Справа № 2608/18791/12 Головуючий у 1 - й інстанції: МорозоваМ.О.
№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.
22-ц/796/14848/2014
18 грудня 2014 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду місті Києва в складі:
головуючого судді - Ратнікової В.М.
суддів - Борисової О.В.
- Гаращенка Д.Р.
при секретарі - Шалапуда Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» Мірошниченка Сергія Вікторовича на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 05 листопада 2014 року в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» до ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК-Трейд» про стягнення заборгованості, -
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 05 листопада 2014 року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» до ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК-Трейд» про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» заборгованість за договором про надання кредиту у вигляді не відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 14.08.2007 року в сумі 133409,24 доларів США та 85141,56 грн., з яких: прострочена заборгованість по кредиту у гривні в розмірі 45050 грн., прострочена заборгованість по кредиту в доларах США в розмірі 85208,55 доларів США, заборгованість по відсоткам по кредиту в гривнях в розмірі 11142,79 грн., заборгованість по відсоткам по кредиту в доларах США в розмірі 13779,6 доларів США, заборгованість по простроченій комісії в розмірі 10443,25 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту в гривні в розмірі 16443,25 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту у доларах США в розмірі 31101,12 доларів США, пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту в гривні 2472,85 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту в доларах США в розмірі 3320,21 доларів США.
Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» витрати по сплаті судового збору в сумі 3219 грн.
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду 1-ї інстанції, представник позивача Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» Мірошниченко Сергій Вікторович звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Святошинського районного суду міста Києва від 05 листопада 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Свою апеляційну скаргу мотивує тим, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що задовольняючи позовні вимоги частково та стягуючи лише з ОСОБА_5 на користь банку заборгованість за договором про надання кредиту у вигляді не відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 14.08.2007 року в сумі 133409,24 доларів США та 85141,56 грн. суд 1-ї інстанції виходив з того, що в силу вимог закону договір поруки, укладений з Товариством з обмеженою відповідальністю «ДК-Трейд» є припиненим, а тому поручитель не несе відповідальності за неналежне виконання позичальником ОСОБА_5 своїх зобов'язань перед банком по кредитному договору. Вважає такі висновки суду 1-ї інстанції необгрутованими, оскільки за умовами договору поруки Товариство з обмеженою відповідальністю «ДК-Трейд» зобов'язується, як солідарний боржник, сплатити заборгованість ОСОБА_5 за договором про надання кредиту від 14.08.2007 року. Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» неодноразово, а саме: 04.09.2008 року, 12.07.2010 року та 21.05.2012 року на адресу боржника та поручителя направлялися листи з вимогою про погашення простроченої заборгованості. Однак, ні боржник, ні поручитель свої обв'язки за кредитним договором та договором поруки не виконали, а тому, в силу вимог закону, мають солідарно сплатити заборгованість по кредитному договору від 14.08.2007 року.
В судовому засіданні представник позивача Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» Грищенко Інна Віталіївна повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК-Трейд» ГащакБогдан Володимирович проти доводів апеляційної скарги заперечував, посилалась на те, що вони є безпідставними, а рішення суду першої інстанції повністю відповідає вимогам закону.
ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про день та час слухання справи судом повідомлялась у встановленому законом порядку, причину неявки суду не повідомив, а тому, колегія суддів вважає можливим слухати справу за його відсутності.
Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з слідуючих підстав.
Згідно зі ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова, установа зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 14 серпня 2007 року міжАкціонерним комерційним банком «Київ» та ОСОБА_5 було укладено договором про надання кредиту за №20/07, відповідно до умов якого, банк надає позичальнику мультивалютний кредит в гривні та доларах США у вигляді не відновлювальної мультивалютної кредитної лінії на споживчі потреби. Ліміт кредиту еквівалентний 550 000 грн., строк користування кредитом з 14.08.2007 року по 13.08.2010 року. Кредит надається з позичкового рахунку №22034700499401 в гривні та з позичкового рахунку №22038700499430 в доларах США. Позичальник за користування кредитом сплачує кредитодавцю 18,5% річних по гривні та 13,5% річних по валюті.
Для забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором №20/07, 14 серпня 2007 року між Акціонерним комерційним банком «Київ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДК-Трейд» було укладено договір поруки за №20/07-п, відповідно до умов якого, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДК-Трейд» зобов'язується перед банком солідарно відповідати за своєчасне виконання ОСОБА_5 зобов'язань за кредитним договором.
Правонаступником Акціонерного комерційного банку «Київ» є Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ».
Оскільки відповідачі свої обов'язки за кредитним договорам №20/07 від 14 серпня 2007 року в строки встановлені в договорі не виконали, що призвело до виникнення заборгованості, то 19 листопада 2012 року Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_5, Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК-Трейд» про стягнення заборгованості по договору в судовому порядку.
