09 грудня 2014 рокусправа № 804/3771/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.
суддів: Іванова С.М. Чабаненко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року у справі № 804/3771/14 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом, в якому просила визнати протиправною бездіяльність Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області щодо припинення вказувати в довідках про заробітну плату для перерахунку пенсії станом на 1 травня 2007 року та станом на 1 лютого 2008 року середньомісячний розмір матеріальної допомоги на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань; зобов'язати Державну фінансову інспекцію в Дніпропетровській області видати довідки про заробіток для перерахунку пенсії станом на 1 травня 2007 року та станом на 1 лютого 2008 року з урахуванням середньомісячного розміру матеріальної допомоги на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань; визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська щодо відмови у здійсненні розрахунку розміру пенсії з урахуванням 40% винагороди за вислугу років середньомісячного розміру матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська здійснити розрахунок та виплату пенсії державного службовця, починаючи з дати призначення пенсії - 3 жовтня 2006 року з урахуванням 40% винагороди за вислугу років та середньомісячного розміру матеріальної допомоги на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань. В обґрунтування позовних вимог зазначалось про те, що видані роботодавцем довідки про розмір заробітної плати для призначення пенсії не включали розмір виплат матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань та винагороду за вислугу років в розмірі 40%, проте відповідачі відмовились визнати таке право позивача, видати довідку із врахуванням вказаних сум та здійснити відповідне донарахування пенсійних платежів. Для призначення розміру пенсії до управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська були направлені довідки про складові заробітної плати позивачки за останні 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією без урахування «Інших виплат» та із зменшеним розміром, отримуваної позивачкою при проходженні державної служби винагороди за вислугу років (замість 40% включено 20%), з яких справлялись страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року адміністративний позов задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області щодо не включення ОСОБА_1 в довідки від 05.10.2006 року №11-05-16/6360, №11-05-16/6359 відомостей про виплачені у 2004-2006 роках суми матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань та винагороди за вислугу років в розмірі 40% від посадового окладу з урахуванням доплати за ранг; зобов'язав Державну фінансову інспекцію в Дніпропетровській області видати ОСОБА_2 довідки: станом на 03.10.2006 року з урахуванням середньомісячного розміру матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань та винагороди за вислугу років в розмірі 40% від посадового окладу з урахуванням доплати за ранг; та станом на 30.10.2006 року, 01.05.2007 року, 01.02.2008 року - з урахуванням середньомісячного розміру матеріальної допомоги на оздоровлення; визнав протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська від 14.08.2013 року №70 про відмову в перерахунку пенсії з врахуванням виплат іншого характеру; визнав протиправним рішення Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська, оформлене протоколом засідання комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням та перерахунком пенсій, №24 від 24.03.2013 року, в частині відмови в перерахунку пенсії з урахуванням винагороди за вислугу років в розмірі 40% згідно постанови Кабінету Міністрів України №1141 від 27 липня 1998 року; зобов'язав Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська здійснити перерахунок та виплату недоплачених сум пенсії з 03.10.2006 року, 30.10.2006 року, 01.05.2007 року, 01.02.20018 року з урахуванням виплачених сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань та винагороди за вислугу років в розмірі 40% від посадового окладу з урахуванням доплати за ранг. У задоволені решти позову - відмовив.
Не погодившись з рішенням суду, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просять скасувати оскаржену постанову та ухвалити нове рішення про відмову задоволенні адміністративного позову у повному обсязі.
Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська зазначає про те, що пенсія позивачці була призначена на підставі наданих нею документів, тому законодавчі підстави здійснювати перерахунок її пенсії на підставі нових довідок з дати призначення пенсії - відсутні.
Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області в апеляційній скарзі посилається на помилковість висновків суду першої інстанції щодо необхідності включення у довідки про заробітну плату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та допомоги на оздоровлення, як складових для перерахунку пенсії, оскільки зазначені виплати ОСОБА_1 після виходу на пенсію не отримувала.
Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість оскарженої постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та пред'явлених позовних вимог, дійшла висновку про наявність підстав для його скасування.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 працювала в Контрольно-ревізійному управлінні в Дніпропетровській області, правонаступником якого є Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області, на посаді головного контролер-ревізора відділу контролю у сфері органів влади, правоохоронних органів і оборони Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області та звільнилась з посади у зв'язку із виходом на пенсію державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» на підставі наказу № 482-о від 30.10.2006 року. З 21.07.2004 року ОСОБА_1 перебувала на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська та отримувала пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 03.10.2006 року згідно поданої заяви переведена на пенсію за віком за Законом України «Про державну службу».
ОСОБА_1 просила суд визнати протиправною бездіяльність Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області щодо припинення вказувати в довідках про заробітну плату для перерахунку пенсії станом на 1 травня 2007 року та станом на 1 лютого 2008 року середньомісячний розмір матеріальної допомоги на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питаньэ, а також зобов'язати Державну фінансову інспекцію в Дніпропетровській області видати довідки про заробіток для перерахунку пенсії станом на 1 травня 2007 року та станом на 1 лютого 2008 року з урахуванням середньомісячного розміру матеріальної допомоги на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань. На підтвердження обґрунтованості позовних вимог в цій частини нею була надана заява від 25.09.2013 року (а.с.20) та лист-відповідь № 04-11-05-15/12658 від 11.10.2013 року, яким відмовлено у наданні довідок з урахуванням середньомісячного розміру матеріальної допомоги на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань для перерахунку пенсії станом на 01.05.2007 року та 01.02.2008 року (а.с.21).
Суд першої інстанції у задоволенні цієї частини позовних вимог відмовив, зазначивши про те, що роботодавець не «припинював вказувати такі відомості» (а.с.140). Разом з тим, суд дійшов висновку про необхідність виходу за межі позовних вимог з метою повного захисту прав позивача, у зв'язку з чим визнав противною бездіяльність Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області щодо не включення ОСОБА_1 в довідки від 05.10.2006 року №11-05-16/6360, №11-05-16/6359 відомостей про виплачені у 2004-2006 роках суми матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань та винагороди за вислугу років в розмірі 40% від посадового окладу з урахуванням доплати за ранг; зобов'язав Державну фінансову інспекцію в Дніпропетровській області видати ОСОБА_1 довідки: станом на 03.10.2006 року з урахуванням середньомісячного розміру матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань та винагороди за вислугу років в розмірі 40% від посадового окладу з урахуванням доплати за ранг; та станом на 30.10.2006 року, 01.05.2007 року, 01.02.2008 року - з урахуванням середньомісячного розміру матеріальної допомоги на оздоровлення.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за загальним правилом, встановленим частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд, не може виходити за межі позовних вимог та застосовувати інший спосіб захисту, ніж зазначив позивач у позовній заяві. Водночас суд може вийти за межі правового обґрунтування, зазначеного у позовній заяві, якщо вбачає порушення інших законодавчих приписів, ніж ті, про які зазначає позивач, а також, якщо повний захист прав позивача неможливий у спосіб, про який він просить.
В адміністративному позові ОСОБА_1 не оспорювала правильність виданих Контрольно-ревізійним управлінням в Дніпропетровській області у 2006 році довідок. Крім того, в матеріалах справи наявна довідка № 04-11-05-19/9246 від 26.07.2013 року, яка містить відомості про нараховані та здійснені виплати за період з 01.10.2004 року по 30.09.2006 року, у тому числі, інші виплати, серед яких - допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань (а.с.15). Саме цю довідку ОСОБА_1 надала до Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська , звернувшись із відповідною заявою 08.08.2013 року про перерахунок пенсії (а.с.13). Рішенням комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням та перерахунком пенсій № 70 від 14.08.2013 року ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії (а.с.16). Наявність зазначеної довідки № 04-11-05-19/9246 від 26.07.2013 року виключає необхідність як виходу за межі позовних вимог в цій частині, так і зобов'язання правонаступника роботодавця видавати довідку про складові заробітної плати за той самий період, враховуючи і те, що ОСОБА_1 такі вимоги у судовому порядку не ініціювала. Також ОСОБА_1 у позові не ставила питання щодо зобов'язання правонаступника роботодавця включити у довідки відомості про 40 % винагороди за вислугу років.
