17 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Леванчука А.О., Лесько А.О.,
Хопти С.Ф., Черненко В.А.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Всеукраїнського благодійного фонду «Серце до серця» до товариства з обмеженою відповідальністю «Видавництво «РІА», ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - Вінницька обласна Асоціація громадян хворих цукровим діабетом «Благовіст» про визнання інформації недостовірною, її спростування, та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою Всеукраїнського благодійного фонду «Серце до серця» на рішення апеляційного суду Вінницької області від 01 вересня 2014 року,
У березні 2014 року Всеукраїнський благодійний фонд «Серце до серця» звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у випуску НОМЕР_1 газети «РІА», видавцем якої є ТОВ «Видавництво «РІА» було опубліковано статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2», авторами якої є ОСОБА_3 та ОСОБА_4. У статті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зазначають, що Всеукраїнський Благодійний фонд «Серце до серця» допомагає хворим дітям за гроші та примусив хворих на діабет дітей платити за використання інсулінових помп. Зокрема, у статті було вказано: «Хворі на діабет діти отримали від фонду «Серце до серця» інсулінові помпи. Не безкоштовно: вони повинні платити за них протягом п'яти років чималі кошти. Адже благодійний фонд примусив їх підписати з фірмою «Перфект трейдинг груп» контракт на 1 335 гривень щомісячної виплати».
Позивачі просили суд визнати інформацію про те, що Всеукраїнський благодійний фонд «Серце до серця» допомагає дітям за гроші, а також про те, що хворі на діабет діти повинні платити за інсулінові помпи протягом п'яти років чималі кошти, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 у газеті «РІА» у статті «ІНФОРМАЦІЯ_2», недостовірною; зобов'язати ТОВ «Видавництво «РІА» спростувати недостовірну інформацію шляхом опублікування у газеті «РІА» та на веб-сайті у спеціальній рубриці або на тій самій шпальті й тим самим шрифтом не пізніше одного місяця з дня набрання рішенням законної сили або у запланованому найближчому випуску оголошення наступного змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_1 у газеті «РІА» (випуск НОМЕР_1 була опублікована стаття під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2». У цій статті вказано: «Хворі на діабет діти отримали від фонду «Серце до серця» інсулінові помпи. Не безкоштовно: вони повинні платити за них протягом п'яти років чималі кошти». Редакція газети «РІА» приносить свої вибачення Всеукраїнському благодійному фонду «Серце до серця», його керівництву та усім особам, задіяним у благодійній діяльності, та заявляє, що обнародувана в цій статті інформація була недостовірною»; стягнути з ТОВ «Видавництво «РІА» на користь Всеукраїнського благодійного фонду «Серце до серця» моральну шкоду у сумі 50 тис. грн., завдану у результаті розповсюдження недостовірної інформації та стягнути судовий збір.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 28 липня 2014 року позов задоволено частково. Визнано інформацію про те, що Всеукраїнський благодійний фонд «Серце до серця» допомагає дітям за гроші, а також про те, що хворі на діабет діти повинні платити за інсулінові помпи протягом п'яти років чималі кошти, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 у газеті «РІА» у статті «ІНФОРМАЦІЯ_2», недостовірною. Зобов'язано ТОВ «Видавництво «РІА» спростувати недостовірну інформацію шляхом опублікування у газеті «РІА» та на веб-сайті ТОВ «Видавництво «РІА» у спеціальній рубриці або на тій самій шпальті й тим самим шрифтом не пізніше одного місяця з дня набрання рішенням законної сили або у запланованому найближчому випуску оголошення наступного змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_1 у газеті «РІА» (випуск НОМЕР_1 була опублікована стаття під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2». У цій статті вказано: «Хворі на діабет діти отримали від фонду «Серце до серця» інсулінові помпи. Не безкоштовно: вони повинні платити за них протягом п'яти років чималі кошти». Редакція газети «РІА» приносить свої вибачення Всеукраїнському благодійному фонду «Серце до серця», його керівництву та усім особам, задіяним у благодійній діяльності, та заявляє, що обнародувана в цій частині статті інформація була недостовірною». Зобов'язано ТОВ «Видавництво «РІА» компенсувати Всеукраїнському благодійному фонду «Серце до серця» моральну шкоду у розмірі 1 тис. грн., завдану у результаті розповсюдження недостовірної інформації. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання судового збору.
Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 01 вересня 2014 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволені позову.
У касаційній скарзі Всеукраїнський благодійний фонд «Серце до серця», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, виходив із того, що поширена відповідачем інформація є недостовірною, порочить ділову репутацію Фонду, тому на підставі ст. 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» підлягає спростуванню.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що поширена відповідачем інформація є оціночним судженням та є достовірною.
З таким висновком апеляційного суду погодитись не можна, оскільки він не ґрунтується на матеріалах справи та суперечить нормам матеріального та процесуального права.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.
