Господарський суд Чернігівської області
Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua
Іменем України
23 грудня 2014 року справа № 927/1862/14
Позивач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1
15501 АДРЕСА_2
Відповідач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_2
17500 АДРЕСА_1
Фактична адреса АДРЕСА_3
Предмет спору: про стягнення 53608,17 грн.
Суддя Фетисова І.А. Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 особисто
від відповідача: не з'явився
Позивачем подано позов про стягнення з відповідача 7617,19 грн. боргу по договору № 58/13 від 24.10.2013 р., відсотків за користування коштами 305,52 грн., штрафу 43307,64 грн. та індексу інфляції в сумі 1377,82 грн. Крім того позивач просить стягнути 1000 грн. моральної шкоди.
Судову кореспонденцію з Ухвалами суду про порушення провадження у справі від 05.12.2014 року та про відкладення розгляду справи від 16.12.2014 року відповідач отримав, що вбачається з рекомендованих поштових повідомлень наявних в матеріалах справи. Відповідач відзив на позов не надав, повноважного представника в судове засідання не направив. Заяв та клопотань на адресу суду від відповідача не надходило. Наданим законом правом участі в судовому засіданні не скористався.
Позивачем надано 16.12.2014 року заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди в сумі 1000 грн.
В судовому засіданні 16.12.2014 року позивачем надано накладну на повернення товару № ПФР 00000019 від 18.11.2013 р. на суму 275 грн., докази оплат на суму 4497,50 грн., накладну на повернення товару № 9 від 28.11.2013 р., сформовану відповідачем на суму 3034,52 грн., накладну на повернення товару від покупця № 2 від 06.12.2013 р., сформовану позивачем на суму 2971,15 грн. Крім того позивачем надано повідомлення від 03.12.2013 р., направлене відповідачу, про з'явлення відповідача 06.12.2013 р. для складання накладної по вантажу отриманому 02.12.2013 р. по товарно-транспортній накладній ПР-20345.
Враховуючи, що в матеріалах справи є докази належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, явка відповідача обов'язковою не визнавалась, суд приходить висновку про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи та про розгляд справи за наявними матеріалами та без участі представників відповідача.
Рішення приймається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані матеріали, заслухавши повноважного представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи по суті, господарський суд встановив:
Прийняти до розгляду подану позивачем про відмову від позовних вимог в частині стягнення моральної шкоди в сумі 1000 грн., оскільки це не суперечить вимогам ст. 22 ГПК України. Припинити провадження по справі в частині стягнення 1000 грн. моральної шкоди на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України.
24.10.2013 р. між сторонами укладено договір № 58/13.
Відповідно до умов договору постачальник (позивач) зобов'язується передати покупцеві продукцію протягом дії договору, а покупець зобов'язується прийняти продукції та оплатити її вартість.
Відповідно до п. 1.3 договору вартість договору визначається загальною сумою товару проданого відповідно до умов договору по накладним та становить 15360,84 грн.
Відповідно до п. 2.2 договору оплата за кожну партію отриманого товару за згодою сторін може проводиться на умовах відстрочки платежу - 10 календарних днів з моменту передачі товару.
Позивачем на виконання умов договору поставлено товар відповідачу по видатковим накладним №№ ПФР 757 від 22.10.2013 р. на суму 10935,99 грн. та ПФР 1501 від 22.10.2013 р. на суму 4424,85 грн., всього на суму 15360,84 грн., а відповідачем отримано, що підтверджується підписами та печатками на накладних.
Відповідачем було здійснено часткову оплату товару, а саме 1000 грн. - прибутковий касовий ордер № 1 від 26.10.2013 р., 500 грн. - платіжне доручення № 120 від 12.11.2013 р., 500 грн. - прибутковий касовий ордер № 3 від 17.11.2013 р., 500 грн. - платіжне доручення № 129 від 29.11.2013 р., 500 грн. - прибутковий касовий ордер від 11.04.2014 р., 497,50 грн. - прибутковий касовий ордер від 04.06.2014 р., 1000 грн. - прибутковий касовий ордер від 02.12.2014 р. Всього на загальну суму 4497,50 грн.
Крім того відповідачем було здійснено повернення товару по накладним ПФР № 00000019 від 18.11.2013 р. на суму 275 грн. та № 2 від 06.12.2013 р. на суму 2971,15 грн., всього на загальну суму 3246,15 грн.
Усно в судовому засіданні 16.12.2014 року позивач суду пояснив розбіжності по накладним про повернення відповідачем товару, а саме зазначив, що відповідачем частково не було повернуто товар зазначеній в накладній № 9 від 28.11.2013 р., сформованій відповідачем, в зв'язку з чим позивачем було оформлена накладна № 2 від 06.12.2013 р. на суму 2971,15 грн. Позивач зазначив, що викликав відповідача на прийняття товару, що підтверджує повідомленням від 03.12.2013 р.
Дійсно, в матеріалах справи наявні докази виклику відповідача на прийняття товару.
