09 грудня 2014 року м. Київ К/9991/32323/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Свердловську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року,-
У листопаді 2010 року позивач звернувся із зазначеним позовом посилаючись на те, що перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком. Після призначення пенсії продовжував працювати, із заробітної плати сплачував страхові внески. Через два роки страхового стажу звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії та просив застосувати показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні чи середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, що передує року звернення за перерахунком пенсії.
Відповідач здійснив такий перерахунок пенсії в порушення вимог статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», чим порушив права позивача, а тому, посилаючись на ці обставини, останній просив про задоволення позову.
Постановою Свердловського міського суду Луганської області від 17 листопада 2010 року, позов задоволено.
Оскаржуваною постановою апеляційного суду, рішення суду першої інстанції скасовано і в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить ухвалене ним рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи колегія суддів дійшла висновку про відхилення скарги з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з частиною 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд, на підставі наявних у справі даних встановив і правильно виходив з того, що для перерахунку пенсії позивача в порядку статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції спірного періоду) відсутні підстави застосовувати показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні так і середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, що передує року звернення за перерахунком пенсії. Такі показники застосовуються виключно для призначення пенсії, а тому вимоги про застосування їх при перерахунку пенсії за рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, є безпідставними.
Суд до спірних правовідносин правильно застосував положення статті 92 Конституції України, статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, статей 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.
Таким чином, оскаржуване рішення суду відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги його висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2011 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Я.Л. Іваненко
М.І. Мойсюк
В.В. Тракало