Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України
у складі:
головуючого
Синявського О.Г.,
суддів
Гриціва М.І. та Нікітіна Ю.І.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 30 січня 2007 року кримінальну справу за касаційними скаргами потерпілих ОСОБА_1та ОСОБА_2 на вирок Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 25 липня 2005 року щодо ОСОБА_3
Вказаним вироком
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
громадянина України,
раніше несудимого,
засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 6 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
На підставі ст.1 п»б» Закону України “Про амністію» від 31 травня 2005 року ОСОБА_3 від призначеного покарання звільнено .
За вироком суду ОСОБА_3 визнано винним і засуджено за те, що він 26 квітня 2004 року, приблизно о 19 годині 20хв., керуючи автомобілем ВАЗ-21063 держномер НОМЕР_1, рухаючись по вул. Виноградній в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя, порушивши п.п.12.1,11.3 Правил дорожнього руху, на великій швидкості виїхав на смугу зустрічного руху, де зіткнувся з моторолером “Хонда» під керуванням ОСОБА_1 і з місця події зник.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди водій моторолера ОСОБА_1 та ОСОБА_4, яка сиділа ззаду водія на місці пасажира, отримали відповідні характерні тяжкі тілесні ушкодження, від яких остання померла на місці події.
Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 26 вересня 2005 року вирок скасований в частині вирішення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди , а справа направлена на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
У касаційних скаргах
потерпіла ОСОБА_1, посилаючись на те, що призначене засудженому ОСОБА_3 покарання є надто м'яким та на необґрунтованість застосування до нього акту амністії, просить скасувати постановлені щодо ОСОБА_3 судові рішення, а справу направити на новий судовий розгляд.
Потерпілий ОСОБА_2, посилаючись на те, що судові рішення про звільнення ОСОБА_3 від покарання на підставі акта про амністію були прийняті без урахування даних про поведінку засудженого під час та після злочину, яка була спрямована на уникнення кримінальної відповідальності, просить їх скасувати та не звільняти засудженого від відбування визначеного йому покарання.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що у задоволенні скарг потерпілих слід відмовити.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що судом досліджені всі обставини, які могли мати значення для правильного вирішення справи.
Висновки про доведеність винності засудженого у вчиненні інкримінованих йому злочинних дій не оспорюються у касаційних скаргах.
Будь-яких процесуальних порушень, які б ставили під сумнів обгрунтованість висновків суду та правильність кваліфікації дій засудженого ОСОБА_3, не допущено.
При призначенні покарання суд врахував конкретні обставини справи, характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та всі обставини, що впливають на покарання. Обраний судом вид та розмір покарання у скаргах фактично не оспорюються.
Твердження потерпілих, що суд неправильно звільнив ОСОБА_3 від покарання на підставі Закону України “Про амністію» від 31.05.2005року, є безпідставними.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_3 вчинив необережний злочин, судимостей немає, на його утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей. При наявності таких підстав та заяви засудженого, відповідно до вимог акту про амністію, суд має право звільнити останнього від відбування покарання.
Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів
У задоволенні касаційних скарг потерпілої ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_2 відмовити.
Синявський О.Г. Гриців М.І. Нікітін Ю.І.