Крім того, вже під час розгляду справи нею 19.03.2014 року подана до Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська заява про долучення до матеріалів її пенсійної справи довідок Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області № 04-11-05-19/12120 від 01.10.2013 року, № 04-11-05-19/12635 від 11.10.2013 року, № 04-11-05-19/12634 від 11.10.2013 року та здійснення перерахунку і виплату пенсії з урахуванням винагороди за вислугу років у розмірі 40 % посадового окладу з надбавкою за ранг.
Тобто, на час подачі адміністративного позову - 14.03.2014 року, Управлінням Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська не було допущено порушення прав позивача в частині відмови в перерахунку пенсії з урахуванням винагороди за вислугу років у розмірі 40 % посадового окладу з надбавкою за ранг, оскільки станом на час подачі адміністративного позову ОСОБА_1 вказані вище довідки і заяву до Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська навіть не подавала. Не містять матеріали справи і заяви позивача або його уповноваженого представника про зміну позовних вимог, поданої з дотриманням приписів статті 137 Кодексу адміністративного судочинства України.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська безпідставно відмовило ОСОБА_1 в проведенні перерахунку перерахунку пенсії на підставі довідки про заробітну плату № 04-11-05-19/9246 від 26.07.2013 року.
Так, за змістом статті 37 Закону «Про державну службу» пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Частиною першою статті 1 Закону «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати. Частиною другою статті 33 Закону «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входили до системи оплати праці державного службовця. Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій. Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону № «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу)). Згідно зі статтею 41 цього ж Закону до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема матеріальна допомога на оздоровлення та допомога на вирішення соціально-побутових питань, сума індексації заробітної плати, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру його пенсії.
На виконання приписів статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, колегією суддів при прийнятті рішення враховувались постанови Верховного Суду України 14 та 28 травня 2013 року (справи №№ 21-125а13, 21-97а13 відповідно), прийняті за результатами розгляду заяв про перегляд судових рішень з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Станом на час подачу адміністративного позову Управлінням Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська бездіяльності щодо розгляду заяви ОСОБА_1 від 08.08.2013 року допущено не було. 14.08.2013 року Комісією по розгляду питань, пов'язаних з призначенням та перерахунком пенсії Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська вже було прийнято рішення № 70, яке і має бути предметом позову. Зважаючи на те, що судом першої інстанції визнані поважними причини пропуску строку звернення до суду, а в апеляційних скаргах про необґрунтованість такого процесуального рішення суду не зазначено, колегія суддів дійшла висновку про можливість застосування статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України і відновлення порушених прав позивача шляхом визнання протиправним та скасування зазначеного вище рішення № 70 із зобов'язанням Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська з провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, які враховуються при обчисленні пенсії та з яких сплачено страхові внески, з урахуванням фактично отриманих сум.
Зважаючи на приписи статті 45 закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких перерахунок призначеної пенсії проводиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа, перерахунок пенсії позивачці має бути здійснений з 01 серпня 2013 року, оскільки заява до Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська була нею подана 08 серпня 2013 року, тобто до 15 числа серпня.
Відповідно до статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись статтями 195-196, 198, 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,
Апеляційну скаргу Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська - задовольнити частково.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року у справі № 804/3771/14 - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії по розгляду питань, пов'язаних з призначенням та перерахунком пенсії Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська № 70 від 14.08.2013 року в частині відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням виплат іншого характеру, які внесені в довідку про заробітну плату № 04-11-05-19/9246 від 26.07.2013 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі м. Дніпропетровська з провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, які враховуються при обчисленні пенсії та з яких сплачено страхові внески, з урахуванням фактично отриманих сум з 01 серпня 2013 року на підставі довідки про заробітну плату № 04-11-05-19/9246 від 26.07.2013 року.
У задоволенні решти позову - відмовити.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: А.В. Шлай
Суддя: С.М. Іванов
Суддя: С.В. Чабаненко