Ухвала іменем україни
22 грудня 2014 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Умнова О.В., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «ГНЦЛС» на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 18 березня 2013 року, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29 жовтня 2014 року у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «ГНЦЛС» до ОСОБА_2, Державної служби інтелектуальної власності України
· про визнання недійсним патенту та припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг, -
У грудні 2011 року позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «ГНЦЛС» звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати недійсним повністю патент України № НОМЕР_2 на винахід «ІНФОРМАЦІЯ_2», виданий 17 жовтня 2005 року на ім'я ОСОБА_2; достроково повністю припинити дію свідоцтва України № НОМЕР_1 на знак для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1», виданого 17 жовтня 2005 року на ім'я ОСОБА_2; зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру патентів України на винаходи та корисні моделі стосовно визнання недійсним патенту України № НОМЕР_2 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність»; зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знаки для товарів і послуг стосовно дострокового припинення дії свідоцтва № НОМЕР_1 та здійснити публікацію про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».
Мотивував тим, що вказаний патент України на винахід має бути визнаний судом недійсним внаслідок його невідповідності умовам патентоздатності, а саме умові винахідницького рівня. Зазначив, що дія свідоцтва України № НОМЕР_1 підлягає достроковому припиненню з підстав невикористання відповідачем знаку для товарів і послуг «ІНФОРМАЦІЯ_1» протягом більше ніж трьох років від дати публікації відомостей про видачу зазначеного свідоцтва.
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 18 березня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 29 жовтня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.
Позивач, не погоджуючись з даними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов. При цьому, у касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 325 ЦПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду. У разі пропущення зазначеного строку з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.
Оскільки зі змісту касаційної скарги та матеріалів, доданих до неї вбачається, що строк на касаційне оскарження пропущено з поважних причин, то він підлягає поновленню.
Разом з тим, дослідивши подані заявником матеріали вважаю, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
З матеріалів касаційної скарги та змісту оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій вбачається, що скарга є необґрунтованою, оскільки викладені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності. Обставини, на які посилається заявник не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення місцевого суду. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для скасування рішення місцевого суду.
Неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права при вирішенні даної справи місцевим та апеляційним судами не вбачається.
Керуючись ст. ст. 325, 328 ЦПК України, -
Поновити товариству з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «ГНЦЛС» строк на касаційне оскарження рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 18 березня 2013 року, ухвали апеляційного суду м. Києва від 29 жовтня 2014 року.
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «ГНЦЛС» у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 18 березня 2013 року, ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29 жовтня 2014 року у цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дослідний завод «ГНЦЛС» до ОСОБА_2, Державної служби інтелектуальної власності України про визнання недійсним патенту та припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ О.В. Умнова