Справа: № 826/5872/1 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.
Суддя-доповідач: Безименна Н.В.
Іменем України
04 грудня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Безименної Н. В.,
суддів: Аліменка В. О., Карпушової О. В.,
при секретарі: Авраменко М. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «МБТ ТРЕЙД» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МБТ ТРЕЙД» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості, -
У травні 2014 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МБТ ТРЕЙД» (далі - ТОВ «МБТ ТРЕЙД») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості Митного посту «Західний» Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України №100250000/2013/600901/2 04.11.2013 року; №100250000/2013/600911/2 від 07.11.2013 року; №100250000/2013/600912/2 від 07.11.2013 року; № 100250000/2013/600918/2 від 11.11.2013 року; №100250000/2013/600960/2 від 22.11.2013 року; №100250000/2013/600961/2 від 22.11.2013 року; №100250000/2013/600969/2 від 25.11.2013 року; № 100250000/2013/600970/2 від 25.11.2013 року; №100250000/2013/600976/2 від 28.11.2013 року; №100250000/2013/600987/2 від 04.12.2013 року; №100250000/2013/601013/2 від 17.12.2013 року; № 100250000/2013/601024/2 від 20.12.2013 року.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить оскаржувану постанову скасувати та ухвалити по
справі нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нову постанову, якщо суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Як вбачається з матеріалів справи, 03.07.2012 року між ТОВ «Зелмер Маркет» (Польща) (Продавець) та ТОВ «МБТ ТРЕЙД» (Імпортер-Дистриб'ютор) укладено зовнішньоекономічний контракт №UA/001/2012, відповідно до п. 2.1 умов договору Продавець зобов'язується поставити, а Імпортер-Дистриб'ютор зобов'язується придбати у власність та оплатити у встановлені терміни Товари в певному асортименті, зазначеному в рахунках, з метою його наступного оптового та роздрібного перепродажу на Території ( а. с. 23-42 том І).
На підставі зазначеного вище договору здійснювалась поставка товарів в адресу ТОВ «МБТ Трейд», що є імпортером - дистриб'ютором продукції торгової марки «Зелмер» (ZELMER) в Україні.
З метою здійснення митного оформлення ввезеного на територію України товару ТОВ «МБТ ТРЕЙД» подало до відповідача митні декларації № 100250000/2013/075895 від 04.11.2013 року; від 07.11.2013 №100250000/2013/076259; №100250000/2013/076280 від 07.11.2013 року; №100250000/2013/076533 від 11.11.2013 року; №100250000/2013/077506 від 22.11.2013 року; №100250000/2013/077507 від 22.11.2013 року; №100250000/2013/077731 від 25.11.2013 року; №100250000/2013/077732 від 25.11.2013 року; №100250000/2013/077978 від 28.11.2013 року; №100250001/2013/078457 від 04.12.2013 року; №100250001/2013/079387 від 17.12.2013 року; № 100250001/2013/080333 від 30.12.2013 року.
На підтвердження заявленої митної вартості позивачем надано документи відповідно до вимог ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України (далі - МК України), що підтверджується розділом 18 відповідних рішень про коригування митної вартості ( а. с. 220-221 том І, 245-246 том І, 256 -257 том І, 278-279 том І, 9-10 том ІІ, 26-27 том ІІ, 47-48 том ІІ, 95-96 том ІІ, 112-113 том ІІ, 135-136 том ІІ, 156-157 том ІІ, 202-203 том ІІ).
Також, перелік документів, які подані ТОВ «МБТ ТРЕЙД» на підтвердження заявленої митної вартості, зазначений у картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250000/2013/01893; № 100250000/2013/01904; № 100250000/2013/01905; №100250000/2013/01911; № 100250000/2013/01950; № 100250000/2013/01951; № 100250000/2013/01958; № 100250000/2013/01959; № 100250000/2013/01965; № 100250000/2013/00009; № 100250000/2013/00047; № 100250000/2013/00063, копії яких наявні в матеріалах справи (а. с. 237-239 том І, 253-254 том І, 272-274 том І, 1-4 том ІІ, 20-
22 том ІІ, 42-44 том ІІ, 86-88 том ІІ, 104-108 том ІІ, 127-129 том ІІ, 149 - 152 том ІІ, 193-197 том ІІ, 213-215 том ІІ).
