10 грудня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Ситнік О.М.,
суддів:Маляренка А.В., Нагорняка В.А.,Писаної Т.О.,Юровської Г.В.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Кур'янківської сільської ради Білогірського району Хмельницької області, Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, за касаційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 7 травня 2014 року,
У листопаді 2013 року ОСОБА_6 звернулась до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її брат ОСОБА_8, після смерті якого відкрилась спадщина на земельну ділянку загальною площею 2,0 га, яка розташована на території Кур'янківської сільської ради Білогірського району Хмельницької області. Зазначеною земельною ділянкою ОСОБА_8 користувався протягом 12 років, на підставі розпоряджень Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області йому було надано згоду на оформлення матеріалів про передачу земельної ділянки у власність. Проте ОСОБА_8 не отримав правовстановлюючі документи на земельну ділянку, оскільки спірна земельна ділянка була незаконно передана у власність ОСОБА_7, що стало підставою для відмови державного нотаріуса у видачі свідоцтва про право власності на спадщину.
Посилаючись на зазначені обставини, а також на те, що вона є єдиним спадкоємцем ОСОБА_8, позивачка просила суд визнати за нею право власності на земельну ділянку загальною площею 2,0 га, яка розташована на території Кур'янківської сільської ради Білогірського району Хмельницької області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8
Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 24 грудня 2013 року позов ОСОБА_6 задоволено частково.
Визнано за ОСОБА_6 право власності на земельну ділянку загальною площею 2,0 га, яка розташована на території Кур'янківської сільської ради Білогірського району Хмельницької області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_8
У задоволенні позову ОСОБА_6 до Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 7 травня 2014 року провадження у справі закрито.
У касаційній скарзі ОСОБА_7 просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу апеляційного суду та направити справу для подальшого розгляду до суду апеляційної інстанції, мотивуючи свої доводи порушенням судом норм процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Закриваючи провадження у справі, апеляційний суд виходив із того, що ОСОБА_7 не є власником спірної земельної ділянки та спадкоємцем ОСОБА_8, а тому не є учасником спірних правовідносин. Оскаржуване рішення суду першої інстанції не порушує права ОСОБА_7
Такий висновок суду є правильним, відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального права, які правильно застосовані з огляду на наступне.
Судами встановлено, що на підставі розпоряджень Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області від 15 травня 2007 року № 203/2007-р та від 15 липня 2008 року № 244/2008-р ОСОБА_8 надано згоду на оформлення матеріалів по передачі у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0 га, розташованої на території Кур'янківської сільської ради Білогірського району Хмельницької області (а. с. 12, 13-14).
Розпорядженням Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області від 05 лютого 2010 року № 28/2010 року земельну ділянку площею 1,9013 га передано у власність ОСОБА_7 На підставі цього розпорядження ОСОБА_7 одержав державний акт серії ЯИ № 841106 на право власності на земельну ділянку.
Рішенням Білогірського районного суду Хмельницької області від 19 серпня 2010 року в справі за позовом ОСОБА_8 до Кур'янківської сільської ради Білогірського району Хмельницької області, Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області, ОСОБА_7, Приватне мале підприємство «Інвентарпроект» (далі − «Інвентарпроект») про зобов'язання вчинити дії, визнання дій неправомірними, визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, позов ОСОБА_8 задоволено частково. Визнано неправомірними дії Кур'янківської сільської ради Білогірського району Хмельницької області, Білогірської районної державної адміністрації Хмельницької області та ПМП «Інвентарпроект» щодо передачі у приватну власність ОСОБА_7 земельної ділянки площею 1,9013 га, визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1,9013 га, виданий на ім'я ОСОБА_7 (а. с. 16-18).
При поданні апеляційної скарги особою, яка не має передбаченого статтею 292 ЦПК України права на апеляційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої інстанції питання не вирішував, подання скарги на ухвалу суду, що не підлягає апеляційному оскарженню, суддя-доповідач відповідно до цієї норми та частини третьої статті 297 ЦПК України постановляє ухвалу про відмову в прийнятті апеляційної скарги. Якщо зазначені обставини будуть встановлені після прийняття апеляційної скарги до розгляду, апеляційний суд постановляє ухвалу про закриття апеляційного провадження у справі за такою скаргою (п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 12 «Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку»).
Суд апеляційної інстанції, закриваючи провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 24 грудня 2013 року, керувався тим, що ОСОБА_7 не є спадкоємцем ОСОБА_8 і власником земельної ділянки, а тому він не є учасником спірних право відносин.
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що оскільки суд апеляційної інстанції не вирішував питання про права та обов'язки ОСОБА_7, тому обґрунтовано закрив провадження у справі.
Крім того, слід зазначити, що згідно з п. 1 ч. 1 ст. 324 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи чи обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, рішення і ухвали апеляційного суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.
При поданні касаційної скарги особою, яка не має передбаченого ст. 324 ЦПК України права на касаційне оскарження, у тому числі особою, яка не брала участі у справі, про права та обов'язки якої суд першої чи апеляційної інстанції питання не вирішував, суддя-доповідач відповідно до цієї норми ЦПК України постановляє ухвалу про повернення касаційної скарги. Якщо зазначені обставини буде встановлено після відкриття касаційного провадження у справі, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про закриття касаційного провадження у справі за такою скаргою та про її повернення особі, яка подала скаргу.
Оскільки у суді апеляційної інстанції не переглядалось рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 24 грудня 2013 року, то колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що в цій частині слід закрити провадження у справі.
Наведені в скарзі доводи не дають підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_7 у частині оскарження ухвали апеляційного суду Хмельницької області від 07 травня 2014 року відхилити.
Ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 07 травня 2014 року залишити без змін.
Касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_7 в частині оскарження рішення Білогірського районного суду Хмельницької області від 24 грудня 2013 року закрити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.М. Ситнік
Судді: А.В. Маляренко В.А. Нагорняк Т.О. Писана Г.В. Юровська