22 січня 2007 року м. Київ
Верховного Суду України в складі:
головуючого Косенка В.Й.,
суддів: Берднік І.С., Данчука В.Г.,-
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення; за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_1, державної податкової інспекції Ленінського району м. Харкова, Ленінського райвиконкому м. Харкова, треті особи: Харківська товарна біржа, приватний нотаріус ОСОБА_5, про визнання договору купівлі-продажу недійсним та спонукання укласти договір житлового найму, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 2 березня 2005 року,
У січні 2003 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення, мотивуючи тим, що квартира АДРЕСА_1 складається з двох жилих кімнат. У кімнаті площею 19 кв. м указаної квартири проживають відповідачі, а у іншій. кімнаті площею 13, 6 кв. м мешкала ОСОБА_6, яка померла в 1998 році. ОСОБА_6, за життя приватизувала зазначену кімнату й заповідала її проживаючим у Росії родичам, які однак спадщину не прийняли, унаслідок чого кімната перейшла у власність держави. 25 листопада 2002 року держава в особі державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова за договором купівлі-продажу продала цю кімнату ОСОБА_1 через проведений на Харківській товарній біржі аукціон. Договір купівлі-продажу кімнати, що складає 41/100 квартири АДРЕСА_1, 25 листопада 2002 року був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_5 відповідачі самовільно зайняли спірну кімнату й перешкоджають позивачу нею користуватися. Просив усунути перешкоди у користуванні спірною квартирою, шляхом виселення з неї ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 зі всіма особами, що з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення, а також передати спірну кімнату у його користування.
У лютому 2003 року ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1, державної податкової інспекції Ленінського району м. Харкова, Ленінського райвиконкому м. Харкова, про визнання договору купівлі-продажу недійсними та спонукання укласти договір житлового найму.
Рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2003 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Харківської області від 2 березня 2005 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення задоволено. Постановлено усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 кімнатою площею 13,6 кв. м у квартирі АДРЕСА_1, шляхом виселення з указаної кімнати без надання іншого жилого приміщення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 зі всіма особами, що з ними проживають, а вказану кімнату передати ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 25 листопада 2002 року. У позові ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відмовлено.
Не погодившись із вищезазначеними судовими рішеннями, ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю та виселення відмовити.
Касаційна скарга ОСОБА_2 підлягає відхиленню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з вимогами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Статтями 338-341 ЦПК України передбачено випадки, в яких рішення суду скасовується.
Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального й процесуального права, а отже, відсутні підстави для скасування постановлених судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Ленінського районного суду м. Харкова від 25 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 2 березня 2005 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Й. Косенко
В.Г. Данчук