03 грудня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Мартинюка В.І.,
суддів: Ізмайлової Т.Л., Мостової Г.І., Наумчука М.І., Олійник А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє вимог щодо предмета спору - Головне управління Держземагентства у Херсонській області, про визнання рішення частково недійсним, визнання недійсним державного акта та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 - на рішення апеляційного суду Херсонської області від 26 травня 2014 року
У січні 2014 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, у якому зазначив, що йому на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку серії ЯК № 525720 на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0526 га, яка розташована в АДРЕСА_1, цільовим призначенням якої є розміщення стоянки.
Суміжним до його земельної ділянки землекористувачем є відповідач ОСОБА_7, який має на праві власності земельну ділянку площею 0,0510 га, право на яку посвідчене державним актом серії ХС № 032133, який виданий 07 вересня 2003 року згідно з рішенням Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 16 липня 2003 року № 214.
Під час ознайомлення із рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 08 жовтня 2012 року та рішенням апеляційного суду Херсонської області від 20 травня 2013 року у справі № 2108/1821/2012 за позовом прокурора Голопристанського району Херсонської області в інтересах держави в особі Головного управління Держкомзему у Херсонській області до Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області, ОСОБА_7 про визнання рішення частково недійсним, визнання недійсним державного акта, йому стало відомо, що ОСОБА_7 отримав спірну земельну ділянку у власність з грубим порушенням вимог земельного законодавства щодо порядку вилучення земельних ділянок та оформлення права власності на них.
У зв'язку із порушенням порядку вилучення та передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_7 було порушено права суміжного землекористувача - ФОП ОСОБА_9, яка на той час на підставі договору оренди від 30 травня 2000 року орендувала належну йому на даний час земельну ділянку, питання про вилучення із землекористування ФОП ОСОБА_9 земельної ділянки площею 3,8 га було вирішене лише у 2004 році рішенням Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 21 жовтня 2004 року № 446. Тобто на момент ухвалення оскаржуваного рішення сільською радою не було вирішене питання про вилучення спірної земельної ділянки з користування інших осіб, що є порушенням ст. ст. 141, 149 ЗК України.
Оскаржуване рішення Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 16 липня 2003 року № 214 порушує його права як власника земельної ділянки площею 0,0526 га по АДРЕСА_1, яка була виділена на місцевості та відведена у встановленому ст. 118 ЗК України порядку раніше від спірної земельної ділянки ОСОБА_7, що дало підстави ОСОБА_7 оспорювати у судовому порядку цивільно-правові угоди щодо належної йому земельної ділянки, що підтверджується рішенням апеляційного суду Херсонської області від 21 листопада 2011 року у справі № 22ц-3174/2011.
Посилаючись на вищевикладене, позивач просив визнати частково недійсним рішення шістнадцятої сесії ХХІV скликання Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 16 липня 2003 року № 214 «Про надання земельних ділянок у приватну власність громадянам» в частині передачі ОСОБА_7 у приватну власність земельної ділянки площею 0,0510 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 07 вересня 2003 року серії ХС № 032133, зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 33, виданий на ім'я ОСОБА_7, зобов'язати ОСОБА_7 повернути у комунальну власність територіальної громади Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області зазначену земельну ділянку.
Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 09 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено.
Визнано недійсним рішення шістнадцятої сесії ХХІV скликання Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 16 липня 2003 року № 214 «Про надання земельних ділянок у приватну власність громадянам» в частині передачі ОСОБА_7 у приватну власність земельної ділянки площею 0,0510 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1
Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку від 04 вересня 2003 року серії ХС № 032133, зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 33, виданий на ім'я ОСОБА_7 на земельну ділянку площею 0,0510 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1
Зобов'язано ОСОБА_7 повернути у комунальну власність територіальної громади Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області земельну ділянку площею 0,0510 га, виділену для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1
Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 26 травня 2014 року рішення Голопристанського районного суду Херсонської області від 09 квітня 2014 року скасовано з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_6
У касаційній скарзі представник ОСОБА_6 - ОСОБА_8 посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права й просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити рішення суду першої інстанції в силі.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що рішенням шістнадцятої сесії ХХІV скликання Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 16 липня 2003 року № 214 «Про надання земельних ділянок у приватну власність громадянам» ОСОБА_7 у приватну власність була передана земельна ділянка площею 0,0510 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1 пунктом 2 якого ОСОБА_7 було зобов'язано виготовити технічну документацію з отримання державних актів на право приватної власності на землю та зареєструвати їх у книзі реєстрації актів (а. с. 8).
04 вересня 2003 року ОСОБА_7 було видано державний акт серії ХС № 032133 на право власності на вказану земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарчих будівель і споруд на підставі рішення Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 16 липня 2003року № 214 (а. с. 7).
Згідно з відповіддю відділу Держкомзему у Голопристанському районі від 29 липня 2011 року № 01.10/1066 та від 11 липня 2012 року № 01-10/1808 документація із землеустрою на земельну ділянку ОСОБА_7 у відділі Держкомзему відсутня і не надходила (а. с. 57, 66).
Між Новофедорівською сільською радою Голопристанського району Херсонської області та суб'єктом підприємницької діяльності - ФОП ОСОБА_9 30 травня 2000 року укладено договір оренди земельної ділянки площею 4,6 га, яка знаходиться у с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області на узбережжі між пансіонатом «Кристал» та базою відпочинку «Мрія» (а. с. 9-10).
