17 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Луспеника Д.Д.,
суддів: Леванчука А.О., Лесько А.О.,
Хопти С.Ф., Черненко В.А.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної у результаті дорожньо-транспортної пригоди, за касаційною скаргою приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 25 вересня 2014 року,
У січні 2014 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до суду з позовом до ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що внаслідок ДТП, яка сталася 24 січня 2013 року з вини водія маршрутного автобуса ТОВ АТК «ЕТАЛОН» марки «БАЗ А 079», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5, пошкоджено належний ОСОБА_6 автомобіль марки «SUZUKI GRAND VITARA 2.0», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, яким під час ДТП керував ОСОБА_7 Відповідальність за наслідками скоєної дорожньо-транспортної пригоди несе ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» згідно страхового полісу АВ/7210971/2002/12 від 02 червня 2012 року.
На звернення ОСОБА_3 до відповідача 22 квітня 2013 року ПрАТ «СК «Провідна» надіслано повідомлення про нарахування страхової суми у розмірі 742 грн. 54 коп., з якою позивачка не згідна та на її замовлення експертом-товарознавцем ОСОБА_8, надано висновок № 926/13 експертного авто-товарознавчого дослідження у відповідності якого, оцінено завданий у ДПТ позивачу матеріальний збиток на суму 5 115 грн. 94 коп. Даний експертний висновок був направлений відповідачу, однак по даний час кошти їй не виплачено.
На підставі викладеного, позивачка просила стягнути з відповідача 5 115 грн. 94 коп. завданої матеріальної шкоди, 480 грн. вартості експертного дослідження, а також 1 700 грн. завданої їй неправомірними діями відповідача моральної шкоди, що полягала у сильному душевному хвилюванні та порушенні нормального ритму життя.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 02 червня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Тернопільської області від 25 вересня 2014 року, позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» на користь ОСОБА_3 4 115 грн. 94 коп. завданої матеріальної шкоди та 1 тис. грн. моральної шкоди. Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» на користь ОСОБА_4 1 тис. грн. моральної шкоди. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Додатковим рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 12 серпня 2014 року стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» на користь ОСОБА_3 243 грн. 60 коп. сплаченого судового збору. Стягнуто з ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» на користь ОСОБА_4 243 грн. 60 коп. сплаченого судового збору.
У касаційній скарзі ПрАТ «Страхова компанія «Провідна», посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить вказані судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у позові.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що згідно з висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 962/13 та з урахуванням виплаченої відповідачем суми страхового відшкодування з ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» необхідно стягнути 4 115 грн. 94 коп. матеріальної шкоди та кожному з позивачів по 1 тис. грн. моральної шкоди.
З такими висновками судів повністю погодитись не можна, оскільки ці висновки суперечать вимогам закону та не ґрунтуються на матеріалах справи.
Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Зазначеним вимогам закону судові рішення у повній мірі не відповідають.
Судом установлено, що 24 січня 2013 року внаслідок ДТП, яка сталась звини водія маршрутного автобуса ТОВ АТК «ЕТАЛОН» марки «БАЗ А 079», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_5, пошкоджено автомобіль марки «SUZUKI GRAND VITARA 2.0», державний реєстраційний номер НОМЕР_3, належний ОСОБА_3, яким під час ДТП керував ОСОБА_4 (а. с. 3).
Відповідно до страхового полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/7210971/2002/12 від 02 червня 2012 року транспортний засіб «БАЗ А 079», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, застраховано у ПрАТ «СК «ПРОВІДНА» (а. с. 43).
Відповідно до абз. 1 п. 22.3 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон) потерпілому відшкодовується також моральна шкода,
передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Так у п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 23 ЦК України зазначено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Також п. 4 страхового полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/7210971/2002/12 від 02 червня 2012 року встановлено, що страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю і здоров'ю становить 100 тис. грн. (а. с. 43).
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_3 зазначала, що завдана їй моральна шкода полягала у сильному душевному хвилюванні та порушенні нормально ритму життя, ОСОБА_4 вказував, що унаслідок ДТП він зазнав сильного стресу та душевного хвилювання, оскільки внаслідок його неявки було зірвано підписання важливої ділової угоди.
Суди, стягуючи з страхової компанії моральну шкоду на користь позивачів, не звернули уваги, що ОСОБА_3 взагалі не була присутньою під час у ДТП та не з'ясували, чи ОСОБА_4 внаслідок ДТП були завдані ушкодження здоров'ю.
У абз. 2 п. 22.3 ст. 22 Закону зазначено, що якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3, 4 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України, таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.
Таким чином, судами у порушення вимог ст. ст. 212-214 ЦПК України не враховані норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, не встановлені та не перевірені обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України ухвалені у справі судові рішення у частині відшкодування моральної шкоди підлягають скасуванню з передачею справи у цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 333, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» задовольнити частково.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Тернопільської області від 25 вересня 2014 року у частині відшкодування моральної шкоди скасувати, справу у цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
В іншій частині судові рішення залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: Д.Д. Луспеник
Судді: А.О. Леванчук
А.О. Лесько
С.Ф. Хопта
В.А. Черненко