Ухвала
іменем україни
03 грудня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Ткачука О.С.,
суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К.,
Умнової О.В., Фаловської І.М.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 12 червня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 23 липня 2014 року,
У лютому 2014 року публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 22 травня 2008 року між сторонами укладено генеральну кредитну угоду, зі змінами від 13 серпня 2009 року та від 01 жовтня 2009 року, відповідно до умов якої банк зобов'язався надати ОСОБА_4 кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених кредитними договорами, укладеними у рамках цієї угоди. 22 травня 2008 року між сторонами укладено кредитний договір, зі змінами від 13 серпня 2009 року та від 01 жовтня 2009 року, відповідно до умов якого ОСОБА_4 надано кредит у розмірі 150 000 дол. США зі сплатою 14,75 % річних. Крім того, 26 травня 2008 року між сторонами укладено кредитний договір, зі змінами від 13 серпня 2009 року, від 01 жовтня 2009 року та від 14 серпня 2010 року, відповідно до умов якого ОСОБА_4 надано кредит у розмірі 75 000 дол. США зі сплатою 14,75 % річних. Також 06 серпня 2008 року між сторонами укладено кредитний договір, зі змінами від 13 серпня 2009 року, від 01 жовтня 2009 року та від 14 серпня 2010 року, відповідно до умов якого ОСОБА_4 надано кредит у розмірі 75 000 дол. США зі сплатою 16,65 % річних. Заборгованість за вказаними кредитними договорами повинна погашатися відповідно до графіку погашення кредитної заборгованості, який є додатком до вказаних договорів. Оскільки відповідач свої зобов'язання за кредитними договорами не виконує, у нього утворилась заборгованість у розмірі 529 092,77 дол. США, що згідно курсу НБУ становить 4 229 038,51 грн., яку банк і просить стягнути на свою користь.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 12 червня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 23 липня 2014 року, позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості по кредитному договору від 22 травня 2008 року, кредитному договору від 26 травня 2008 року, кредитному договору від 06 серпня 2008 року на загальну суму 529 092,77 дол. США, що згідно курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого НБУ, станом на 27 січня 2014 року становить 4 229 038,51 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення місцевого та ухвалу апеляційного судів, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та просить ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити рішення по суті позовних вимог.
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням установленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду було зумовлено поважними причинами.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову, суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого суду, що строк дії кредитних договорів визначено сторонами до 18 травня 2018 року, а тому відповідач має виконати свої зобов'язання у цей термін. Письмова вимога направлена кредитором боржнику у жовтні 2010 року про повернення всієї суми заборгованості у 10-денний строк не є зміною умов кредитних договорів та зменшенням строку позовної давності.
Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції повністю погодитися не можна.
Установлено, що ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», на підставі укладеної генеральної кредитної угоди від 22 травня 2008 року зобов'язувався надати ОСОБА_4 кредитні кошти, що не перевищують 300 000 дол. США, з терміном дії угоди до 18 травня 2018 року, зі сплатою 14,75 % річних за користування кредитом.
В забезпечення виконання генеральної кредитної угоди позивач уклав з ОСОБА_5 договір іпотеки, відповідно до умов якого іпотекодавець передала банку нерухоме майно, а саме: адміністративний будинок, загальною площею 705,3 кв. м, незавершений будівництвом ангар та земельну ділянку, площею 0,2585 га, на якій знаходиться вказане нерухоме майно, що знаходиться по АДРЕСА_1
На підставі генеральної кредитної угоди банк надав позичальнику кредитні кошти за окремими кредитними договорами.
22 травня 2008 року між ОСОБА_4 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», в межах генеральної кредитної угоди укладено кредитний договір, зі змінами від 13 серпня 2009 року та від 01 жовтня 2009 року, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 150 000 дол. США зі сплатою 14,75 % річних з погашенням відповідно до графіку погашення (додаток № 1 до кредитного договору), термін дії угоди - до 18 травня 2018 року.
Сума заборгованості відповідача перед банком за кредитним договором від 22 травня 2008 року становить 257 289,94 дол. США, що згідно курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого НБУ, станом на 27 січня 2014 року становить 2 056 518,49 грн.
26 травня 2008 року між ОСОБА_4 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в межах генеральної кредитної угоди укладено кредитний договір, зі змінами від 13 серпня 2009 року, від 01 жовтня 2009 року та від 14 серпня 2010 року, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 75 000 дол. США зі сплатою 14,75 % річних з погашенням відповідно до графіку погашення (додаток № 1 до кредитного договору), термін дії угоди - до 18 травня 2018 року.
Сума заборгованості відповідача перед банком за кредитним договором від 26 травня 2008 року становить 132 278,67 дол. США, що згідно курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого НБУ, станом на 27 січня 2014 року становить 1 057 303,41 грн.
06 серпня 2008 року між ОСОБА_4 та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в межах генеральної кредитної угоди укладено кредитний договір, зі змінами від 13 серпня 2009 року, від 01 жовтня 2009 року та від 14 серпня 2010 року, відповідно до умов якого відповідачу надано кредит у розмірі 75 000 дол. США зі сплатою 16,65 % річних з погашенням відповідно до графіку погашення (додаток № 1 до кредитного договору), термін дії угоди - до 18 травня 2018 року.
Сума заборгованості відповідача перед банком за кредитним договором від 26 травня 2008 року становить 139 524,16 дол. США, що згідно курсу гривні щодо іноземних валют, встановленого НБУ, станом на 27 січня 2014 року становить 1 115 216,61 грн.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України).
Як установлено судом, боржник первинно взяв на себе зобов'язання повернути суми кредитів з відповідними процентами до 18 травня 2018 року, сплачуючи їх частинами (щомісячними платежами) згідно з графіком погашення кредиту.
Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов'язання згідно з ч. 3 ст. 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.
У зв'язку з порушенням боржником графіка погашення кредиту та виникненням заборгованості за кредитними договорами кредитор використав передбачене ч. 2 ст. 1050 ЦК України та пунктом 6.8 генеральної угоди право на односторонню зміну умов кредитних договорів, надіславши у жовтні 2010 року вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту та пов'язаних із ним платежів протягом 10-денного строку.
Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов'язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов'язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов'язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. Вказана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 17 вересня 2014 року № 6-53цс14.
Однак, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції всупереч вимогам статей 212, 214, 303, 315 ЦПК України залишив поза увагою те, що поряд з установленням строку дії договору сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов'язань (внесення щомісячних платежів), які є окремими самостійними зобов'язаннями боржника про повернення боргу щомісяця частинами, а тому до кожного такого зобов'язання суд повинен застосувати самостійну відповідальність за його невиконання в межах трирічного строку позовної давності з урахуванням реалізації банком права, передбаченого п. 6.8 генеральної угоди у жовтні 2010 року.
Проте, апеляційний суд вказані обставини не перевірив та не встановив на підставі належних та допустимих доказів у справі розмір заборгованості відповідача та період її нарахування.
Оскільки порушення норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення спору і ці порушення допущені судом апеляційної інстанції при розгляді справи, то ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до цього ж суду.
Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 23 липня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий О.С. Ткачук
Судді: В.С. Висоцька
М.К. Гримич
О.В. Умнова
І.М. Фаловська