22 грудня 2014 року Житомир справа № 806/5097/14
час прийняття: 12 год. 50 хв. категорія 8.1
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лавренчук О.В.,
за участю секретаря Карплюк А. І.,
за участю позивача,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
за участю представника відповідача Житкевич С. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування розпорядження від 28.10.2014 р. №817-р,
встановив:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом про визнання протиправними та скасувати розпорядження Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 28.10.2014 року № 817-р "Про анулювання ліцензії" на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями реєстраційний номер 406272702023 терміном дії із 01.10.2014 року до 01.10.2015 року суб'єкту господарювання фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3. В обґрунтування позову зазначає, що дане розпорядження є таким, що винесене без врахування обставин справи та всупереч вимогам чинного законодавства поспішно та упереджено, оскільки на момент його винесення протокол про адміністративне правопорушення не був розглянутий адміністративною комісією при виконкомі Новоград - Волинської Міської ради і про результати такого розгляду відповідач поінформований не був.
Разом із позовом позивачем надано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 28.10.2014 року № 817-р.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 12.11.2014 року відмовлено в забезпеченні позову.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні просили позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача заперечувала проти заявлених позовних вимог у повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, представника позивача та правову позицію представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.
Встановлено, що ОСОБА_3 зареєстрована Виконавчим комітетом Новоград-Волинської міської ради Житомирської області як фізична особа-підприємець (а.с. 7) та здійснює торговельну діяльність на підставі торгового патенту серії ТПВ № 417948, який діє із 01.04.2011 року по 31.03.2016 року (а.с. 10).
14.05.2013 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено трудовий договір, відповідно до якого, остання є працівником та виконує обов'язки продавця продовольчих товарів (а.с. 18).
Як вбачається з копії Ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, виданої Головним управлінням Міндоходів у Житомирській області НОМЕР_1 (а.с.8-9), реєстраційний № 406272702023, фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3, місцем здійснення діяльності є магазин, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Судом, при перевірці юридичної та фактичної обгрунтованості обставин та мотивів, покладених субєктом владних повноважень в основу спірного рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено наступне.
Відповідно до ст. 254 Кодексу України про адміністративні правопорушення, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Статтею 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - Купам) встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
07 жовтня 2014 року о/у СКМСД Новоград -Волинського МВ капітаном ОСОБА_5 у зазначеному магазині було виявлено вчинення продавцем правопорушення, що пердбачене ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні провопорушення (порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами) про що складено протокол про адміністративне правопорушення ЖИ № 025004 (а.с. 12, 53, 54), з якого вбачається, що ОСОБА_4, перебуваючи на робочому місці в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_3" ПП ОСОБА_3 по АДРЕСА_1, здійснила продаж неповнолітньому ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 слабоалкогольного напою "Бренді-кола" 0,33л. 8% об за ціною 10,25 грн.
Зазначений протокол було надано для ознайомлення продавцю - ОСОБА_4, яка в поясненнях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначила, що претензій не має, "здійснила продаж с/а напою Бренді-кола хлопцю, який на вигляд на мою думку виглядає на 18 років, вину визнаю, більше такого не буде".
Допитана в судовому засіданні в якості свідка продавець - ОСОБА_4 пояснила, що продала алкоголь ОСОБА_6, оскільки вважала, що йому вже виповнилось 18 років. Крім цього пояснила, що пояснення писала власноручно без морального чи фізичного тиску.
Окрім того, в матеріалах справи містяться пояснення неповнолітнього ОСОБА_6, які підтверджують обставини, викладені в протоколі ЖИ № 025004 (а.с. 14) окрім того, ним зазначено, що продавець не запитувала його про вік.
Отже, відповідачем здійснено визначені чинним законодавством України дії, що передбачені при виявленні адміністративного правопорушення.
Статтею 276 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Адміністративними комісіями справи про адміністративні правопорушення розглядаються за місцем проживання порушника. Законами України може бути передбачено й інше місце розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами (посадовими особами), переліченими у пунктах 1 - 4 статті 213 цього Кодексу, одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування. Постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи, а також вказівку про порядок і строк її оскарження. Постанова колегіального органу приймається простою більшістю голосів членів колегіального органу, присутніх на засіданні.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.
