[1] АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
18 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 25.11.2014 року у кримінальному провадженні №32012100200000027,
за участю прокурора - ОСОБА_6 ,
особи, що подала скаргу - ОСОБА_5 ,
представника - ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 25.11.2014 року повернуто скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність співробітників СУ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів в м.Києві, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна під час обшуку 06.03.2013 року.
Рішення слідчого судді мотивоване тим, що скарга подана з порушенням територіальної підсудності, оскільки товарно-матеріальні цінності вилучені під час обшуку 06.03.2013 року виділені з матеріалів кримінального провадження №32012100200000027 та долучені до матеріалів кримінального провадження №32014110200000036, яке направлено до Києво-Святошинського районного суду Київської області, тому скарга не підлягає розгляду в цьому суді.
Не погоджуючись з таким рішенням ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою задовольнити її скаргу. Крім цього, просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.
Такі вимоги мотивує тим, що слідчий суддя залишив поза увагою те, що вона неодноразово зверталась до органів досудового розслідування та прокуратури з проханням повернути належні їй речі, документи і грошові кошти та надати їй копії документів, які засвідчують правові підстави неможливості виконати її прохання щодо неповернення тимчасово вилученого майна, яке їй належить як власнику.
Крім цього, зазначає, що у кримінальному провадженні її допитували як свідка, тому за відсутності висунення їй підозри, діями органів досудового розслідування порушено ч. 1 ст. 167, ч. 1 ст. 170 КПК України щодо неповернення тимчасово вилученого у неї майна, на яке не накладено арешт, оскільки про розгляд клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно її не повідомляли.
Заслухавши доповідь судді, ОСОБА_5 та її представника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою задовольнити скаргу, прокурора, який заперечував проти її задоволення, вивчивши матеріали провадження за скаргою ОСОБА_5 , колегія суддів уважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про повернення скарги ОСОБА_5 слідчий суддя дійшов помилкового висновку про наявність підстав для прийняття такого рішення, яке передбачене п. 2 ч.2 ст. 304 КПК України.
Оскільки, як убачається з копії обвинувального акту по обвинуваченню ОСОБА_8 направленого на розгляд до Києво-Святошинського районного суду м.Києва товарно-матеріальні цінності, на які вказує ОСОБА_5 в скарзі, не були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 32014110200000036, тому посилання на те, що ОСОБА_5 повинна звертатись до Києво-Святошинського районного суду Київської області, не відповідають фактичним обставинам справи, однак слідчий суддя, маючи можливість перевірити вказані обставини, фактично залишив це питання поза своєю увагою, тому прийняв необґрунтоване рішення.
За наведеного ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової про повернення скарги особі, що її подала, при цьому колегія суддів виходить з наступного.
За змістом ч.1 ст. 304 КПК України скарги на бездіяльність слідчого передбачену, ч. 1 ст. 303 КПК України можуть бути подані особою протягом 10 днів з дня вчинення бездіяльності.
Частиною 5 ст.171 КПК України встановлено, що клопотання слідчого про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Враховуючи, що обшук та вилучення майна було здійснено 06.03.2013 року та враховуючи приписи ч.5 ст.171 КПК України строк на оскарження незаконної, на думку ОСОБА_5 , бездіяльності закінчився 17.03.2013 року.
Тому, доводи ОСОБА_5 та її представника про те, що вони звернулися до слідчого судді після отримання 31.10.2014 року листа з СУ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, а відтак вважають, що строк на оскарження вони не пропустили, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.
Таким чином, за змістом ч.2 ст. 304 КПК України подавши скаргу після закінчення цього строку особа, яка її подала мала би заявити клопотання про поновлення строку, з обґрунтуванням поважності причин пропуску.
За відсутності такого клопотання, у відповідності до ч.2 ст. 304 КПК України, скарга ОСОБА_5 підлягає поверненню, що відповідно до ч.7 цієї ж статті не позбавляє права повторного звернення до слідчого судді, суду в порядку передбаченому КПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 309, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду м. Києва від 25.11.2014 року, якою повернуто скаргу ОСОБА_5 на бездіяльність співробітників СУ ФР ДПІ у Подільському районі ГУ Міндоходів в м.Києві, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна під час обшуку 06.03.2013 року - скасувати, постановити нову, якою повернути скаргу ОСОБА_5 особі, яка її подала.
Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку.
______________ _______________ ____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/796/2527/2014
Категорія ст. 303КПК
Головуючий в 1 інст.: ОСОБА_9
Доповідач: ОСОБА_1