ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"17" грудня 2014 р. Справа № 809/3716/14
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Боброва Ю.О.,
секретаря судового засідання Дмитрашко О.М.,
розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області
до публічного акціонерного товариства «Прикарпаття»
про стягнення заборгованості в сумі 32104,24 грн., -
13.11.2014 року управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області (надалі - позивач) звернулося з адміністративним позовом до публічного акціонерного товариства «Прикарпаття» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 32104,24 грн.
Позовні вимоги мотивовані наступним. Об'єктом оподаткування для платника зазначеного збору є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Згідно зазначених вимог законодавства й відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідач повинен відшкодувати фактичні витрати на виплату пільгових пенсій та їх доставку за липень-вересень 2014 року списком №1 та списком №2 у розмірі 32104,24 грн. Однак, дана сума ним не відшкодована, тому позивач просить стягнути її в судовому порядку.
Представник позивача на адресу суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не прибув. Разом з тим, на адресу суду подав письмове заперечення, в якому позовні вимоги визнав частково, в частині стягнення витрат на виплату на доставку пільгових пенсій окремих застрахованих осіб в сумі 26192,14 грн. В решті просив відмовити в задоволенні позову. При цьому, обґрунтував, що відшкодувати витрати на виплату на доставку пільгових пенсій на загальну суму 5912,10 грн., які отримали громадяни ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повинне Ковалівське колективне підприємство «Меткабель», оскільки вказані пенсіонери набули право на отримання пенсії на пільгових умовах під час роботи в Ковалівській філії Коломийського орендного підприємства «Прикарпаття», правонаступником якого є вказане колективне підприємство.
Згідно частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, відповідно до частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглянув справу в письмовому провадженні.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом установлено, що публічне акціонерне товариство «Прикарпаття» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ - 02970197) 20.04.1994 року зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Коломийської міської ради Івано-Франківської області за адресою: вул. Карпатська, 71 А, м. Коломия Івано-Франківської області, 78200, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09.01.2014 року за №17906604 (а.с. 14).
Товариство є платником страхових внесків на соціальне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Об'єктом оподаткування для платника зазначеного збору є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 вказаного Закону.
Колишнім працівникам відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та ОСОБА_21 призначені та виплачуються пенсії на пільгових умовах відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за списком №1 та списком №2.
Заборгованість відповідача перед пенсійним органом в сумі 32104,24 грн. підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених вказаним вище громадянам відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Вказаними розрахунками позивачем було повідомлено відповідача про вказані фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій (а.с. 7-11).
Крім того, зазначена заборгованість підтверджується довідкою-розрахунком по сумах виплачених пільгових пенсій та витрат на їх доставку, картками особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 та списком №2 та станом на момент розгляду справи судом становить 32104,24 грн. (а.с. 12-13, 15).
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вказаним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (надалі - Закон №1788-XII). При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами «а», «б»-«з» статті 13 Закону №1788-XII.
Крім того, статтею 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року №400/97-ВР (надалі - Закон №400/97-ВР) визначено, що об'єктом оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону (а це суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених вище, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади) крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону №1788-XII до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону.
Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного Фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 (надалі - Інструкція ).
Пунктом 6.1 Інструкції передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу 1 частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році та 100 відсотків у 2012 році.
Пунктом 6.4 Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону №1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Згідно із пунктом 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
В судовому засіданні також установлено, що 25.12.1991 року завод «Прикарпаття» набув статусу орендного підприємства та перейменований в Коломийське орендне підприємство «Прикарпаття».
В подальшому, закрите акціонерне підприємство «Прикарпаття» стало власником майна загальною вартістю НОМЕР_1 (чотири мільярди двісті двадцять сім мільйонів триста дев'ять тисяч п'ятсот) карбованців, набутого в процесі приватизації державного майна - цілісного майнового комплексу Коломийського орендного підприємства «Прикарпаття», шляхом викупу державного майна зданого в оренду, на підставі чинних на той момент Законів України «Про приватизацію майна державних підприємств», «Про оренду майна державних підприємств та організацій».
В структуру цілісного майнового комплексу Коломийського орендного підприємства «Прикарпаття» входило ряд орендарів (філій), однією з яких була Ковалівська філія.
11 березня 1994 року на конференції орендарів Коломийського орендного підприємства «Прикарпаття» прийнято рішення про від'єднання Ковалівської філії в окреме підприємство та розподіл майна.
