18.12.2014 року Справа № 904/5078/14
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сизько І.А.(доповідач)
суддів: Герасименко І.М., Кузнецової І.Л.,
при секретарі судового засідання: Мацекос І.М.,
за участю представників сторін:
від позивача: Кузнецова А.С. представник, довіреність №1/юр від 13.01.2014р.;
від відповідача: Славська О.П. представник, довіреність №8 від 19.11.2014р.; Льога Ю.В. представник, довіреність №7 від 19.11.2014р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу комунального закладу охорони здоров'я Дніпродзержинської міської ради "ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ №1" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2014р. у справі №904/5078/14
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "РОМА, ЛТД", м. Запоріжжя
до комунального закладу охорони здоров'я Дніпродзержинської міської ради "ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ №1", м.Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область
про стягнення 112 699, 75 грн.
В липні 2014 року товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "РОМА, ЛТД" (далі ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "РОМА, ЛТД") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до комунального закладу охорони здоров'я Дніпродзержинської міської ради "ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ №1" про стягнення 98 989, 80 грн. основного боргу, 2 147, 94 грн. 3% річних та 11 562, 94 грн. інфляційних втрат.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2014р. по справі №904/5078/14 (суддя Бєлік В.Г.) позов задоволено частково: стягнуто з комунального закладу охорони здоров'я Дніпродзержинської міської ради "ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ №1" на користь ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "РОМА, ЛТД" 2 147, 94 грн. 3% річних, 11 562, 01 грн. інфляційних втрат та 2 254, 00 грн. витрат по сплаті судового збору.
Рішення господарського суду мотивовано неналежним виконання відповідачем умов договору №3009 про закупівлю товарів за державні кошти від 30.09.2013р. в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Не погодившись з рішенням господарського суду, комунальний заклад охорони здоров'я Дніпродзержинської міської ради "ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ №1" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2014р. по справі №904/5078/14 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "РОМА, ЛТД" про стягнення 2 147, 94 грн. 3% річних, 11 562, 01 грн. інфляційних втрат та 2 254, 00 грн. витрат по сплаті судового збору відмовити.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судом не прийнято до уваги надані відповідачем докази про вжиття всіх залежних від нього заходів щодо виконання зобов'язання (реєстрація бюджетного зобов'язання, оформлення платіжного доручення до Держказначейства, листування з Держказначейством, пропозиція до ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "РОМА, ЛТД" повернути товар), що унеможливило передбачити бездіяльність УДКСУ м. Дніпродзержинська, зокрема: - лист начальнику УДКСУ від 18.12.2013р. №01-03/1884 про наявність коштів на рахунку відповідача, але не перерахування їх з вини УДКСУ м. Дніпродзержинська; - лист заступнику міського голови м. Дніпродзержинська з питань діяльності виконавчих органів міської ради від 18.12.2013р. №01-03/1884; - лист генеральному директору ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "РОМА, ЛТД" від 20.12.2013р. №01-03/1920 про не здійснення переводу коштів з вини УДКСУ м. Дніпродзержинська, і можливість повернення техніки замовником за першою вимогою постачальника. Скаржник звертає увагу суду на п. 10.1 договору №3009 від 30.09.2013р., укладеного між сторонами, яким встановлено строк дії договору до 31.12.2013р., тоді як 3% річних та індекс інфляційних втрат обчислений з 11.10.2013р., відсутній розрахунок 3% річних та інфляційних втрат. На думку скаржника, судом не вірно обраховано розмір судового збору на користь позивача, без урахування принципу пропорційності стягнення судового збору відносно розміру задоволених вимог.
В відзиві на апеляційну скаргу позивач просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2014р. у справі №904/5078/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу комунального закладу охорони здоров'я Дніпродзержинської міської ради "ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ №1" - без задоволення.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
30.09.2013р. між комунальним закладом охорони здоров'я Дніпродзержинської міської ради "ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ №1" (замовник) та ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "РОМА, ЛТД" (постачальник) укладений договір №3009 про закупівлю товарів за державні кошти, за умовами якого постачальник зобов'язується у 2013 році поставити замовнику комп'ютери персональні, зазначені в додатку №1, а замовник - прийняти та оплатити такі товари (п. 1.1, п. 1.2. договору).
Відповідно п. 1.3. договору, найменування та кількість товарів зазначено у специфікації (додаток №1).
За п. 3.1., п. 3.2 договору, ціна договору становить 98 989, 80 грн., у тому числі ПДВ 16 498, 30 грн.; ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.
В п. 4.1., п. 4.2. договору сторони погодили, що розрахунок проводиться після отримання товару шляхом оплати замовником після пред'явлення постачальником належним чином оформленого рахунка на оплату товару протягом 10 календарних днів шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок постачальника; до рахунка додається накладна.
Термін поставки - протягом 2013р.; постачальник зобов'язаний передати замовнику товари згідно із специфікацією (додаток №1) не пізніше 15 календарних днів від дня направлення замовником відповідної заявки; місце поставки товарів: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Менделєєва, 21 (п. 5.1, п. 5.2, п. 5.3 договору).