Проте, рішеннями Київської міжрегіональної митниці Міндоходів №100250000/2013/600901/2 від 04.11.2013 року; № 100250000/2013/600911/2 від 07.11.2013 року; №100250000/2013/600912/2 від 07.11.2013 року; №100250000/2013/600918/2 від 11.11.2013; №100250000/2013/600960/2 від 22.11.2013 року; №100250000/2013/600961/2 від 22.11.2013; №100250000/2013/600969/2 від 25.11.2013 року; №100250000/2013/600970/2 від 25.11.2013 року; №100250000/2013/600976/2 від 28.11.2013 року; №100250000/2013/600987/2 від 04.12.2013 року; №100250000/2013/601013/2 від 17.12.2013 року; № 100250000/2013/601024/2 від 20.12.2013 року здійснено коригування митної вартості товару у бік її збільшення.
Вказані рішення мотивовані, зокрема, тим, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме: документи, зазначені у частині 2 статті 53 МК України, містять неповні дані.
З матеріалів справи вбачається, що товар було випущено у вільний обіг шляхом надання гарантій на підставі митних декларацій від 100250000/2013/075895 від 04.11.2013 року; від 07.11.2013 №100250000/2013/076259; №100250000/2013/076280 від 07.11.2013 року; №100250000/2013/076533 від 11.11.2013 року; №100250000/2013/077506 від 22.11.2013 року; №100250000/2013/077507 від 22.11.2013 року; №100250000/2013/077731 від 25.11.2013 року; №100250000/2013/077732 від 25.11.2013 року; №100250000/2013/077978 від 28.11.2013 року; №100250001/2013/078457 від 04.12.2013 року; №100250001/2013/079387 від 17.12.2013 року; № 100250001/2013/080333 від 30.12.2013 року.
При ухваленні постанови, суд першої інстанції виходив з того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару містять розбіжності, а тому митний орган відмовив у митному оформленні товарів за заявленою декларантом митною вартістю - за першим методом (за ціною договору).
Проте, колегія суддів не погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Також, частинами 1-3 статті 57 глави 9 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують
заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Так, ч. 2 вказаної статті передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Приписами ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у ч. 2 цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
При цьому, ч. 5 ст. 53 МК України, заборонено вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Статтею 54 МК встановлено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості (ч. 1). Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій ст. 58 цього Кодексу (ч. 2).
Як визначено у ч. 3 ст. 54 МК України, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст. 55 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту,
приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених ч. 6 ст. 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Частиною 6 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах 2 - 4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У ч 7 ст. 54 МК України зазначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Як вбачається з матеріалів справи, для митного оформлення імпортованого товару ТОВ «МБТ ТРЕЙД» надано відповідачу документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, що підтверджується зазначеним переліком документів у відповідних картках відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (а. с. 237-239 том І, 253-254 том І, 272-274 том І, 1-4 том ІІ, 20-22 том ІІ, 42-44 том ІІ, 86-88 том ІІ, 104-108 том ІІ, 127-129 том ІІ, 149 - 152 том ІІ, 193-197 том ІІ, 213-215 том ІІ).
Зокрема, подані документи чітко ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню, які чітко підтверджують ціну товарів, що підлягає сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору відповідно до вимог ч. ч. 4, 5 ст. 58 МК України.
Крім того, в матеріалах справи відсутні обґрунтовані відомості від митного органу щодо спростування контрактної ціни оцінюваних товарів, а тому відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Також, колегія суддів не бере до уваги посилання суду першої інстанції, що при проведенні відповідачем перевірки документів, які надані у підтвердження митної вартості, встановлені наступні підстави для винесення рішення про коригування митної вартості товарів: 1) декларантом до митного оформлення не подано прайс-листи на послуги перевезення; 2) не подано страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 3) довідки про транспортні витрати видані ТОВ «Рохлінг суус логістікс С.А.», проте СМR завірено штампом іншого перевізника, виходячи з наступного.
Розділом 18 відповідного оскаржуваного рішення про коригування митної вартості підтверджується, що позивачем наданий до митного органу Додаток № 1 до Рамкового договору на експедирування (перевезення) від 31.08.2012 року № 07/07/2012, який є невід'ємною частиною вказаного Рамкового договору (а. с. 58 - 75 том І, 76- 85 том І).
