Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"08" грудня 2014 р.Справа № 922/4460/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
при секретарі судового засідання Стоянові А.С.
розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе" (м. Суми)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ферросплавна компанія" (Харківська обл., с. Затишшя), , Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпрок" (Харківська обл., с. Затишшя)
про визнання недійсним договору,
за участю представників сторін:
позивача - Сафронова М.А. (довіреність №18-49/1208 від 28.12.2013 р.),
відповідача (ТОВ "Українська ферросплавна компанія") - не з'явився,
відповідача (ТОВ "Імпрок") - Яковенко О.Г. (довіреність від 17.09.2014 р.),
Позивач просить визнати недійсним договір відступлення права вимоги №1 від 15.09.2014 р., укладений між ТОВ "Українська ферросплавна компанія" і ТОВ "Імпрок" (відповідачами). Свої позовні вимоги обґрунтовує невиконанням відповідачем (ТОВ "Українська ферросплавна компанія") рішення господарського суду Харківської області від 15.08.2013 р. по справі №5023/5433/12 та порушенням відповідачами норм чинного законодавства щодо уступки права вимоги та прав позивача.
Позивач надав клопотання про долучення до матеріалів справи копій документів, вказаних у додатку до нього.
Розглянувши надане клопотання, суд вважає за можливе задовольнити його.
Відповідач (ТОВ "Українська ферросплавна компанія"), у відзиві на позов, заперечує проти позову та просить відмовити позивачу в його задоволенні в повному обсязі, оскільки оспорюваний договір відповідає вимогам законодавства.
Відповідач (ТОВ "Українська ферросплавна компанія") надав заяву про відкладення та продовження розгляду справи, посилаючись на те, що його представник знаходиться у відрядженні у Індії. На підтвердження викладеного відповідач додав до заяви копію наказу №27 від 01.12.14 р.
Розглянувши надану заяву, суд вважає за необхідне відхилити її, як необґрунтовану.
Відповідач (ТОВ "Імпрок"), у відзиві на позовну заяву, заперечує проти позовних вимог та просить суд в задоволенні позову позивача відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що оспорюваний договір відповідає вимогам законодавства.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
15.08.2013 р. господарським судом Харківської області винесено рішення по справі №5023/5433/12 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ферросплавна компанія" до Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе" про стягнення коштів та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ферросплавна компанія" про стягнення коштів та зобов'язання виконати умови договору первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" на користь ТОВ "Українська феросплавна компанія" основний борг за договором поставки №3/235 від 25.05.2011 р. в сумі 1813363,98 грн., пеню в сумі 90932,78 грн., 3% річних в сумі 33096,44 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 40707,25 грн. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено. Зустрічний позов задоволено повністю. Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська феросплавна компанія" виконати умови договору поставки №3/235 від 25.05.2011 р. та здійснити на адресу Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" поставку товару, передбаченого специфікацією №1 договору поставки №3/235 від 25.05.2011 р. на суму 408268,91 грн. Стягнуто з ТОВ "Українська феросплавна компанія" на користь ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" неустойку за прострочення поставки продукції в сумі 279243,24 грн., 225582,60 грн. попередньої плати та витрати по сплаті судового збору в сумі 12228,91 грн.
30.10.2013 р. для примусового виконання рішення були видані відповідні накази.
Постановою ВДВС Сумського міського управління юстиції від 20.08.2014 р. було відкрито виконавче провадження №44555802 за наказом господарського суду Харківської області від 30.10.2013 р. про стягнення з ПАТ "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В. Фрунзе" на користь ТОВ "Українська феросплавна компанія" боргу в сумі 1978100,45 грн., в тому числі основний борг за договором поставки №3/235 від 25.05.2011 р. в сумі 1813363,98 грн., пеню в сумі 90932,78 грн., 3% річних в сумі 33096,44 грн. та судовий збір в сумі 40707,25 грн.