Замовник має право зменшувати обсяг закупівлі товарів та загальну вартість цього договору залежно від реального фінансування видатків. У такому разі сторони вносять відповідні зміни до цього договору (п. 6.2.3. договору).
Договір набирає чинності з 30.09.2013р. і діє до повного виконання сторонами передбачених ним зобов'язань, але не пізніше 31.12.2013р. (п. 10.1 договору)
Додатком №1 (специфікація) до договору №3009 від 30.09.2013р. сторони обумовили поставку товару: комп'ютери персональні ROMA DELTA 970/CPU INTEL Pentium G2020/RAM DDR3 4 Gb/HDD 500 Gb/MULTI/MB H61/Win7 Pro/клавіатура/маніпулятор миша/сітьовий фільтр/монітор 19"/принтер Canon LBP6020 у кількості 11 штук та комп'ютери персональні ROMA DELTA 970/CPU INTEL Pentium G2020/RAM DDR3 4 Gb/HDD 500 Gb/MULTI/MB H61/Win7 Pro/клавіатура/маніпулятор миша/сітьовий фільтр/монітор 19"/БФП Canon MF3010 у кількості 5 штук загальною вартістю 98 989, 80 грн. з ПДВ.
ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "РОМА, ЛТД" на виконання умов договору №3009 поставлено товар за накладною №3009.22 від 30.09.2013р. на суму 98 989, 80 грн., що підписана уповноваженою особою відповідача на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей №144 від 30.09.2013р.
Товар прийнятий відповідачем без будь-яких зауважень в повному обсязі, без претензій.
За поставлений товар позивач пред'явив відповідачу рахунок №3009.33 від 30.09.2013р. (а.с.14), отримання якого не заперечується відповідачем.
Заборгованість відповідача перед позивачем станом на час звернення з позовом до суду (11.07.2014р.) складала 98 989, 80 грн.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).
Відповідач отриманий товар у встановлений строк не оплатив, а після звернення позивача з позовом до господарського суду 18.08.2014р. суму основного боргу сплачено в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою (а.с.57), в зв'язку з чим провадження у справі в частині стягнення заборгованості в сумі 98 989, 80 грн. припинено за відсутністю предмета спору на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В п. 7.2 договору встановлено, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань при закупівлі товарів, винна сторона сплачує штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі не більше 2-х облікових ставок НБУ.
Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Сплачені відповідачем 98 989, 80 грн. не вплинули на розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, оскільки розрахунок проведено позивачем до дати здійснення оплати відповідачем.
Сума 3% річних, що підлягає стягненню становить 2 147, 94 грн. за період з 11.10.2013р. по 01.07.2014р. (98 989, 80 грн. * 3% : 365 днів * 264 дня прострочення).
Сума інфляційних втрат, що підлягає стягненню, становить 11 562, 01 грн. та визначена позивачем з урахуванням індексів інфляції за жовтень, листопад, грудень 2013р. та січень, лютий, березень, квітень, травень 2014р. (98 989, 80 грн. * 1, 1168 сукупний індекс інфляції за період заборгованості = 110 551, 81 грн.; 110 551, 81 грн. - 98 989, 80 грн. = 11 562, 01 грн.)
З матеріалів справи вбачається, що відповідачем порушено зобов'язання за договором №3009 від 30.09.2013р., у зв'язку з чим вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 147, 94 грн. 3% річних та 11 562, 01 грн. інфляційних втрат вірно задоволені господарським судом.
Стосовно доводів скаржника слід зазначити наступне:
по-перше, ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що не є підставою звільнення від відповідальності за невиконання зобов'язання, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів. Умови договору №3009 від 30.09.2013р. не містять застережень щодо настання обов'язку покупця оплатити товар лише після отримання чи наявності фінансування з відповідного бюджету. Згідно ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. При цьому, наведена норма встановлює виняток із загального правила ст. 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника. Тобто, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошового зобов'язання за будь-яких обставин. Беручи до уваги те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційних нарахувань та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника. В п. 1.10 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (ст. 607 Цивільного кодексу України) або на відсутність вини (ст. ст. 614, 617 Цивільного кодексу України чи ст. 218 Господарського кодексу України);
по-друге, відсутність коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Відповідно п. 4.1 договору розрахунок проводиться після отримання товару протягом 10 календарних днів шляхом перерахування відповідної суми на поточний рахунок постачальника. За рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005р., відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання;
по-третє, за приписами п. 2.1. ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки ціни позову, але не менше 1, 5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат. В п. 4.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача та стягнута за рішенням господарського суду становить 2 254, 00 грн. (98 989, 80 грн. борг + 2 147, 94 грн. 3% річних + 11 562, 01 грн. інфляційні втрати = 112 699, 75 грн. позовні вимоги; 112 699, 75 грн. * 2% = 2 254, 00 грн. судовий збір).
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу комунального закладу охорони здоров'я Дніпродзержинської міської ради "ЦЕНТР ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ ДОПОМОГИ №1", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.09.2014р. по справі №904/5078/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.
Головуючий суддя І.А. Сизько
Суддя І.М. Герасименко
Суддя І.Л. Кузнецова
(Повний текст постанови складений 22.12.2014р.)