16 грудня 2014 р.м.ОдесаСправа № 522/3335/14-а
Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Суворова О.В.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Потапчука В.О.
- Семенюка Г.В.,
при секретарі - Курмановій І.І.,
за участі: представник позивача - Клібанська Л.І. (за довіреністю),
представник відповідача - Моджук І.О. (за довіреністю),
представник третьої особи ТОВ «Вітінформ» - Воскобойников В.О.
(за довіреністю),
представник прокуратури - Котелевський О.І. (за посвідченням),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітінформ» на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 09 липня 2014 року по справі за адміністративним позовом Заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської обласної ради до Одеської міської ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітінформ», ОСОБА_6, про визнання протиправними та скасування окремих положень рішення,-
Заступник прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської обласної ради звернувся із адміністративним позовом до Одеської міської ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітінформ», ОСОБА_6, в якому просив визнати протиправними та скасувати положення п.п. 1, 25 п. 1 рішення Одеської міської ради «Перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню, та внесення змін до рішень Одеської міської ради» № 4212-VI від 17.12.2013 року.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 09 липня 2014 року вказані вимоги задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції Одеська міська рада, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітінформ» подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про залишення адміністративного позову без задоволення, наголошуючи, зокрема, на порушені судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, недоведеності обставин, що мають значення для справи, та невідповідності висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного її вирішення.
В судовому засіданні представник відповідача та представник третьої особи - ТОВ «Вітіформ» вимоги апеляційних скарг підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.
Законний представник та представник позивача в судовому засіданні заперечували проти задоволення вимог апеляційних скарг, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Третя особа - ОСОБА_6 в судове засідання не прибув, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлявся судом належним чином за адресою, яка відповідає його місцю проживання, зареєстрованому в установленому законом порядку, що підтверджується відповідною довідкою відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, проте направлена на вказану адресу третьої особи судова кореспонденція, в тому числі, повістка про виклик до суду, повернута на адресу суду з відміткою відповідальної особи відділення зв'язку «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 33 КАС України судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.
Крім того, ч. 4 ст. 33 КАС України передбачено, що у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Також, згідно ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Згідно вимог ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, з огляду на зазначені положення ч. 4 ст. 33, ч. 11 ст. 35 КАС України, колегія суддів вважає, що третя особа ОСОБА_6 належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, у зв'язку з чим, згідно ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційних скарг, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 року № 311 «Про розмежування державного майна між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною власністю)» Одеською обласною Радою народних депутатів 25.11.1991 року прийнято рішення № 266-ХХІ «Про розмежування державного майна між власністю обласної Ради, міст обласного підпорядкування і районів області», яким затверджено перелік державного майна, що передається у власність Одеської обласної ради народних депутатів та міст обласного підпорядкування, зокрема, місту Одеса (а.с.72-106).
Рішенням Одеської обласної Ради народних депутатів «Про заходи охорони та використання нерухомих пам'яток історії і культури в Одеській області» № 449-ХХІ від 12.05.1993 року Одеська обласна рада прийняла нерухомі пам'ятки історії і культури у комунальну власність області (а.с.120-130).
Перелік пам'яток культурної спадщини, що належать до спільної власності територіальних громад області, визначено рішенням Одеської обласної ради «Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює обласна рада» № 154-ХХІV від 24.04.2003 року, з яких 438 пам'яток розташовані у м. Одесі, зокрема, в п.п. 11.1.210, 11.1.295 п. 11 Переліку до таких віднесено - Будинок Ближенського, 1911 р. по вул. Новосельського, 75 ріг вул. Толстого, 16; Прибутковий будинок АДРЕСА_1 (а.с.54-71).
Крім того, рішенням Одеської обласної ради «Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює обласна рада» № 73-V від 22.09.2006 року затверджено нову редакцію переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Одеської області, в якому перелік пам'яток культурної спадщини залишений в редакції розділу 11 додатку до рішення Одеської обласної ради «Про майно спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління яким здійснює обласна рада» № 154-ХХІV від 24.04.2003 року (а.с.135-160).
Також, Одеською міською радою 17.12.2013 року прийнято рішення «Перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню, та внесення змін до рішень Одеської міської ради» № 4212-VI у п.п. 1, 25 п. 1 якого вирішено внести до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню - нежитлове приміщення першого поверху АДРЕСА_1, шляхом викупу співвласником домоволодіння ОСОБА_6; нежитлові приміщення підвалу № 504 площею 98,2 кв.м. по вул. Новосельського, 75, шляхом викупу орендарем за грошові кошти.
Не погодившись з вказаним рішенням Одеської міської ради у зазначеній частині заступник прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської обласної ради звернувся до суду з даним позовом про визнання його протиправним та скасування.
