15 березня 2010 року 12год.38хв Справа № 2а-1056/10/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Жучковій Н.С., розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області
до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області, м. Запоріжжя
про скасування постанов державного виконавця від 30.12.2009
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказує, що відповідач Постановами від 30.12.2009 стягнув з нього виконавчий збір у розмірі 850 грн. 00 коп. та витрати на проведення виконавчих дій у сумі 14 грн.81 коп. Позивач зазначає, що ці Постанови прийняті відповідачем з порушенням приписів ст.ст. 45, 46 Закону України «Про виконавче провадження», а саме без врахування того, що позивач здійснив перерахування та виплату недоплаченої допомоги громадянці ОСОБА_4 добровільно, без примусового списання з рахунків або реалізації майна. Тобто, примусово судове рішення у справі №2-а-761/2009 не виконувалось, а отже відсутні підстави для стягнення з позивача виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.
Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позову наполягає.
Відповідач з позовом не згоден, вважає, що Постанови від 30.12.2009 про стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій винесені відповідно до ст.ст. 45, 46 Закону України «Про виконавче провадження».
Представник відповідача у судовому засіданні просить у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов позивача таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
03.08.2009 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області видано виконавчий лист №2-а-761/09 згідно з яким УПФУ в м. Мелітополі Запорізької області зобов'язано здійснити перерахунок і виплатити ОСОБА_4 підвищення пенсії згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та частини 1 статті 28 Закону України «про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за період з 22 травня 2008 року по 31 січня 2009 року у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.
Постановою від 23.09.2009 року відповідач відкрив виконавче провадження з виконання вказаного виконавчого листа та встановив позивачу строк добровільного виконання до 30.09.2009 року. Згідно штемпелю поштового відділення відповідача на конверті постанова про відкриття виконавчого провадження була направлена позивачу 24.09.2009 року.
Постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.09.2009 року направлено відповідачу 24.09.2009 р., про що свідчить штемпель на поштовому конверті, позивач отримав 30.09.2009 року, про що свідчить його вхідний штемпель на супровідному листі відповідача від 24.09.2009 року № 3529-6/11.
Позивачем надано копія листа, відповідно до якого Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області на підставі статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» 02.10.2009 року звернувся до відповідача із заявою, якою просив поновити строк для добровільного виконання виконавчого листа № 2-а-761/09 від 03.08.2009 року, звернутися до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з заявою по справі № 2-а-761/2009 за роз'ясненням щодо виконання рішення суду та зупинити виконавче провадження виконавчого листа №2-а-761/09 від 03.08.2009 року до отримання результатів розгляду справи у суді. Факт отримання цієї заяви позивача Підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області, м. Запоріжжя не заперечується.
Вимогою державного виконавця від 03.11.2009 року позивача було зобов'язано в строк до 10.11.2009 року виконати виконавчий лист №2-а-761/09.
Також, 03.11.2009 року відповідачем була винесена Постанова № 262/6 про накладення штрафу у розмірі 340 грн.00 коп. на позивача за невиконання виконавчого листа №2-а-761/09. У постанові зазначено, що станом на 03.11.2009 року на адресу Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області, м. Запоріжжя жодних повідомлень щодо вчинення дій по виконанню зазначеного рішення суду не надано. Дану Постанову №262/6 позивачем отримано 16.11.2009 року.
Позивач надав суду копію позову від 25.02.2010 року за №1445/12 про скасування постанови державного виконавця від 03.11.2009 року про накладення штрафу, однак доказів щодо прийняття судом його до провадження (направлення до суду поштою або подання до суду нарочним) не надав. Відповідачу з приводу цього позову нічого не відомо.
Розпорядженням позивача № 153665 від 18.11.2009(3) громадянці ОСОБА_4 здійснено перерахунок пенсії через зміну надбавки. Згідно реєстру нарахувань та виплати неодержаної щомісячної адресної допомоги «дітям війни» за листопад 2009 року ОСОБА_4 здійснено перерахунок підвищення пенсії 18.11.2009 року, виплата проведена 19.11.2009 року.
22.12.2009 року позивач надіслав листа за № 8185/12 відповідачу про виплату щомісячної соціальної допомоги ряду громадян, в тому числі й громадянці ОСОБА_4
Відповідач Постановами від 30.12.2009 стягнув з позивача виконавчий збір у розмірі 850,00 грн. та витрати на проведення виконавчих дій у сумі 14 грн. 81 коп. Цього ж дня (30.12.2009 року) відповідачем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Згідно з поштовим штемпелем відповідача Постанови від 30.12.2009 року були надіслані позивачу 08.02.2010 року та отримані ним 09.02 2010 року.
Позов про скасування Постанов від 30.12.2009 про стягнення виконавчого збору у розмірі 850 грн. 00 коп. та витрати на проведення виконавчих дій у сумі 14 грн.81 коп. направлено до суду 18.02.2010 р., тобто в строк, передбачений ст. 181 КАС України.
Позивачем при зверненні з позовом до суду не враховано наступне:
1. Статтею 24 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що в постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ.
Постанова про відкриття виконавчого провадження була вчасно відповідачем надіслана позивачу і не з вини відповідача була отримана позивачем в останній день її добровільного виконання.
У статті 30 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк.