Також, матеріалами справи підтверджується, що декларантом надані такі страхові документи: документ, що підтверджує вартість страхування від 04.11.2013 року № 178, від 20.11.2013 року № 190, від 20.11.2013року № 192, від 21.11.2013 року № 193, від
22.11.2013 року № 197 (а. с. 253-255 том І, 20-22 том ІІ, 42-44 том ІІ, 86-88 том ІІ, 104-108 том ІІ).
Щодо обставини, що CMR завірено штампом іншого перевізника, колегія суддів звертає увагу, що Рамковий договір на експедирування (перевезення) № 07/07/2012 від 31.08.2012 року прямо передбачає можливість компанії експедитора - ТОВ «Роліг Суус Логістік» залучення третіх осіб до виконання замовлень на перевезення, а тому CMP завірено штампом залученого перевізника, за дії якого відповідає експедитор - ТОВ «Роліг Суус Логістік» (розділ 1 параграфу 4 Рамкового договору на експедирування (перевезення) № 07/07/2012 від 31.08.2012 року, пункт 3 розділу 3 Додатку 7 «Загальні умови договорів»).
Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу, що в матеріалах справи містяться листи від 04.11.2013 року № 368, від 07.11.2013 року № 400, від 11.11.2013 року № 401, від 22.11.2013 року № 446, від 25.11.2013 року № 447, від 28.11.2013 року 448, від 04.12.2013 оку № 449, відповідно до яких ТОВ «МБТ ТРЕЙД» надані всі наявні додаткові документи для перевірки митної вартості.
Таким чином, позивачем подано митному органу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом.
Отже, підсумовуючи зазначене, колегія суддів вважає, що рішення про коригування митної вартості Митного посту «Західний» Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України №100250000/2013/600901/2 04.11.2013 року; №100250000/2013/600911/2 від 07.11.2013 року; №100250000/2013/600912/2 від 07.11.2013 року; № 100250000/2013/600918/2 від 11.11.2013 року; №100250000/2013/600960/2 від 22.11.2013 року; №100250000/2013/600961/2 від 22.11.2013 року; №100250000/2013/600969/2 від 25.11.2013 року; № 100250000/2013/600970/2 від 25.11.2013 року; №100250000/2013/600976/2 від 28.11.2013 року; №100250000/2013/600987/2 від 04.12.2013 року; №100250000/2013/601013/2 від 17.12.2013 року;№ 100250000/2013/601024/2 від 20.12.2013 року - є такими, що не відповідають вимогам митного законодавства України, а тому підлягають скасуванню.
Також,з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «МБТ ТРЕЙД» сплатило судовий збір у сумі 1315, 44 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 22.04.2014 року № 2328 та від 07.07.2014 року № 2584.
Відповідно до ч. 6 ст. 94 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясуванням обставин, що мають значення для справи призвели до неправильного вирішення даного адміністративного позову, а тому постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.06.2014 року - підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови по справі, якою позовні вимоги - необхідно задовольнити повністю.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МБТ ТРЕЙД» - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 червня 2014 року - скасувати та ухвалити нову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МБТ ТРЕЙД» до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості Митного посту «Західний» Київської міжрегіональної митниці Міністерства доходів і зборів України №100250000/2013/600901/2 04.11.2013 року; №100250000/2013/600911/2 від 07.11.2013 року; №100250000/2013/600912/2 від 07.11.2013 року; № 100250000/2013/600918/2 від 11.11.2013 року; №100250000/2013/600960/2 від 22.11.2013 року; №100250000/2013/600961/2 від 22.11.2013 року; №100250000/2013/600969/2 від 25.11.2013 року; № 100250000/2013/600970/2 від 25.11.2013 року; №100250000/2013/600976/2 від 28.11.2013 року; №100250000/2013/600987/2 від 04.12.2013 року; №100250000/2013/601013/2 від 17.12.2013 року;№ 100250000/2013/601024/2 від 20.12.2013 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МБТ ТРЕЙД» судові витрати у розмірі 1315, 44 ( тисячу триста п'ятнадцять грн сорок чотири коп).
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст постанови виготовлено 19 грудня 2014 року.
Головуючий суддя: Н. В. Безименна
Судді: В. О. Аліменко
О. В. Карпушова
Головуючий суддя Безименна Н.В.
Судді: Аліменко В.О.
Карпушова О.В.