Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
доповідача ОСОБА_12,
суддів ОСОБА_13, ОСОБА_14,
за участю: прокурораОСОБА_15,,
при секретарі ОСОБА_16
розглянула в судовому засіданні 20 листопада 2014 року в м. Києві кримінальне провадження за касаційними скаргами захисника ОСОБА_6 та заступника прокурора Сумської області на вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 19 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 31 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_7
Цим вироком
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку та мешканку
АДРЕСА_1, раніше судиму
24.10.2012 року за ч. 1 ст. 190 КК України
до 180 год. громадських робіт,
засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі; на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання за вироком Роменського міськрайонного суду Сумської області від 24 жовтня 2013 року у виді 180 год. громадських робіт, що в перерахунку відповідає 22 дням позбавлення волі, більш суворим - на 1 рік позбавлення волі; за ч. 1 ст. 357 КК України на 1 рік 6 місяців обмеження волі; за ч. 2 ст. 185 КК України на 3 роки 5 місяців позбавлення волі; за ч. 2 ст. 389 КК України на 6 місяців арешту; за ч. 2 ст. 190 КК України на 1 рік обмеження волі; а на підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів на 3 роки 5 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків частково приєднано невідбуте покарання за попереднім вироком та остаточно визначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_8 2 650 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 31 жовтня 2013 року вирок залишено без зміни.
ОСОБА_7 визнано винною і засуджено за те, що вона 10 жовтня 2012 року поблизу магазину «Джжем» у м. Ромно знайшла паперовий згорток з особливо небезпечним наркотичним засобом канабісом і незаконно зберігала для власного вживання, до вилучення працівниками правоохоронних органів під час огляду її речей 11 жовтня 2012 року цього засобу вагою 12,40 г в перерахунку на суху речовину.
ОСОБА_7, будучи особою, засудженою до громадських робіт, у період з 14 листопада 2012 року до 16 січня 2013 року ухилялась від відбування цього покарання, без поважних причин не відпрацювавши жодної години.
Крім того, 24 листопада 2012 року ОСОБА_7, перебуваючи у квартирі ОСОБА_9, розуміючи, що належна йому кредитна картка ПАТ КБ «Приватбанк» є офіційним документом, таємно викрала цю картку, після чого шляхом виконання операції через банкомат таємно викрала належні ОСОБА_9 гроші у сумі 140 грн.
26 листопада 2012 року ОСОБА_7, використовуючи викрадену кредитну картку ПАТ КБ «Приватбанк», таємно викрала належні ОСОБА_9 гроші у сумі 1 500 грн.
19 грудня 2012 року ОСОБА_7, виконуючи прохання ОСОБА_8 про зняття з його пенсійної картки 250 грн. для оплати штрафу, користуючись довірою потерпілого, шляхом виконання операції через банкомат ПАТ «ВіейБіБанк», незаконно заволоділа грошовими коштами ОСОБА_8 у сумі 300 грн. Цього ж дня, попередньо повернувши пенсійну картку, ОСОБА_7 у квартирі ОСОБА_8 таємно викрала цю картку, яка є офіційним документом, та використовуючи її повторно викрала 500 грн.; 20 грудня 2012 року - 1 500 грн.; 21 грудня 2012 року - 400 грн., а всього належні ОСОБА_8 грошові кошти у сумі 2 650 грн.
16 лютого 2013 року ОСОБА_7, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, зловживаючи довірою ОСОБА_10, незаконно заволоділа її мобільним телефоном вартістю 140 грн.
24 березня 2013 року ОСОБА_7, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння у квартирі ОСОБА_11, таємно викрала його мобільний телефон із сім-картами, зарядний пристрій до нього на загальну суму 728 грн.
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6 посилається на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Стверджує, що ОСОБА_7 не мала на меті заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_10 та намагалась його повернути. Зазначає, що пакет із канабісом протягом тривалого часу був поза наглядом ОСОБА_7 і цей наркотичний засіб їй могли підкласти. Вважає призначене покарання занадто суворим, на думку захисника, були підстави для звільнення ОСОБА_7 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням. Просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
У касаційній скарзі прокурор посилається на те, що за епізодом шахрайства щодо ОСОБА_10 суд першої інстанції зазначив кваліфікуючу ознаку - шляхом обману та зловживання довірою, при цьому апеляційний суд в ухвалі вказав на вчинення цього злочину шляхом обману. Вважає зазначене порушення істотним. Просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідача, думку прокурора, який скаргу захисника не підтримав, скаргу прокурора підтримав частково і просив виключити кваліфікуючу зайву ознаку шахрайства - шляхом зловживання довірою, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають.
У касаційній скарзі захисника порушується питання про перегляд судових рішень у зв'язку з неповнотою судового розгляду та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Проте, зазначені обставини відповідно до вимог ст. 438, 433 КПК України не можуть бути підставами для скасування або зміни судових рішень у касаційному порядку.
Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_7 зазначених у вироку злочинів ґрунтується на сукупності зібраних та ретельно досліджених судом доказах, яким дана належна оцінка, і є обґрунтованим.
За встановлених судом фактичних обставин дії ОСОБА_7 кваліфіковано правильно.
Твердження у касаційній скарзі захисника про те, що засуджена намагалась повернути потерпілій ОСОБА_10 мобільний телефон, а також про незаконні дії працівників міліції за епізодом незаконного зберігання наркотичного засобу, перевірялись судами і не знайшли підтвердження.
Покарання ОСОБА_7 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з урахування ступеню тяжкості вчинених злочинів, обставин справи та даних про особу засудженої. Зокрема, суд взяв до уваги, що вона раніше судима, на шлях виправлення не стала, у скоєному не розкаялась, вину визнала частково, не працює, перебуває на обліку у лікаря нарколога з приводу побутового пияцтва, потребує примусового лікування, ряд злочинів вчинила у стані алкогольного сп'яніння, має на утриманні неповнолітнього сина - інваліда дитинства та батьків-пенсіонерів.
Тому суд дійшов до обґрунтованого висновку про неможливість виправлення засудженої без ізоляції від суспільства. Обране судом засудженій покарання є обґрунтованим, необхідним і достатнім для її виправлення й попередження нових злочинів. Підстав для звільнення ОСОБА_7 на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням або призначення покарання нижче нижчої межі, передбаченої санкціями відповідних статей, не вбачається.
Доводи у скарзі прокурора про істотне порушення кримінального процесуального закону також є безпідставним.
Нечітке формулювання обвинувачення (у вироку - незаконне заволодіння майном шляхом обману та зловживання довірою, як було пред'явлене обвинувачення; в ухвалі - шляхом обману) не вплинуло на суть обвинувачення, визнаного судом доведеним, та кваліфікацію дій засудженої, й не потягло призначення необґрунтованого покарання. Тому зазначене не є істотним порушенням кримінального процесуального закону та не тягне безумовне скасування судових рішень.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які тягнули б скасування постановлених у справі судових рішень, не встановлено.
Апеляційний розгляд проведений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону. Наведені засудженою в апеляційній скарзі доводи, які за своїм змістом аналогічні доводам її, касаційної скарги, належним чином перевірено й спростовано.
Підстав для скасування чи зміни судових рішень не вбачається.
Керуючись ст.ст. 433, 434, 436 КПК України, колегія суддів
Вирок Роменського міськрайонного суду Сумської області від 19 липня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 31 жовтня 2013 року щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, касаційні скарги захисника ОСОБА_6 та прокурора - без задоволення.
Ухвала суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14