іменем україни
10 грудня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Касьяна О. П.,
суддів: Амеліна В. І., Остапчука Д. О.,
Дербенцевої Т. П., Савченко В. О.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ домоволодіння та земельної ділянки, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Київської області від 23 вересня 2014 року,
У липні 2011 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з указаним позовом до ОСОБА_5, у якому зазначали, що після смерті ОСОБА_6 вони у порядку спадкування набули право власності на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 по 1/3 частини кожен.
У зв'язку з тим, що вони добровільно не можуть дійти з відповідачем згоди щодо користування вказаним будинком, з урахуванням уточнень просили вказане будинковолодіння поділити в натурі, виділивши їм у спільну власність квартиру № 2 загальною вартістю 83 534 грн 44 коп., а відповідачу - квартиру № 1 загальною вартістю 51 668 грн 48 коп., стягнувши з відповідача на користь кожного із них у рівних частках компенсацію різниці вартості будинковолодіння в сумі 6 600 грн 84 коп. та поділити в натурі земельну ділянку площею 0,1037 га, яка знаходиться за вказаною адресою, відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи від 23 квітня 2012 року № 0520.
Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 13 травня 2014 року позов задоволено.
Поділено в натурі домоволодіння АДРЕСА_1. Виділено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у приватну власність 2/3 частки вказаного домоволодіння у вигляді окремої квартири № 2 площею 59,2 кв. м, сарай літ. «Б», погреб літ. «В», вбиральню літ. «Г», 2/3 частки огорожі, 2/3 частки покриття, загальною вартістю 83 534 грн 44 коп., а ОСОБА_5 виділено у власність квартиру № 1 площею 43,1 кв. м, сарай літ. «Д», потреб літ. «З», 1/3 частки огорожі, 1/3 частки покриття, загальною вартістю 51 668 грн 48 коп.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у рівних частинах кожній компенсацію різниці вартості домоволодіння в сумі 6 600 грн 84 коп.
Поділено в натурі земельну ділянку площею 0,1037 га, кадастровий номер 3221886001:02:1230023, по АДРЕСА_1 Виділено ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у приватну власність 2/3 частки вказаної земельної ділянки загальною площею 691,33 кв. м, що складається з двох багатокутників неправильної форми, в тому числі земельну ділянку спільного з ОСОБА_5 користування площею 29,73 кв. м згідно із схематичного зображення варіанту розподілу земельної ділянки у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 23 квітня 2012 року № 0520.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 23 вересня 2014 року рішення Вишгородського районного суду Київської області від 13 травня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Проведено поділ будинку з надвірними будівлями, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з урахуванням їх спільної частки у розмірі 2/3 виділено у жилому будинку: веранду площею 5,7 кв. м (2-1); житлову кімнату площею 13,2 кв. м (2-2); житлову кімнату площею 13,1 кв. м (2-3); житлову кімнату площею 10,8 кв. м (2-4); житлову кімнату площею 8,8 кв. м (2-5); кухню площею 7,6 кв. м. (2-6); сарай літ. «Б», погріб літ. «В», вбиральню літ. «Г»; Ѕ частини огорожі № 1-2; Ѕ частини покриття № 3. Всього на загальну суму 82 660 грн.
ОСОБА_5 з урахуванням його частки у розмірі 1/3 виділено у жилому будинку: кухню площею 14,8 кв. м (1-1); житлову кімнату площею 13,3 кв. м (1-2); житлову кімнату площею 11,5 кв. м (1-3); веранду площею 3,5 кв. м (І); сарай літ. «Д», погріб літ. «З»; Ѕ частини огорожі № 1-2; Ѕ частини покриття № 3. Всього на загальну суму 52 543 грн.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 компенсацію різниці вартості їх частки у будинковолодінні по 3 737 грн 50 коп. кожній.
В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ухвалене у справі рішення апеляційного суду в частині стягнення компенсації за різницю вартості часток у будинковолодінні та вирішення питання про розподіл судових витрат просить скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення позову.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із рекомендацій, викладених у висновку судової будівельно-технічної експертизи від 23 квітня 2012 року № 0520. При цьому, на думку суду, вирішення спору у такий спосіб найбільш враховуватиме інтереси сторін, не потребує ремонтно-будівельних робіт, близький до ідеальних часток співвласників та не позбавляє кожного можливості належно користуватися своєю частиною будинку та земельною ділянкою для обслуговування вказаного будинку.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, апеляційний суд виходив із того, що поділ спірного будинку у спосіб, визначений апеляційним судом, максимально наближений до збереження ідеальних часток та відповідає інтересам сторін. Крім того, оскільки вартість частки, яка була виділена відповідачу ОСОБА_5, перевищує вартість належної йому частки на 7 475 грн, то з відповідача слід стягнути на користь позивачів компенсацію різниці вартості ідеальних часток у будинковолодінні по 3 737 грн 50 коп. кожному.