Відповідачем отримано від Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області листа від 02.10.2009 року з заявою про поновлення строку для добровільного виконання рішення суду, тобто відомості про отримання Постанови у Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області, м. Запоріжжя були наявні.
Водночас, з цього листа вбачається, що позивач не має намірів здійснити дії з добровільного виконання рішення у встановлений строк.
Згідно зі статтею 30 Закону України «Про виконавче провадження» у разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.
Відповідно до статті 32 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій або несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості використати надані їм цим Законом права, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача або за заявою боржника, або з власної ініціативи на строк до 10 днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторони, суд.
Тобто, статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено що державний виконавець має право відкласти виконавчі дій у разі, якщо копія постанова про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, та не передбачений обов'язок відкласти виконавчі дії.
Крім того,Управлінням Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області не здійснені заходи щодо добровільного виконання рішення суду до отримання Вимоги державного виконавця від 03.11.2009 року, якою позивача було зобов'язано в строк до 10.11.2009 року виконати виконавчий лист №2-а-761/09.
Таким чином, відсутність Постанови про поновлення строку для добровільного виконання рішення не впливає на наявність обов'язку щодо сплати виконавчого збору та витрат на проведення виконавчого збору.
2. Статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі якщо резолютивна частина рішення, викладена у виконавчому документі, є незрозумілою, державний виконавець, а також сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення чи змісту документа.
У статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» говориться про право, а не про обов'язок звернення державного виконавця до суду щодо роз'яснення відповідного рішення чи змісту документа.
Крім того, відповідно до статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» позивач міг сам звернутись із заявою до суду щодо роз'яснення відповідного рішення чи змісту документа при стягненні коштів на користь громадянки ОСОБА_4 Проте позивач з такою заявою стосовно громадянки ОСОБА_4 до суду не звертався.
Згідно зі статтею 35 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження може бути зупинено у разі звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню.
У статті 35 Закону України «Про виконавче провадження» говориться про право державного виконавця, а не про його обов'язок зупинити виконавче провадження у разі звернення до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню.
Обставини, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження визначені у статті 34 Закону України «Про виконавче провадження». Проте, у цій статті не говориться про необхідність обов'язкового зупинення виконавчого провадження при звернення до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню.
3. Статтею 76 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що після відкриття виконавчого провадження по виконавчому документу, який зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець відповідно до статті 24 цього Закону визначає йому строк добровільного виконання рішення. У разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції і призначає новий строк виконання.
Згідно зі статтею 87 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
З 30.09.2009 року по 03.11.2009 року позивачем на адресу відповідача жодних повідомлень щодо вчинення дій по виконанню зазначеного виконавчого документа не надано.
У зв'язку з цим, відповідачем обґрунтовано 03.11.2009 року винесені Вимога та Постанова №262/6 про накладення штрафу.
Отже, наявність Постанови №262/6 від 03.11.2009 року про накладення штрафу свідчить про невиконання без поважних причин позивачем у добровільному порядку рішення та проведення державним виконавцем дій щодо забезпечення примусового виконання рішення.
4. Статтею 45 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що витрати органів державної виконавчої служби на організацію та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень є витратами виконавчого провадження.
Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Кошти виконавчого провадження складаються з:
- коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника в порядку, встановленому статтею 46 цього Закону;
- стягнутих з боржника витрат на проведення виконавчих дій.
До витрат на організацію та проведення виконавчих дій належать кошти, витрачені на:
перевезення, зберігання і реалізацію майна боржника;
оплату праці експертів, перекладачів та інших осіб, залучених у встановленому порядку до провадження виконавчих дій;
поштовий переказ стягувачеві стягнених аліментних сум;
розшук боржника, його майна або розшук дитини;
оголошення в засобах масової інформації;
інші необхідні витрати для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.
Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.
Відповідно до Постанови державного виконавця про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 30.12.2009 року витрати на проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню №14904870 склали 14 грн. 81 коп., про що складено Акт державного виконавця про витрати на проведення виконавчих дій № 262/6 від 30.12.2009 р. Розрахунок витрат на проведення виконавчих дій зроблено державним виконавцем на підставі Калькуляції витрат виконавчого провадження згідно зі статтею 45 Закону України «Про виконавче ровадження» на організацію та проведення виконавчих дій по забезпеченню примусового виконання рішень, затвердженого 06.04.2009 року начальником Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області.
Статтею 46 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.
Згідно з Постановою державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору від 30.12.2009 року виконавчий збір по виконавчому провадженню № 14904870 склав 850 грн. 00 коп., що відповідає приписам статті 46 Закону України «Про виконавче провадження».
Таким чином, Постанови державного виконавця від 30.12.2009 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та виконавчого збору винесені внаслідок невиконання позивачем рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, а отже ґрунтуються на законі.
За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні його позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 181 КАС України, ст.ст. 24, 28, 30, 32, 34, 35, 45, 46, 76, 87 Закону України «Про виконавче провадження», суд -
У задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного фонду України в м. Мелітополі Запорізької області до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області, м. Запоріжжя про скасування постанови державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору від 30.12.2009 у розмірі 850,00 грн. та постанови державного виконавця про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 30.12.2009 у розмірі 14,81 грн. - відмовити в повному обсязі.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк такого подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя О.О.Прасов
Постанову виготовлено у повному обсязі 17.03.2010 р.