На підставі наказу №12 від 27.04.1994 року «Про розподіл майна між Коломийським орендним підприємством «Прикарпаття» і Ковалівським колективним підприємством «Меткабель» та акту прийому-передачі від 31.05.1994 року, ЗАТ «Прикарпаття» передало, а Ковалівське колективне підприємство «Меткабель» прийняло основні засоби, виробничі запаси, малоцінні і швидкозношуючі предмети, незавершене будівництво, готову продукцію тощо на загальну суму НОМЕР_2 (два мільярди сто дев'ятнадцять мільйонів двісті сім тисяч чотириста) карбованців та статутний фонд на загальну суму НОМЕР_3 (один мільярд сто двадцять сім мільйонів триста п'ятдесят тисяч) карбованців.
Відповідно до наказу Коломийського орендного підприємства «Прикарпаття» від 20.04.1994 року за №67 з 30.04.1994 року в зв'язку з переводом на роботу до Ковалівського КП «Меткабель», серед інших, були звільнені працівники Ковалівської філії ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Трудовий стаж, необхідний для призначення пільгової пенсії набутий вказаними пенсіонерами саме під час роботи на Ковалівській філії та в подальшому на Ковалівському КП «Меткабель». Вказане підтверджується довідками про трудовий стаж для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
ЗАТ «Прикарпаття» зареєстроване як підприємство 20.04.1994 року та є правонаступником Коломийського орендного підприємства «Прикарпаття». Вказаний факт підтвердив у судовому засіданні представник позивача та не заперечувала представник відповідача.
У відповідності до частини 4 статті 59 Господарського кодексу України у разі поділу суб'єкта господарювання усі його майнові права і обов'язки переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках до кожного з нових суб'єктів господарювання, що утворені внаслідок цього поділу. У разі виділення одного або кількох нових суб'єктів господарювання до кожного з них переходять за роздільним актом (балансом) у відповідних частках майнові права і обов'язки реорганізованого суб'єкта.
Враховуючи вказані вище фактичні обставини, а також норми статей 1, 2, 5, частини 6 статті 34 Закону України «Про підприємства в Україні» від 29.03.1991 року за №887-XII, чинного на момент реорганізації Коломийського орендного підприємства «Прикарпаття», а саме: перетворення його в закрите акціонерне товариство «Прикарпаття» та виділення з нього Ковалівської філії в окреме підприємство - Ковалівське колективне підприємство «Меткабель», суд дійшов висновку про те, що ЗАТ «Прикарпаття» не є правонаступником в частині майнових прав і обов'язків, що належали філії у зв'язку з тим, що остання отримала частину майна орендного підприємства, а отже, повинна нести певні обов'язки.
Вказані обставини підтверджуються також рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 01.04.2008 року в справі №14/30, що набрало законної сили.
Таким чином, Ковалівське КП «Меткабель», як правонаступник суб'єкта господарювання - платника страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, під час роботи на якому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули трудовий стаж, що дає право на призначення та виплату пенсій за віком на пільгових умовах у відповідності до статті 13 Закону №1788-XII, зобов'язане здійснювати відшкодування понесених позивачем витрат на виплату та доставку таких пенсій.
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Вказані вище обставини були встановлені судом раніше в адміністративних справах між тими ж сторонами (постанови Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 01.10.2013 року за №809/2907/13-а, від 21.06.2013 року за №809/1758/13-а, які набрали законної силі згідно ухвал Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.04.2014 року за №4/13/876, від 11.09.2014 року за №876/13585/14).
Таким чином, загальна сума витрат, що підлягає відшкодуванню ПАТ «Прикарпаття», понесених позивачем на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у відповідності до пунктів «а» та «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за липень-вересень 2014 року становить 26192,14 грн.
Фактичні витрати на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у сумі 5912,10 грн. за вказаний період, підлягають стягненню з Ковалівського КП «Меткабель».
Враховуючи наведене, а також те, що відповідачем доказів про сплату заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1 та списком №2 на загальну суму 26192,14 грн. не подано, суд вважає, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області в цій частині підлягають задоволенню, а в решті позовних вимог - слід відмовити.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 122, 158- 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з публічного акціонерного товариства «Прикарпаття» (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 02970197) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області борг з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за липень-вересень 2014 року в сумі 26192 (двадцять шість тисяч сто дев'яносто дві) грн. 14 коп.
В задоволенні позовних вимог про стягнення боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за липень-вересень 2014 року, виплачених громадянам ОСОБА_1 в сумі 1390 (одна тисяча триста дев'яносто) грн. 32 коп. та ОСОБА_2 в сумі 4521 (чотири тисячі п'ятсот двадцять одна) грн. 78 коп., всього на загальну суму 5912 (п'ять тисяч дев'ятсот дванадцять) грн. 10 коп. - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, установлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: /підпис/ Ю.О. Бобров
Постанова складена в повному обсязі о 13:10 год. 17.12.2014 року.