Відмовляючи в задоволенні позову про поділ земельної ділянки, апеляційний суд виходив із того, що спірна земельна ділянка на праві власності належить ОСОБА_4, тому вона не підлягає поділу відповідно до вимог ст. ст. 364, 367 ЦК України.
У цій частині рішення апеляційного суду ніким не оскаржується, тому на предмет законності та обґрунтованості судом касаційної інстанції не перевіряється.
Із висновками апеляційного суду в частині вирішення спору про поділ будинковолодіння повністю погодитись не можна з огляду на наступне.
Судами встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співвласниками житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 по 1/3 частини кожен.
Земельна ділянка площею 0,1037 га, на якій розташоване вказане будинковолодіння, на праві власності на підставі державного акта на право приватної власності на землю від 07 травня 2009 року серії ЯБ № 521082 належить ОСОБА_4
Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посилаючись на приписи ст. ст. 364, 367 ЦК України, просили виділити їм у натурі 2/3 частини вказаного будинковолодіння та земельної ділянки для ведення будівництва і обслуговування вказаного жилого будинку.
Відповідно до ст. ст. 364, 367 ЦК України кожен із співвласників має право на виділ його частки майна, що є у спільній частковій власності, в натурі або його поділ з дотриманням вимог ст. 183 ЦК України.
За відсутності згоди співвласників про поділ спільного майна це питання вирішується судом.
Під час вирішення зазначених спорів суди повинні виходити з положень ст. ст. 183, 367 ЦК України, відповідно до яких виділ частки в натурі (поділ будинку) може мати місце за наявності технічної можливості виділення кожній із сторін відокремленої частини будинку із самостійним виходом (квартири), яка відповідає розміру їх часток у приватній власності або наявності технічної можливості переобладнання будинку в ізольовані квартири.
У тих випадках, коли для поділу необхідне переобладнання або перепланування будинку, він провадиться за наявності на це дозволу компетентного органу (ст. 152 ЖК України).
Вирішуючи такі спори, суди з урахуванням вимог ст. 10 ЦПК України з метою всебічного і повного з'ясування обставин справи та забезпечення здійснення прав сторін повинні відповідно до заявлених вимог запропонувати сторонам подати або за їх клопотанням витребувати, зокрема, висновки технічної експертизи щодо можливих варіантів поділу будинку в натурі, а в необхідних випадках - висновки органів державного архітектурно-будівельного контролю, пожежної і санітарної інспекцій тощо про допустимість пов'язаних із цим поділом переобладнань і перепланувань; дані про дозвіл виконавчого комітету місцевої ради на переобладнання і перепланування жилого будинку; дані про вартість та характер робіт, які необхідно здійснити для відокремлення виділеної частки будинку або поділу будинку.
Крім того, у тих випадках, коли в результаті виділу співвласнику передається частина приміщень, яка перевищує за розміром його частку, суд повинен вирішити питання про стягнення з нього відповідної грошової компенсації та зазначити в рішенні фактичні ідеальні частки в праві власності на будинок після його поділу.
Як вбачається з висновку судової будівельно-технічної експертизи від 23 квітня 2012 року № 0520 поділ спірного будинковолодіння в натурі технічно можливий та не потребує проведення робіт з перепланування.
У той же час відповідно до обраного судом варіанту розподілу жилого будинку мають місце відступи від ідеальних часток, проте апеляційний суд, стягуючи з відповідача на користь позивачів по 3 737 грн 50 коп. кожному компенсації у зв'язку зі зміною ідеальних часток у праві власності, не зазначив у рішенні фактичні ідеальні частки сторін у праві власності на будинок після його поділу.
Разом із тим, з огляду на положення ст. ст. 379-382 ЦК України щодо поняття житла, переобладнання приміщення в ізольовані квартири, як правило, супроводжується необхідністю улаштування інженерних комунікацій, зокрема мереж газо-, електропостачання, водопостачання та водовідведення, і такі роботи проводяться за технічними умовами та проектами, розробленими спеціалізованими організаціями, та з додержанням відповідних норм і правил за погодженням компетентних органів.
На порушення зазначених вимог закону суд не дослідив обставин, пов'язаних із наявністю технічної можливості улаштування необхідних інженерних комунікацій у запропонованих сторонам ізольованих квартирах, не визначив вартість робіт з їх улаштування з покладенням на сторін певних витрат і розподілу участі в переобладнанні будинку.
Порушення апеляційним судом при розгляді справи норм процесуального права (ст. 10 ЦПК України) унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для її правильного вирішення, тому рішення апеляційного суду в частині вирішення спору про поділ будинковолодіння не може вважатись законним і обґрунтованим та в силу ст. 338 ЦПК України в цій частині підлягає скасуванню із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Київської області від 23 вересня 2014 року в частині вирішення спору про поділ будинковолодіння скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О. П. Касьян
Судді: В. І. Амелін
Т. П. Дербенцева
Д. О. Остапчук
В. О. Савченко