02 грудня 2014 року м. Київ К/9991/78082/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області, третя особа: Південна митниця про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року, -
У листопаді 2011 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до Управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області далі УДАІ), третя особа: Південна митниця про визнання протиправними дій та зобов'язання відповідача зареєструвати автомобіль марки «DODGE GRAND CARAVAN», кузов № НОМЕР_1, 2000 року випуску і видати нове свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу.
В обґрунтування позову посилався на те, що відповідач протиправно скасував реєстрацію автомобіля та анулював свідоцтво про його реєстрацію, чим порушив його права, як власника вказаного транспортного засобу, а тому ОСОБА_4 просив про задоволення позову.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24 травня 2012 року, позов задоволено, визнано протиправними дії та зобов'язано відповідача зареєструвати автомобіль марки «DODGE GRAND CARAVAN», кузов № НОМЕР_1, 2000 року випуску і видати позивачу свідоцтво про його реєстрацію.
Оскаржуваною постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року, постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалене нове рішення про відмову у задоволенні позову.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального і порушення норм процесуального права, просить ухвалене ним судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів, в межах статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшла висновку про відхилення скарги з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно з частиною 3 статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а підстави для їх скасування відсутні, з наступних підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову апеляційний суд, на підставі наявних у справі даних встановив і правильно виходив з того, що рішення відповідача ґрунтується на вимогах закону.
Як встановлено судами під час розгляду справи, у квітні 2011 року, працівниками реєстраційно-екзаменаціного відділення № 5 Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеський області (далі РЕВ УДАІ ГУМВС) у позивача було вилучено номерні знаки та тимчасовий реєстраційний талон на автомобіль марки «DODGE GRAND CARAVAN», кузов № НОМЕР_1, 2000 року випуску, реєстрацію автомобіля скасовано, а довідку-рахунок та свідоцтво про реєстрацію анульовано.
Підставою для вчинення таких дій стало виявлення працівниками РЕВ УДАІ ГУМВС, під час реєстрації вищевказаного транспортного засобу, відсутність документів щодо його митного оформлення і відомостей про сплату мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при імпорті автомобілів.
Так, відповідно до частини четвертої статті 34 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ «Про дорожній рух» (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них ТЗ здійснюються підрозділами ДАІ МВС. Для автоматизованого обліку зареєстрованих ТЗ та відомостей про їх власників ведеться Єдиний державний реєстр, держателем якого є ДАІ МВС.
Відповідно до пункту 1 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 (далі Порядок), на території України встановлено єдину процедуру державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - ТЗ), оформлення та видачі реєстраційних документів і номерних знаків.
Згідно з пунктом 8 Порядку державна реєстрація ТЗ проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) ТЗ, відповідність конструкції ТЗ установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.
Державна реєстрація ТЗ проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду ТЗ, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.
На підставі пункту 28 Порядку ввезені в Україну ТЗ підлягають державній реєстрації на підставі заяв власників і вантажних митних декларацій або виданих митними органами посвідчень про їх реєстрацію в підрозділах ДАІ.
Відповідно до пункту 40 Порядку зняття з обліку ТЗ проводиться після їх огляду в підрозділах ДАІ на підставі заяви власника, документа, що посвідчує особу, виконавчого напису нотаріуса, постанови державного виконавця або рішення суду.
У разі встановлення факту знищення, фальсифікації або підроблення ідентифікаційних номерів складових частин ТЗ, виявлення ТЗ, зареєстрованих (перереєстрованих), знятих з обліку в підрозділах ДАІ, у тому числі тимчасово, за фіктивними чи підробленими документами або таких, що розшукуються правоохоронними органами України у зв'язку з незаконним заволодінням, працівники підрозділів ДАІ оформляють в установленому порядку необхідні документи, скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку ТЗ і передають усі відповідні документи та за наявності ТЗ до органів внутрішніх справ для подальшого проведення перевірки. Якщо виявлено факт підроблення митних документів, їх ксерокопії з необхідним поясненням надсилаються до митних органів, у зоні діяльності яких проживають особи, за якими зареєстровані відповідні ТЗ.
На підставі системного аналізу зазначених норм права колегія суддів дійшла правового висновку, що усі ТЗ, які ввозяться на територію України, підлягають митному оформленню в порядку, встановленому чинним законодавством.
Здійснюючи державну реєстрацію ТЗ, увезених із-за кордону, органи ДАІ МВС наділені повноваженнями щодо перевірки сплати мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при імпорті автомобілів.
При цьому наявність документів про внесення зазначених платежів є обов'язковою умовою реєстрації таких ТЗ в органах ДАІ.
У разі відсутності відомостей про сплату мита та інших податків (зборів), передбачених законодавством при імпорті автомобілів, або встановлення факту, що документи, які підтверджують їх сплату, є фіктивними чи підробленими, органи ДАІ відмовляють у реєстрації ТЗ, а якщо такий факт встановлено в період експлуатації автомобіля після його реєстрації, відповідно до абзацу третього пункту 40 Порядку скасовують реєстрацію незалежно від того, хто є власником автомобіля - особа, що придбала за кордоном та ввезла в Україну цей ТЗ, чи інша особа, яка набула право власності на нього в подальшому.
Якщо ТЗ знімається з обліку і при цьому виявляється, що він був зареєстрований в підрозділі ДАІ за фіктивними чи підробленими документами, зокрема про сплату мита, працівники підрозділу ДАІ відповідно до абзацу третього пункту 40 Порядку оформляють у встановленому порядку необхідні документи, скасовують державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку ТЗ і передають усі відповідні документи та за наявності ТЗ до органів внутрішніх справ для подальшого проведення перевірки, а ксерокопії підроблених митних документів з необхідним поясненням надсилаються до митних органів, у зоні діяльності яких проживають особи, за якими зареєстровані відповідні ТЗ.
Таким чином, дії відповідача щодо відмови в реєстрації ТЗ, увезених із-за кордону для постійного користування, чи скасування такої реєстрації у разі встановлення факту несплати митних платежів чи підробки документів про їх сплату, незалежно від того, на кому лежить обов'язок сплатити зазначені платежі, є правомірними.
Аналогічна правова позиція вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 22 жовтня 2013 року (справа № 21-104а13).
Враховуючи зазначене, рішення апеляційного суду відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційних скарг його висновків не спростовують, такі ґрунтуються на помилковому трактуванні правових норм, а тому підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанцій залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Не може бути скасовано правильне і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів,-
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2012 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Я.Л. Іваненко
М.І. Мойсюк
В.В. Тракало