Вирішуючи спірне питання та задовольняючи заявлений адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з протиправності окремих положень оскаржуваного рішення посилаючись на те, що об'єкти культурної спадщини, що відчуженні спірним рішенням Одеської міської ради належать до спільної власності територіальних громад Одеської області.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 5, 8 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21.05.1997 року органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Тобто, користуючись наданими вказаними приписами Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» правами щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності щодо відповідних майнових операцій, зокрема, щодо вирішення питання їхнього відчуження, органи місцевого самоврядування діють від імені та в інтересах відповідних територіальних громад.
Захищеність права комунальної власності відповідної територіальної громади полягає у неможливості їх вилучення та передачі іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи рішень Одеської обласної ради № 31 від 05.11.1991 року, № 449-ХХІ від 12.05.1993 року, № 154-ХХІV від 24.04.2003 року, № 73-V від 22.09.2006 року, пам'ятки культурної спадщини - Будинок Ближенського, 1911 р. по вул. Новосельського, 75 ріг вул. Толстого, 16; Прибутковий будинок АДРЕСА_1, які спірним рішенням Одеської міської ради включені до переліку об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню, належать до спільної власності територіальних громад області, а тому питання щодо володіння, користування та розпорядження цими об'єктами та їхнього відчуження належить до відання відповідного органу місцевого самоврядування, тобто Одеської обласної ради.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Одеською обласною радою будь-яких рішень щодо передачі вказаних об'єктів територіальній громаді міста, тобто до відання Одеської міської ради, не приймалось.
Також, колегія суддів враховує відсутність у відповідача прав власності на ці об'єкти, що встановлено постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 року у справі № 2-а-412/10/1522, яка набрала законної сили та є чинною, якою скасовано свідоцтва про право власності Одеської міської ради на 178 об'єктів культурної спадщини спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, серед яких перелічено - Будинок Ближенського, 1911 р. по вул. Новосельського, 75 ріг вул. Толстого, 16; Прибутковий будинок АДРЕСА_1, та зобов'язано Комунальне підприємство «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» скасувати записи у Державному реєстрі прав щодо права власності Одеської міської ради, зокрема, на вказані об'єкти.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про відсутність у відповідача повноважень приймати рішення про відчуження вказаних об'єктів, які належить до спільної власності територіальних громад Одеської області, що є безумовною підставою для його скасування.
Доводи відповідача про те, що справа № 2-а-412/10/1522 перебуває на розгляді в Одеському апеляційному адміністративному суді не впливають на чинність постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 року, прийнятої по вказаній справі, оскільки підставою для її направлення на розгляд до суду апеляційної інстанції, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26.02.2014 року, стала заява КП «Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради» про перегляд вказаного рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами та дію зазначеного рішення не зупинено.
Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2014 року відмовлено у задоволенні заяви КП «Бюро технічної інвентаризації Одеської міської ради» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2012 року по справі № 2-а-412/10/1522.
Також, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі, посилаючись на оскарження за зустрічним позовом Одеської міської ради по справі № 916/1036/14 рішення Одеської обласної Ради народних депутатів «Про заходи охорони та використання нерухомих пам'яток історії і культури в Одеській області» № 449-ХХІ від 12.05.1993 року, оскільки ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.11.2014 року вказану заяву залишено без розгляду, та враховує, що вказане рішення Одеської обласної ради є чинним.
Також, посилання третьої особи на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 11.01.2011 року у справі №2а-200/11/1522, яке ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2013 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19.12.2013 року залишено без змін, як на підтвердження правомірності спірного рішення та необґрунтованість рішення суду у цій справі, не можуть бути підставою для його скасування, враховуючи, що зазначеним рішенням вказано на протиправність дій Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (правонаступником якого являється Департамент комунальної власності Одеської міської ради) по позбавленню ТОВ «Вітінформ» права на розгляд його клопотання про включення в перелік об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу нежитлового підвального приміщення за адресою: м. Одеса, вул. Новосельського, 75, належним органом управління комунальної власності.
Крім того, зазначеним рішенням суду Одеську міську раду не зобов'язано приймати позитивне рішення на користь третьої особи, а вказано саме на доцільність вирішення відповідних питань саме цим органом.
З огляду на зазначене, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про неправомірність спірного рішення.
Враховуючи вищевикладене, оскільки висновки суду першої інстанції обґрунтовані та відповідають чинному законодавству, а доводи апеляційних скарг їх не спростовують, колегія суддів, на підставі ст. 200 КАС України, приходить до висновку про залишення апеляційних скарг без задоволення, а постанови суду - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційні скарги Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітінформ» на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 09 липня 2014 року - залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 09 липня 2014 року по справі за адміністративним позовом Заступника прокурора м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської обласної ради до Одеської міської ради, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітінформ», ОСОБА_6, про визнання протиправними та скасування окремих положень рішення - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний колегією суддів 19 грудня 2014 року.
Головуючий суддя: /М.П. Коваль/
Суддя: /В.О. Потапчук/
Суддя: /Г.В. Семенюк/