 Податкового кодексу України регулюються порядок розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань у разі прийняття відповідного рішення контролюючим органом, а не судом.
Таким чином, прийняття судом рішення щодо розстрочення виконання судового рішення про стягнення податкового боргу не є підставою для припинення нарахування пені на суму стягнутого податкового боргу.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4)безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дескримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Враховуючи, що при подачі адміністративного позову позивачем сплачено 10 відсотків розміру ставки судового збору, відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» стягненню з позивача підлягає сума судового збору у розмірі 1644 грн. 30 коп.
Керуючись статтями 2, 11, 17, 71, 94, 160, 163, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову відмовити.
Стягнути з Комунального підприємства «Контакт» Токмацької міської ради на користь Державної казначейської служби України у Ленінському районі м. Запоріжжя (р/р 31215206784006, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025423, банк отримувача Головне управління Державної казначейської служби у Запорізькій області, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу: судовий збір, код 35450335) суму судового збору у розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя С.М Каракуша