ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"16" грудня 2014 р. Справа № 809/3849/14
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Боршовського Т.І.
за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.
представників відповідача: Дмитерчука М.М., Орищенко Т.І.
розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області до Комунального закладу "Центральна районна лікарня Калуської міської і районної рад Івано-Франківської області" про стягнення заборгованості в сумі 63013,84 грн.,-
19.11.2014 року Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Комунального закладу "Центральна районна лікарня Калуської міської і районної рад Івано-Франківської області" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 72680,98 грн.
Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій по списку № 1 та № 2, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплаченої позивачем за рахунок коштів Пенсійного фонду України за період з 01.09.2014 року по 31.10.2014 року в загальному розмірі 72680,98 грн.
25.11.2014 року на адресу суду надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог де вказано, що у зв'язку із частковою сплатою відповідачем заборгованості, а саме: по списку № 1 - 7883,33 грн. та по списку № 2 - 1783,81 грн., стягненню підлягає заборгованість по списку № 1 в сумі 63013,84 грн. В підтвердження вказаного позивачем до заяви додано банківську виписку від 19.11.2014 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши 25.11.2014 року до суду клопотання про розгляд справи без участі представника. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечили з підстав, викладених в письмовому запереченні. Додатково пояснили, що заборгованість в сумі 62714,27 грн. згідно виставлених позивачем розрахунків та витрат за вересень-жовтень 2014 року, утворилася не з вини відповідача, а внаслідок бездіяльності позивача щодо призначення ОСОБА_3 на виконання рішення суду пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 1, що відбулось лише 07.08.2014 року, куди включено й виплати, починаючи з дати призначення пенсії 26.01.2011 року. За таких обставин, відповідач вважає, що кошти на відшкодування Управлінню Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі, що не були нараховані позивачем за 2011-2013 роки, не можуть належати до видатків Калуської ЦРЛ з бюджету 2014 року. Просили в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості в сумі 62714,27 грн. відмовити.
Заслухавши пояснення представників відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що відповідач по справі 18.08.2005 року зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 29.09.2014 року та взятий на облік в управлінні Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області.
Фізичнім особам, які відпрацювали відповідний стаж роботи у Калуській ЦРЛ із шкідливими і важкими умовами праці та досягли визначеного віку, призначено та виплачується пенсія на пільгових умовах по списку № 1 відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Суд зазначає, що при вирішенні даної справи керувався нормами Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", інших Законів та підзаконних нормативно-правових актів в редакції, чинній на час дії спірних правовідносин.
На час виникнення спірних правовідносин між позивачем і відповідачем виключно Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон) визначалися: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; перелік платників страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків; стягнення заборгованості за цими внесками, а також умови відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
Статтею 5 вказаного Закону його дію поширено на регулювання відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по пенсіях, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначається Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення"
Відповідно до п.п. 1 абз. 2 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Суд, виходячи із системного аналізу вказаних вище приписів Закону зазначає, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами "а", "б"-"з" статті 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1, із змінами та доповненнями (далі - Інструкція), встановлює обов'язок підприємств здійснювати відшкодування витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно вимог пункту 6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:
- 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень коментованого вище Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;
- 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Судом встановлено, що працівникам, які досягли відповідного віку та отримали право на пільгову пенсію за відпрацьований у відповідача стаж призначено пенсію на пільгових умовах у відповідності до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_3, виплата та доставка якої здійснена позивачем у вересні-жовтні 2014 року в сумі 70897,17 грн. Проте, Калуська ЦРЛ на час звернення до суду не відшкодувала в повному обсязі позивачу здійснені витрати, тому борг відповідача з урахуванням часткової сплати становить 63013,84 грн.
Пунктом 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно абзаців 1, 3 пункту 6.7 вказаної Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач в свою чергу зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем та до 25-го числа щомісячно, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, які надсилалися відповідачу.
В судовому засідання з'ясовано, що позивач на адресу відповідача надсилав розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з вересня, жовтня 2014 року, які отримано 19.09.2014 року та 17.10.2014 року відповідачем, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с.12,16) та визнано представниками відповідача в судовому засіданні. Згідно вказаних розрахунків відповідач повинен сплатити суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за віком по списку № 1 за вересень - жовтень 2014 року та доплату за попередні роки по ОСОБА_3, починаючи з дати призначення йому пенсії - 26.01.2011 року.
Також судом встановлено, що відповідач не оскаржував дій позивача щодо проведення та виставлення йому вказаного вище розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по списку № 1. Доказів протилежного суду не подано.
Однак, відповідачем у передбачені законодавством строки не здійснено відшкодування сум понесених позивачем фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, в вересні-жовтні 2014 року, внаслідок чого його заборгованість за цей період становить 63013,84 грн., що підтверджується витягом з облікової картки відповідача за період з 01.10.2014 року по 31.10.2014 року (а.с. 26).