15.09.2014 р. між ТОВ "Українська ферросплавна компанія" (первісний кредитор) та ТОВ "Імпрок" (новий кредитор) був укладений договір відступлення права вимоги № 1 (надалі - договір).
За умовами п. 1.1 договору стягувач (первісний кредитор) передає належне йому право грошової вимоги до Публічного акціонерного товариства "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" (згідно рішення господарського суду Харківської області від 15 серпня 2013 року по справі №5023/5433/12 та наказу господарського суду Харківської області від 30 жовтня 2013 року по справі №5023/5433/12 (далі - наказ) в межах всієї суми, що підлягає стягненню з ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе", а саме: основний борг за договором поставки № 3/325 від 25.05.11 р. в сумі 1813363,98 грн., пеня в сумі 90932,78грн., 3% річних в сумі 33096,44 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 40707,25 грн. (всього коштів у розмірі - 1978100,45 грн.), а ТОВ "Імпрок" (заявник, новий кредитор) приймає право вимоги в розмірі 1978100,45грн., що належне ТОВ "Українська ферросплавна компанія" на підставі рішення господарського суду Харківської області від 15 серпня 2013 року та наказу господарського суду Харківської області від 30 жовтня 2013 року по справі №5023/5433/12.
Відповідно до п.1.2 договору заявник стає кредитором ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" в межах суми 1978100,45 грн. за рішенням господарського суду Харківської області від 15 серпня 2013 року по справі №5023/5433/12 про стягнення з ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе" коштів.
Згідно з п. 1.3 договору заявник одержує право замість стягувача вимагати від боржника оплати грошової суми в розмірі, визначеному в п. 2.1 цього договору, тобто в сумі 1978100,45 грн., що у відповідності до п. 1.1 договору відступлення права вимоги № 1 від 15.09.2014 року включає в себе основний борг за договором поставки № 3/235 від 25.05.2011 року в сумі 1813363,98 грн., пеню в сумі 90932,78 грн., 3% річних в сумі 33096,44 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 40707,25 грн
Отже, виходячи зі змісту договору відступлення права вимоги, його предметом є уступка права вимоги за рішенням господарського суду Харківської області від 15 серпня 2013 року в справі N 5023/5433/12, за яким з боржника стягнуто не лише сума заборгованості за договором поставки № 3/235 від 25.05.2011, укладеного між ТОВ "Українська ферросплавна компанія" та ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе"", а також судові витрати.
Частинами першою, третьою статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов'язанні допускається протягом усього часу існування зобов'язання, якщо це не суперечить договору та не заборонено законом.
Отже, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, тому заміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов'язання, яке передається, на стадії виконання судового рішення не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин і не впливає на правомірність цесії.
Однак, статтею 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Тобто, передатися можуть лише такі права, які кредитор набув внаслідок укладення певного правочину.
В свою чергу, відповідно до статті 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Оскільки виконання рішення суду є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Частиною п'ятою статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
При цьому питання заміни сторони її правонаступником, у тому числі і в разі заміни кредитора у зобов'язанні, вирішується виключно судом у порядку, передбаченому статтею 25 ГПК України.
Заміна кредитора у зобов'язанні, як і саме зобов'язання, є інститутом цивільного права, а відносини, пов'язані з виконанням судового рішення, характеру цивільно-правових не мають.
Отже, при укладенні договору відступлення права вимоги № 1 від 15.09.2014 р. сторони, не замінюючи кредитора у зобов'язанні в порядку, передбаченому чинним законодавством, фактично замінили стягувача на стадії виконання судового рішення, незважаючи на те, що уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.
Вказане відповідає правовій позиції, викладеній Верховним Судом України в постанові від 19.08.2014 р. у справі № 923/945/13.
При цьому суд звертає увагу, що в силу ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішеннями Верховного Суду України.
