Справа: № 755/9614/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Антипова Л.О.
Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
18 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Мамчура Я.С.,
Шостака О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 26 травня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у м. Києві, Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у м. Києві Мурихіна Сергія Володимировича, третя особа: Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій протиправними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, поновлення виконавчого провадження та стягнення моральної шкоди,-
ОСОБА_3 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у м. Києві, Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у м. Києві Мурихіна Сергія Володимировича, третя особа: Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва, в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність Управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у м. Києві щодо непроведення виконавчих дій з виконання виконавчого листа Дніпровського району м. Києва від 06.03.2013 за № 2-а-2774/11;
- визнати протиправними дії відповідача щодо винесення постанови про закінчення ВП №38330531 від 18.07.2013 та скасувати зазначену постанову;
- зобов'язати відповідача поновити виконавче провадження з виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва від 06.03.2013 за № 2-а-2774/11;
- зобов'язати Управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у м. Києві провести виконавчі дії з виконання вищеозначеного виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва;
- стягнути моральну шкоду в розмірі 1 грн.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 26 травня 2014 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що дії державного виконавця, вчинені в ході примусового виконання виконавчого листа, не відповідають вимогам чинного законодавства.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, в провадженні ВПВР УДВС ГУЮ в м. Києві перебував виконавчий лист, виданий 06.03.2013 Дніпровським районним судом м. Києва по справі №2-а-2744/11, про зобов'язання УПФУ у Дніпровського району м. Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_3 як дитині війни 30% надбавки до пенсії у відповідності до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» за період з 11.01.2011 по 22.07.2011.
18 Липня 2013 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у м.Києві Мурихіним С.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого листа. Зі змісту оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження вбачається, що рішення суду виконане боржником лише в частині нарахування грошової суми.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування пенсій у м. Києві здійснюється Управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, а виплатою займається Управління з координації та контролю за виплатою пенсій Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, тобто рішення суду було виконане боржником в межах компетенції, а тому у державного виконавця були правові підстави до закінчення виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження».
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:
Так, відповідно до частини п'ятої статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Аналогічні правові норми містяться у частині першій статті 255 КАС України, згідно до якої постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження».
Згідно із ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Колегією суддів встановлено, що відповідно до викладеної у виконавчому листі резолютивної частини судового рішення, судом була ухвалена постанова зобов'язального характеру, яка не передбачає можливості звернення стягнення на майно чи кошти боржника.
У той же час, застосування державним виконавцем положень п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» як підстави закінчення виконавчого провадження можливе лише при виконанні рішень майнового характеру, зокрема, про стягнення грошових коштів або про звернення стягнення на майно.
При цьому, державним виконавцем закінчено виконавче провадження у зв'язку з нарахуванням спірних виплат.
Таким чином, колегія суддів вважає, що у державного виконавця під час виконання вказаної постанови суду не було законних підстав для закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених п. 8 ч. 1 ст. 49, ч. 3 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки спірні кошти фактично стягувачу не виплачено.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів приходить до висновку про те, що вимоги позивача в частині визнання протиправною бездіяльності відповідача, визнання протиправними дій відповідача щодо прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження, скасування даної постанови, підлягають задоволенню.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про зобов'язання управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві поновити виконавче провадження та провести виконавчі дії з виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду міста Києва №2-а-2744/11 від 06.03.2013, є такими, що не підлягають задоволенню, так як задоволення зазначених позовних вимог призвело б до втручання у дискреційні повноваження органу державної влади з порушенням принципів, закріплених у статті 2 КАС України.
Крім того, спосіб, у який суд задовольняє позовні вимоги, передбачає здійснення відповідачем правомірних дій з виконання вказаного вище виконавчого провадження та повною мірою відновлює порушені права позивача.
Також не підлягає задоволенню і позовна вимога ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди, оскільки останньою жодними належними та допустимими доказами не підтверджено факт заподіяння такої шкоди та не доведено з яких міркувань вона виходила при визначенні її розміру.
Отже, під час ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції неправильно встановлено обставини справи, допущено порушення норм матеріального права, а тому, у відповідності до ст.202 КАС України, постанова Дніпровського районного суду м. Києва від 26 травня 2014 року підлягає частковому скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.160, 167, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 26 травня 2014 року скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у м. Києві, Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного управління юстиції у м. Києві Мурихіна Сергія Володимировича, третя особа: Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій протиправними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, поновлення виконавчого провадження та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві щодо незабезпечення виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду міста Києва від 06.03.2013 за № 2-а-2774/11.
Визнати протиправними дії управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №38330531 від 18.07.2013.
Визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Мурихіна Сергія Володимировича про закінчення виконавчого провадження №38330531 від18.07.2013.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Мамчур Я.С
Шостак О.О.