В Ухвалі суду від 16.12.2014 року така позиція позивача була викладена по тексту судового документу та витребувано у відповідача відзив на позов, документальне обґрунтування заперечень, докази повної або часткової оплати позивачу за товар отриманий по договору № 5/13 та накладних ПФР 757 від 22.10.2013 р., ПФР 1501 від 22.10.2013 р., письмові пояснення щодо позиції відповідача по факту повернення 28.11.2013 року товару позивачу із чітким визначенням суми вартості товару та наданням доказів на підтвердження таких обставин, письмову позицію щодо загальної суми часткової оплати (4497,50 грн.) відповідачем товару та суми повернутого відповідачем товару (275 грн. та 2971,15 грн.), застосований позивачем при розрахунку позовних вимог на суму основного боргу 7617,19 грн.
Відповідачем заперечень по позиції позивача суду не надано як й витребуваних судом документів.
З огляду на відсутність інших належних та допустимих доказів, клопотань про їх витребування як від позивача так й відповідача, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідача за отриманий товар становить на момент подання позову 7617,19 грн.
Матеріалами справи підтверджується борг відповідача за отриманий товар в сумі 7617,19 грн.
Приписами ч.2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом та не випливає із характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Позивачем було направлено відповідачу претензії від 06.03.2013 р., 19.11.2014 р., 27.11.2013 р. з проханням оплатити заборгованість за отриманий товар.
Відповідно до п. 7.2 договору у разі неоплати поставленого товару більш ніж на 5 днів понад термін, встановлений в п. 2.2 договору, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Позивачем нараховано штраф в сумі 43307,64 грн. за період з 02.11.2013 р. по 02.05.2014 р.
Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Статтею 547 ЦК України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Визначення сторонами у п. 7.2 договору штрафу, який стягується у розмірі 3 % за кожен день прострочення не відповідає загальним приписам визначення штрафу як відсотків від суми невиконання зобов'язань, який нараховується однократно та не має ознак нарахування за кожен день прострочення.
Таким чином, суд приходить до висновку, що сторонами визначена відповідальність у вигляді пені.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Судом здійснено перевірку розрахунку пені, яка є обґрунтованою та підлягає задоволенню частково в сумі 667,51 грн., оскільки позивачем невірно визначено період нарахування пені, який має бути, враховуючи умови договору (п. 7.2), з 07.11.2013 р. по 02.05.2014 р., застосовуючи при перевірці нарахування облікові ставки НБУ, що діяли у період нарахування пені та враховуючи дати здійснення відповідачем оплат та повернення товару, в решті позовних вимог в частині стягнення пені в сумі 42640,13 грн. має бути відмовлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних в сумі 305,52 грн. за період з 02.11.2013 р. по 03.12.2014 р. та індекс інфляції в сумі 1377,82 грн. за період з 07.12.2013 р. по 02.12.2014 р.
Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" сума боргу з урахування індексу інфляції повинна розраховуватися виходячи з індексу інфляції за кожний місяць прострочення.При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30).
Враховуючи інформаційний лист Вищого господарського суду індекс інфляції є обґрунтованим та підлягає задоволенню частково в сумі 1176,70 грн., оскільки позивачем при нарахуванні було невірно визначено період нарахування індексу інфляції на суму боргу 8617,19 грн., який має бути з 01.06.2014 р. по 02.12.2014 р., а не з 03.05.2014 р., враховуючи здійснену відповідачем оплату 04.06.2014 р. В решті позовних вимог в частині стягнення індексу інфляції в сумі 201,12 грн. має бути відмовлено.Позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково в сумі 299,82 грн., оскільки позивачем при нарахуванні невірно визначено період нарахування, який має бути, враховуючи умови договору (п. 7.2), з 07.11.2013 р. та враховуючи дати здійснення відповідачем оплат та повернення товару, в решті позовних вимог в частині стягнення 3 % річних в сумі 5,70 грн. має бути відмовлено.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.Відповідач витребуваних документів та доказів повної оплати товару суду не надав.
Відповідно до вимог чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином в установлений строк. Оскільки відповідач, в порушення ст. 525,526 Цивільного кодексу України, взяті на себе зобов'язання по своєчасній оплаті поставленого товару не виконав, позовні вимоги підлягають задоволенню частково борг в сумі 7617,19 грн., пеня в сумі 667,51 грн., індекс інфляції в сумі 1176,70 грн., 3 % річних в сумі 299,82 грн., в решті позовних вимог в частині стягнення пені в сумі в сумі 42640,13 грн., індексу інфляції в сумі в сумі 201,12 грн., 3 % річних в сумі 5,70 грн. має бути відмовлено, припинити провадження по справі на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України в частині стягнення 1000 грн. моральної шкоди.
Керуючись ст.ст. 525,526,625,712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 22,33,49,75,п. 4 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Припинити провадження по справі на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України в частині стягнення 1000 грн. моральної шкоди.
2. Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (17500 АДРЕСА_3 / адреса реєстрації 17500 АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (15501 АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_2) борг в сумі 7617,19 грн., пеня в сумі 667,51 грн., індекс інфляції в сумі 1176,70 грн., 3 % річних в сумі 299,82 грн. та 1827 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позовних вимог в частині стягнення пені в сумі в сумі 42640,13 грн., індексу інфляції в сумі в сумі 201,12 грн., 3 % річних в сумі 5,70 грн. відмовити.
Суддя І.А.Фетисова
23.12.2014