У випадках, передбачених законодавством України, про захід стягнення робиться відповідний запис на протоколі про адміністративне правопорушення або постанова оформляється іншим установленим способом.
За приписами ст. 277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
28 жовтня 2014 року на підставі протоколу на засіданні адміністративної комісії при виконавчому комітеті Новоргад-Волинської міської ради винесено постанову про адміністративне правопорушення № 555, з якої вбачається, що ОСОБА_7 притягнено до адміністративної відповідальності і накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн (а.с. 11). Постанова № 555 була вручена ОСОБА_4 28.10.2014 року за вих № 547.
Допитана в судовому засіданні о/у СКМСД Новоград -Волинського МВ капітан ОСОБА_5 підтвердила обставини викладені в складеному нею протоколі про адміністративне правопорушення. Пояснила, що продавець ОСОБА_4 в момент його складання не заперечувала факт продажу слаблоалкогольного напою неповнолітньому ОСОБА_6 та вказала, що вину визнає, більше такого не буде.
Статтею 293 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:
1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;
2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;
3) скасовує постанову і закриває справу;
4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).
Позивач в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_4 оскаржувала Постанову № 555 до Новоград-Волинського міськрайонного суду.
Як вбачається із Постанови Новоград-Волинського міськрайонного суду у справі № 285/4310/14-а від 27.11.2014 року, позивач у справі (ОСОБА_4 ) уточнила позовні вимоги та просила змінити захід адміністративного стягнення що визначений в постанові № 555, а тому позов було задоволено та змінено захід стягнення, а саме: обмежитись усним зауваженням (а.с. 35).
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що факт продажу алкогольного напою неповнолітньому ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, не було спростовано у процесі розгляду справи №285/4310/14-а.
Статтею 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" , від 19.12.1995, № 481/95-ВР (далі - Закон) встановлено, що роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.
Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі:
-заяви суб'єкта господарювання;
-рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання;
-несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії;
-рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб'єктом господарювання марок акцизного податку (стосовно імпортерів);
-рішення суду про встановлення факту торгівлі суб'єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;
-рішення суду про встановлення факту переміщення суб'єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;
-порушення вимог статті 15-3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях.
Ліцензія анулюється та вважається недійсною з моменту одержання суб'єктом господарювання письмового розпорядження про її анулювання.
Факт порушення позивачем вимог статті 15 Закону, що виразився у продажу алкогольного напою особі, яка не досягла 18 років, став підставою для прийняття Головним управлінням Міндоходів у Житомирській області, Розпорядження № 817-р про анулювання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями суб"єкту господарювання: фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3.
За приписами статті 15' 3 Закону, забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особами, які не досягли 18 років.
Зміст наведених законодавчих положень свідчить на користь висновку про те, що підставою для застосування до суб'єкта господарювання такого заходу відповідальності, як анулювання ліцензії, є власне факт продажу відповідних товарів особам, які не досягнули 18 років.
При цьому такі суб'єктивні фактори, як умисність дій продавця, його здатність визначити вік покупця, зовнішній вигляд останнього тощо не впливають на оцінку відповідності поведінки суб'єкта господарювання вимогам статті 15-3 Закону та на ступінь його відповідальності за порушення наведеного законодавчого припису.
Враховуючи ті обставини, що факт продажу алкогольних товарів особі, молодшій 18 - річного віку, підтверджений документально та не спростований фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, то підстави для звільнення від передбаченої законодавством відповідальності у вигляді анулювання ліцензії, відсутні.
Аналогічна правова позоція викладена у Постанові Вищого адміністративного суду від 10.07.2013 року у справі №К/ 9991/31708/12.
Згідно із п.п.1, 9 ч.3 ст.2 КАС у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування спірного розпорядження не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування розпорядження від 28.10.2014 р. №817-р,- відмовити.
Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя О.В. Лавренчук
Повний текст постанови виготовлено: 24 грудня 2014 р.