Таким чином, підсумовуючи наведене, суд зазначає, що після вступу в законну силу рішення суду зі спору, предметом якого є стягнення заборгованості за договором поставки № 3/235 від 25.05.2011 р., укладеного між ТОВ "Імпрок" та ПАТ "Сумське НВО ім. М.В. Фрунзе", цивільно-правові відносини між сторонами припинилися та виникли нові, засновані на державному примусі, тобто у боржника виникло зобов'язання з виконання судового рішення та право стягувача на звернення до органів державної виконавчої служби.
Виконання судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження".
Суд приймає до уваги висновки викладені Верховним Судом України в постанові від 20.11.2013 р., в якій зазначено, що виходячи із змісту ч. 1 ст. 25 ГПК, ст. 512, 514 ЦК України, ст. 378 ЦПК України, ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження", заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Проте, укладаючи спірний правочин, ТОВ "Імпрок" та ТОВ "Українська ферросплавна компанія", не замінюючи кредитора у зобов'язанні, замінили стягувача на стадії виконання судового рішення. Втім, уступка права стягувача за рішенням суду шляхом укладення цивільно-правової угоди чинним законодавством не передбачена.
Слід зазначити, що вказане відповідає позиції, викладеній в постановах Вищого господарського суду України у справах: №16/33-08 від 07.10.2008 р., №64/185-10 від 01.03.2011 р., №923/945/13 від 25.09.2014 р.
Посилання ТОВ "Імпрок" на виправлення допущених порушень додатковою угодою № 1 від 26.09.2014 р. до договору про відступлення права вимоги № 1 від 15.09.2014 р., суд вважає безпідставними, оскільки в ній все одно залишився судовий збір, що свідчить на намір відповідачів замінити боржника за судовим рішенням, а не у зобов'язанні.
Згідно зі ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5,6 ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передачі ним своїх прав іншій особі за правочином.
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які посвідчують права, що передаються та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (ст. 517 ЦК України).
Спірний договір про відступлення права вимоги № 1 від 15.09.2014 р. був укладений на стадії виконання судового рішення.
Відповідно до норм цивільного законодавства відступлення права вимоги передбачає перехід права вимоги, що забезпечують виконання зобов'язання. Тобто, уступати можна право, що ґрунтується на цивільно-правовому матеріальному зобов'язанні.
Ані чинне господарське процесуальне, ані виконавчо-процесуальне законодавство не передбачають уступку права виконання судового рішення.
Стаття 25 ГК України допускає заміну сторони у спірному або встановленому рішенням суду правовідношенні, але з підстав реорганізації підприємства чи організації, а ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлює, що у разі вибуття однією із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також заінтересована особо має право звернутися до суду із заявою про заміну сторони правонаступником.
За таких обставин, оскільки заміна сторони на стадії виконання судового рішення може відбутися лише на підставі та у порядку, передбаченому ГПК України та Законом України "Про виконавче провадження", суд дійшов висновку, що договір про відступлення права вимоги № 1 від 15.09.2014 р. суперечить вищенаведеним нормам закону.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір належить стягнути з відповідачів на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 25, 115 ГК України, ст.ст. 203, 215, 512, 513, 514 ЦК України, ст. 8 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 33-35, 43, 49, 82-85 ГПК України,
Позов задовольнити повністю.
Визнати недійсним договір відступлення права вимоги №1 від 15.09.2014 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська ферросплавна компанія" і Товариством з обмеженою відповідальністю "Імпрок".
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська ферросплавна компанія" (62406, Харківська обл., с. Затишшя, вул. Харківська, 5. Код ЄДРПОУ 35350616) і Товариства з обмеженою відповідальністю "Імпрок" (62406, Харківська обл., с. Затишшя, вул. Харківська, 5 А-1. Код ЄДРПОУ 37431508) на користь Публічного акціонерного товариства "Сумське машинобудівне науково-виробниче об'єднання ім. М.В.Фрунзе" (40004, м. Суми, вул. Горького, 58ю. Код ЄДРПОУ 05747991) судовий збір в сумі 1218,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 15.12.2014 р.
Суддя В.І. Ольшанченко