Рішенням Новофедорівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 21 жовтня 2004 року № 446 вилучено із землекористування ПП ОСОБА_9 земельну ділянку площею 3,8 га та внесено зміни до вказаного вище договору оренди (а. с. 11).
20 липня 2010 року ФОП ОСОБА_9 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0526 га, яка розташована по АДРЕСА_1 в с. Залізний Порт Голопристанського району Херсонської області, цільовим призначенням якої є розміщення автостоянки, яка згідно з описом меж межує із спірною земельною ділянкою, належною ОСОБА_7 (а. с. 6).
ОСОБА_6 набув право власності на земельну ділянку, суміжну з земельною ділянкою ОСОБА_7, на підставі договору купівлі-продажу між ним та ФОП ОСОБА_9 від 28 липня 2010 року (а. с. 6).
Рішенням апеляційного суду Херсонської області від 21 листопада 2011 року задоволено позов ОСОБА_7 та визнано недійсними договори купівлі-продажу земельної ділянки, розташованої в АДРЕСА_1, а саме: договір, укладений 22 червня 2010 року між Новофедорівською сільською радою Голопристанського району Херсонської області і ФОП ОСОБА_9, ідоговір, укладений 28 липня 2010 року між ФОП ОСОБА_9 і ОСОБА_6 (а. с. 17-18).
Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 10 вересня 2013 року задоволено позов ОСОБА_7 до ОСОБА_6 та державний акт на земельну ділянку по АДРЕСА_1 від 20 липня 2010 року, виданий на ім'я ОСОБА_9 та переоформлений 28 липня 2010 року на ім'я ОСОБА_6, визнано недійсним у частині земельної ділянки площею 0,00577 га, зазначене рішення суду набрало законної сили (а. с. 125).
Рішенням Голопристанського районного суду Херсонської області від 18 березня 2014 року ОСОБА_9 зобов'язана не чинити ОСОБА_7 перешкоди у користуванні належною йому на праві власності земельною ділянкою та зобов'язано ОСОБА_9 відновити стан земельної ділянки відповідно до меж, визначених державним актом на право власності на земельну ділянку ОСОБА_7, шляхом знесення встановленої огорожі, зазначене рішення суду набрало законної сили (а. с. 121-122).
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як власник суміжної земельної ділянки відповідача, має право на захист своїх прав шляхом звернення з даним позовом.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_6, суд апеляційної інстанції виходив з того, що, посилаючись на порушення чинного законодавства при наданні земельної ділянки у власність ОСОБА_7, судом першої інстанції не мотивовано у рішенні, які саме права ОСОБА_6 порушені, а позивач при цьому не зазначає таких обставин щодо порушення його прав, які б потребували захисту саме шляхом визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку ОСОБА_7, та вважав, що розглянутий судом спір не стосується і не порушує прав чи інтересів позивача, оскільки його вирішенням ніякі права не поновлені.
А також виходив з того, що Новофедорівська сільська рада Голопристанського району Херсонської області не оспорює правомірність отримання ОСОБА_7 земельної ділянки та з вимогами про повернення земельної ділянки не зверталась.
Проте повністю погодитися з такими висновками суду апеляційної інстанції не можна.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6, звертаючись до суду з позовом, посилався на те, що йому на підставі державного акта про право власності на земельну ділянку від 20 липня 2010 року серії ЯК № 525720 з відміткою про перехід права власності до позивача на підставі цивільно-правової угоди - договору купівлі-продажу земельної ділянки від 28 липня 2010 року, на праві власності належить земельна ділянка площею 0,0526 га, яка розташована по АДРЕСА_1.
Відповідно до п. «а» ч. 2 ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною в порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом, зокрема, із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Суд апеляційної інстанції, встановивши, що рішенням апеляційного суду Херсонської області від 21 листопада 2011 року визнано недійсним договір купівлі-продажу спірної земельної ділянки, укладений між ОСОБА_6 і ФОП ОСОБА_9 від 28 липня 2010 року, залишив поза увагою те, що встановлена вказаним рішенням суду незаконність набуття ОСОБА_6 права власності на спірну земельну ділянку свідчить про відсутність права позивача на спірну земельну ділянку та у позові ОСОБА_6 необхідно відмовити у зв'язку відсутністю у нього права власності на спірну земельну ділянку, про захист якого подано позов.
Однак суд апеляційної інстанції за відсутності у позивача права власності на спірну земельну ділянку помилково вважав, що у позові необхідно відмовити, оскільки таке право позивача відповідачем не порушено.
Відповідно до ст. 341 ЦПК України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення або змінити рішення, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, чи не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається додаткової перевірки доказів, обставини справи встановлені судом повно й правильно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, оскаржуване судове рішення необхідно змінити в частині правової підстави відмови у задоволенні позову та відмовити у задоволенні позову ОСОБА_6 у зв'язку відсутністю у нього права власності на спірну земельну ділянку, про захист якого подано позов.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 336, ст. ст. 341, 346 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Херсонської області від 26 травня 2014 року змінити в частині правової підстави відмови у задоволенні позову.
В іншій частині рішення апеляційного суду Херсонської області від 26 травня 2014 року залишити без змін.
Рішення оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:В.І. Мартинюк Т.Л. Ізмайлова Г.І. Мостова М.І. Наумчук А.С. Олійник