Ухвала
16 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ у складі:
Головуючого ОСОБА_10
суддів ОСОБА_11., ОСОБА_12.,
при секретарі ОСОБА_13.,
за участю прокурора ОСОБА_14
розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження щодо
ОСОБА_6
ІНФОРМАЦІЯ_1,
громадянина України, раніше судимого:
-вироком Верховинського районного суду від 16 березня 2012 року за ч.1 ст. 296 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 8500 грн., постановою цього ж суду штраф замінено на громадські роботи на строк 240 годин, які відбуто 04 лютого 2013 року;
- вироком цього ж суду від 01 жовтня 2013 року за ст. 366 ч.1 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 850 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов'язані із здійсненням адміністративно-господарських функцій на строк 3 роки, штраф сплачено 15 жовтня 2013 року, вирок набрав законної сили 1 листопада 2013 року
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_6 та призначення нового розгляду кримінального провадження у суді першої інстанції.
Вироком Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2013 року ОСОБА_6 засуджено за ч.3 ст.296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Як зазначено у вироку ОСОБА_6 досудовим слідством обвинувачувався у тому, що він, 04 жовтня 2013 року, близько 18 год., будучи особою, раніше судимою за хуліганство, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи з хуліганських спонукань, з заздалегідь заготовленим металевим прутом для нанесення тілесних ушкоджень, зайшов в приміщення магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2", що знаходиться в АДРЕСА_1 та належить приватному підприємцю ОСОБА_7, та грубо порушуючи громадський порядок і виражаючи явну неповагу до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, нахабним поводженням та буйством, з хуліганських спонукань, безпричинно, використовуючи вищезазначений прут, наніс удар в ділянку руки ОСОБА_8, чим спричинив йому фізичний біль та пошкодив майно вказаного магазину, чим завдав ОСОБА_7 майнової шкоди на загальну суму 4 923 грн. та припинив нормальну роботу магазину.
Крім того, продовжуючи свої хуліганські дії, ОСОБА_6, вийшовши із приміщення магазину, безпричинно розбив лобове скло у автомобілі, чим спричинив ОСОБА_9майнову шкоду на суму 400 гривень.
Ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 09 липня 2014 року вирок місцевого суду в частині призначеного ОСОБА_6 покарання змінено.
На підставі ст.75 КК України звільнено ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 рік та покладено виконання обов'язків, передбачених п.п. 2 - 4 ч. 1 ст. 76 КК України.
В решті вирок місцевого суду залишено без змін.
Прокурор, обґрунтовуючи прохання про скасування вищезазначених судових рішень, вказує на істотні порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок м'якості. Вказує про необґрунтованість перекваліфікації судом дій засудженого з ч. 4 на ч. 3 ст. 296 КК України. Стверджує про неврахування судом при призначенні покарання стану алкогольного сп'яніння засудженого. Крім того, зазначає про порушення судом першої інстанції вимог ст.374 КПК України, а саме не викладення у вироку формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним та порушення вимог ст. 419 цього Кодексу судом апеляційної інстанції.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який частково підтримав доводи касаційної скарги та просив ухвалу апеляційного суду скасувати і призначити новий розгляд провадження у суді апеляційної інстанції, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.374 КПК України у мотивувальній частині вироку у разі визнання особи винуватою зазначається, крім іншого, формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, із зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів кримінального правопорушення.
При розгляді кримінального провадження щодо ОСОБА_6 суд першої інстанції вимог зазначеної норми закону не дотримав та взагалі не виклав обвинувачення за ч.3 ст. 296 КК України, яке визнав доведеним.
За відсутності обвинувачення, визнаного судом доведеним, колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про правильність кваліфікації дій засудженого за ч.3 ст.296 КК передчасним.
Апеляційний суд, розглядаючи справу в апеляційному порядку, на зазначене порушення вимог КПК України уваги не звернув та, в порушення вимог ст.370 цього Кодексу, незаконне рішення суду у цій частині залишив без зміни.
За таких обставин судові рішення щодо ОСОБА_6 не можна визнати законними, оскільки вони постановлені з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили судам першої та апеляційної інстанцій ухвалити законні та обґрунтовані судові рішення, а тому, відповідно до ч.1 ст.438 КПК, вони підлягають скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, під час якого необхідно дослідити пред'явлене ОСОБА_6 обвинувачення з врахуванням доводів, викладених в ухвалі касаційного суду, а також перевірити доводи апеляційної та касаційної скарг, прийняти законне й обґрунтоване рішення.
За умови визнання ОСОБА_6 винуватим у вчиненні злочину за ч.3 ст.296 КК, то призначення йому покарання з застосуванням положень ст.75 КК слід визнати таким, що не відповідає положенням статей 50, 65 цього Кодексу внаслідок м'якості.
Керуючись ст.ст. 436, 438 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу прокурора задовольнити частково.
Вирок Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2013 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 09 липня 2014 року щодо ОСОБА_6 скасувати, призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_10 ОСОБА_11 ОСОБА_12