Судом установлено, що згідно статуту Всеукраїнського благодійного фонду «Серце до серця» його головною метою є здійснення благодійної діяльності в інтересах суспільства та окремих категорій осіб. Зокрема, предметом діяльності фонду є придбання і передача у встановленому чинним законодавством порядку в безоплатне користування лікувальним закладам та/або безпосередньо набувачам благодійної допомоги медичного обладнання та медичних інструментів (а. с. 9-17 т. 1).
Позивач у 2011 та 2012 роках у межах благодійних акцій допомоги дітям, хворим на цукровий діабет по областях України та, зокрема, у Вінницькій області силами волонтерів Вінницької області зібрав 1 185 747 грн. 36 коп., що підтверджується довідками ПАТ «Кредобанк» № 07-2586/11 від 27 травня 2011 року та № 1598/12 від 26 серпня 2012 року (а. с. 45-46 т. 1).
Відповідно до затверджених програм «Організації та проведення Всеукраїнської акції «Серце до Серця» допомоги дітям, хворим на цукровий діабет» у 2011 та 2012 роках (а. с. 39-44 т. 1) та згідно із оголошеною метою проведених акцій на зібрані кошти Вінницької області було придбано інсулінові помпи Medtronic MiniMed, ММТ-715.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у випуску НОМЕР_1 газети «РІА» була опублікована стаття під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_2»». У цій статті, зокрема, вказано: «Хворі на діабет діти отримали від фонду «Серце до серця» інсулінові помпи. Не безкоштовно: вони повинні платити за них протягом п'яти років чималі кошти». Адже благодійний фонд примусив їх підписати з фірмою «Перфект трейдинг груп» контракт на 1 335 гривень щомісячної виплати» (а. с. 20-24 т. 1).
Також, вказана вище стаття з'явилася на інтернет-сторінці за посиланням: АДРЕСА_1, домен якої згідно з інформацією, розміщеною на головній сторінці www.20minut.ua.
Власником доменного імені 20minut.ua і торгової марки є ТОВ «Видавництво «РІА», що підтверджується інформацією, наданою сервісом реєстрації доменів від 21 травня 2014 року на запит суду (а. с. 219 т. 1).
Згідно повідомлення ТОВ «Видавництво «РІА», наданого представником відповідача під час судового засідання 02 червня 2014 року, автори вище зазначеної статті - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не є штатними працівниками ТОВ «Видавництво «РІА» (а. с. 221 т. 1).
29 листопада 2013 року позивач звернувся до ТОВ «Видавництво «РІА» із листом № 447 з вимогами про надання пояснень про підрахунки суми виплат, зазначених у статті; надання пояснень про фактичні дані, на яких базувався матеріал статті; повідомити, чи є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 штатними працівниками ТОВ «Видавництво «РІА»; публічно спростувати інформацію, розміщену у статті; видалити статтю з мережі інтернет та очистити кеш-пам'ять; опублікувати у всіх інтернет та друкованих ресурсах ТОВ «Видавництво «РІА» публічне вибачення від вказаних осіб (а. с. 25-26 т. 1).
У своїй відповіді від 20 грудня 2013 року № 20-12-13/02 ТОВ «Видавництво «РІА» зазначило про відмову виконати вимоги позивача, викладені у зверненні № 447 від 29 листопада 2013 року (а. с. 27 т. 1).
Згідно з ст. 37 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» громадяни, юридичні особи і державні органи, а також їх законні представники мають право вимагати від редакції друкованого засобу масової інформації опублікування ним спростування поширених про них відомостей, що не відповідають дійсності або принижують їх честь та гідність.
У абз. 5 п. 15 та п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» від 27 лютого 2009 року № 1 (далі - Постанова) роз'яснено, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Згідно з положеннями ст. 277 ЦК Україна і ст. 10 ЦПК України обов'язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.
Апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позову, виходив із того, що у статті жодного разу не зазначено, що батьки хворих дітей платять благодійному фонду, а акцентується увага на тому, що в Україні є інші постачальники витратних матеріалів до помп, і ціни та умови більш сприятливі, але батьки хворих дітей позбавлені права скористатися можливістю придбання за більш зручних умов через нав'язану виключну монополію на поставку необхідних витратних матеріалів, тобто інформація викладена у статті є дійсною.
Разом з тим, одночасно зазначав, що ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.
Як роз'яснено у п. 19 Постанови, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з'ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.
Апеляційний суд у порушення вказаних норм матеріального права не визначився чи мають місце оціночні судження чи поширена інформація є фактичним твердженням та є достовірною.
Таким чином апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України не врахував норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, не встановив та не перевірив обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, відповідно до ст. 338 ЦПК України ухвалене у справі рішення підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 333, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу Всеукраїнського благодійного фонду «Серце до серця» задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Вінницької області від 01 вересня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Д.Д. Луспеник
Судді: А.О. Леванчук
А.О. Лесько
С.Ф. Хопта
В.А. Черненко