16 грудня 2014 року м. Київ К/800/55856/14
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Суддя-доповідач:Вербицька О.В.
Судді: Маринчак Н.Є.
Муравйов О.В.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Запорізького державного підприємства «Радіоприлад»
на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014 р.
у справі № 808/4070/14
за позовом Запорізького державного підприємства «Радіоприлад»
до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області
про визнання протиправним рішення,
Запорізьке державне підприємство «Радіоприлад» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - відповідач, ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя) про визнання протиправним рішення.
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17.07.2014 р. позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення про застосування штрафних санкцій №0001711703 від 26.03.2014 р.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014 р. постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.07.2014 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі Запорізьке державне підприємство «Радіоприлад», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014 р. скасувати, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17.07.2014 р. залишити в силі.
Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 26.03.2014 ДПІ у Комунарському районі м. Запоріжжя прийнято рішення №0001711703 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску, відповідно до якого на позивача, на підставі ч. 10 та п. 2 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», було накладено штраф у розмірі 17836,67 грн. (10%) та нараховано пеню у розмірі 16499,99 (0,1 % від суми недоїмки).
Вказане рішення прийнято у зв'язку з несвоєчасною сплатою підприємством єдиного внеску за період з 21.05.2013 р. по 23.12.2013 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 08.07.2009 р. було порушено провадження у справі №26/48/09 про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до абз. 24 ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка діяла на час порушення провадження у справі про банкрутство позивача, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.
Статтею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.
Згідно з ч.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Таким чином, з порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати договори та вчиняти інші правочини, у зв'язку з чим у нього виникають права та обов'язки, виконання яких забезпечується на загальних засадах, а, отже, дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.
Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), в т. ч. і штрафних санкцій, нарахованих на підставі Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Наведена правова позиція узгоджується з висновком, викладеним в постанові Верховного Суду України від 09.07.2013 р.
Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.
За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014 р. залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.Касаційну скаргу Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» відхилити.
2.Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014 р. залишити без змін.
3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач О.В. Вербицька
Судді Н.Є. Маринчак
О.В. Муравйов