Щодо посилань відповідача в заперечення проти стягнення вказаних коштів на те, що заборгованість виникла з вини позивача внаслідок його бездіяльності щодо виконання рішення суду про призначення ОСОБА_3 пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 1, а тому всі витрати по їх виплаті та доставці вказаному колишньому працівнику відповідача має нести вказаний орган Пенсійного фонду України, то суд часткового погоджується з такими доводами відповідача.
Так, судом встановлено, що постановою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 08.07.2011 року зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області зарахувати до пільгового пенсійного стажу роботи ОСОБА_3 період з 16.03.1993 року по 08.12.2005 року на посаді інженера по обслуговуванню рентгенівського комп'ютерного томографа рентгенологічного відділу стаціонарного відділення Калуської центральної районної лікарні та призначити йому з 26.01.2011 року пенсію за віком на пільгових умовах по списку № 1.
Вказана постанова Калуського міськрайонного суду від 08.07.2011 року за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області переглядалася Львівським апеляційним адміністративним судом та ухвалою цього суду від 02.08.2012 року залишена без змін.
Таким чином, в силу положень частини 5 статті 124, пункту 9 частини 3 статті 129 Конституції України, частини 3 статті 254, частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України постанова Калуського міськрайонного суду від 08.07.2011 року набрала законної сили 02.08.2012 року і з цієї дати підлягала обов'язковому виконанню Управлінням Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області. Доказів того, що суд касаційної інстанції зупиняв виконання вказаного рішення суду першої інстанції суду не подано, а судом таких ухвал Вищого адміністративного суду України в Єдиному державному реєстрі судових рішень не виявлено.
Однак Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області прийняло рішення про призначення пільгової пенсії ОСОБА_3 лише 07.08.2014 року, про що свідчить протокол № 246 про призначення йому пенсії за віком за списком № 1 з 26.01.2011 року.
Тому суд погоджується з доводами відповідача про те, що невчасне виконання позивачем рішення суду, яке набрало законної сили, про призначенню ОСОБА_3 пільгової пенсії за віком, потягнуло за собою несвоєчасний розрахунок позивачем відповідачу фактичних витрат на виплату та доставку цьому пенсіонеру пільгової пенсії та виставлення йому до оплати в вересні-жовтні 2014 року всієї розрахованої суми таких витрат, починаючи з 26.01.2011 року.
В той же час, суд змушений констатувати, що вказані правопорушення, вчинені позивачем, не звільняють відповідача від обов'язку, передбаченого пунктом 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", п.п. 1 абз. 2 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", частини 15 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" по відшкодовуванню нарахованої і виплаченої Управлінням Пенсійного фонду України в м.Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області колишньому працівнику відповідача ОСОБА_3 пільгової пенсії по списку № 1 за весь період з дати призначення пенсії, пропорційно розміру стажу роботи в Калуській центральній районній лікарні. Тобто вказане порушення, на переконання суду, допущене з вини посадових осіб позивача, враховуючи обов'язковий характер вказаного платежу згідно Закону, не може буди підставою для припинення встановленого законом обов'язку відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії вказаній фізичній особі, а лише підставою для притягнення таких посадових осіб до дисциплінарної відповідальності.
Також в силу вищевказаних положень Закону, не може бути підставою для звільнення платника від відшкодуванню витрат по сплаті та доставці пільгових пенсій за віком по списку № 1 в поточному періоді, відсутність закладеного в бюджет на 2014 рік фінансування установи на такі витрати.
Таким чином, заборгованість відповідача станом на день звернення до суду становить 63013,84 грн.
Доказів оплати спірної суми заборгованості, виконання обов'язку в інший спосіб, припинення існування такого обов'язку з будь-яких підстав відповідач до суду не подав, а судом самостійно відповідно до вимог ч. 4 ст. 11 КАС України таких доказів не виявлено.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Частиною четвертою статті 94 КАС України встановлено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Оскільки відповідачем не подано доказів понесення судових витрат, в суду нема підстав для їх присудження.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального закладу "Центральна районна лікарня Калуської міської і районної рад Івано-Франківської області" (код 33578224, що знаходиться за адресою: 77300, Івано-Франківська область, Калуський район, місто Калуш, вулиця Медична, будинок 6) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші та Калуському районі Івано-Франківської області (код 37824000, що знаходиться за адресою: Івано-Франківська область, Калуський район, місто Калуш, вулиця Біласа і Данилишина, будинок 2) заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 63013 (шістдесят три тисячі тринадцять) гривень 84 копійки.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Боршовський Т.І.
Постанова складена в повному обсязі 19.12.2014 року.