З урахування заяви про збільшення позовних вимог позивач просив суд солідарно стягнути з ОСОБА_5 та Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК-Трейд», як боржника та поручителя, 133409,24 доларів США та 85141,56 грн., з яких: прострочена заборгованість по кредиту у гривні в розмірі 45050 грн., прострочена заборгованість по кредиту в доларах США в розмірі 85208,55 доларів США, заборгованість по відсоткам по кредиту в гривнях в розмірі 11142,79 грн., заборгованість по відсоткам по кредиту в доларах США в розмірі 13779,6 доларів США, заборгованість по простроченій комісії в розмірі 10443,25 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту в гривні в розмірі 16443,25 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту у доларах США в розмірі 31101,12 доларів США, пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту в гривні 2472,85 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту в доларах США в розмірі 3320,21 доларів США.
Задовольняючи частково позовні вимоги та стягуючи з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» заборгованість за договором про надання кредиту у вигляді не відновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 14.08.2007 року в сумі 133409,24 доларів США та 85141,56 грн., суд 1-ї інстанції посилався на те, що з досліджених судом доказів достовірно встановлено, що ОСОБА_5, як боржник, свої зобов'язання за кредитним договором №20/07 від 14 серпня 2007 року не виконав, а тому позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» в даній частині є обґрунтованими.
Колегія суддів вважає, що такий висновок суду 1-ї інстанції зроблений на підставі повного та об'єктивного дослідження наданих сторонами доказів на в повній мірі відповідає вимогам закону.
Так, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Відповідно до умов кредитного договору №20/07 від 14 серпня 2007 року, позичальник зобов'язаний повністю повернути кредитні ресурси, отримані за цим кредитним договором, до 13.08.2010 року шляхом сплати в січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні 2010 року 6 300 грн. та 12 375 доларів США, та сплати в серпні 2010 року 5 950 грн. та 12 375 доларів США. Сплата відсотків здійснюється щомісячно шляхом внесення позичальником на №22034700499401 в гривні, а на рахунок №22038700499430 в доларах США, в термін до останнього робочого дня кожного місяця.
У випадку недотримання позичальником строків погашення кредиту та/або нарахованих відсотків за його користування позичальник сплачує кредитодавцю пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.
З досліджених судом доказів вбачається, що ОСОБА_5 свої обов'язки за кредитним договором №20/07 від 14 серпня 2007 року належним чином не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.
Станом на 02.10.2014 року заборгованість за кредитним договором №20/07 від 14 серпня 2007 року становить 133409,24 доларів США та 85141,56 грн., з яких: прострочена заборгованість по кредиту у гривні в розмірі 45050 грн., прострочена заборгованість по кредиту в доларах США в розмірі 85208,55 доларів США, заборгованість по відсоткам по кредиту в гривнях в розмірі 11142,79 грн., заборгованість по відсоткам по кредиту в доларах США в розмірі 13779,6 доларів США, заборгованість по простроченій комісії в розмірі 10443,25 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту в гривні в розмірі 16443,25 грн., пеня за несвоєчасне повернення кредиту у доларах США в розмірі 31101,12 доларів США, пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту в гривні 2472,85 грн., пеня за несвоєчасну сплату відсотків по кредиту в доларах США в розмірі 3320,21 доларів США.
Оскільки факт не виконання відповідачем ОСОБА_5 взятих на себе зобов'язань по кредитному договору №20/07 від 14 серпня 2007 року достовірно встановлений, то суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з нього, як з боржника, на користь позивача заборгованості на загальну суму 133409,24 доларів США та 85141,56 грн.
Колегія суддів також, погоджується з висновком суду 1-ї інстанції про те, що в силу вимог закону договір поруки, укладений між Акціонерним комерційним банком «Київ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДК-Трейд», є припиненим, а тому поручитель не несе відповідальності за неналежне виконання позичальником ОСОБА_5 своїх зобов'язань перед банком по кредитному договору №20/07 від 14 серпня 2007 року, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 553 та ч. 1 ст. 554 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
За змістом вказаних норм матеріального права поручитель, хоча й пов'язаний із боржником певними зобов'язальними відносинами, є самостійним суб'єктом у відносинах із кредитором.
Згідно із ч.4 ст.559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого у договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Частиною 1 статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).
Разом із тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ч. 2 ст. 251, ч. 2 ст. 252 ЦК України).
Із договору поруки від №20/07-п від 14 серпня 2007 року вбачається, що в ньому не встановлено строку, після якого порука припиняється, а умова договору поруки про його дію до повного виконання боржниками своїх зобов'язань перед банком за кредитним договорам не є встановленим сторонами строком припинення дії поруки, оскільки суперечить ч.1 ст.251 та ч.2 ст.252 ЦК України, тому у цьому випадку підлягають застосуванню норми ч.4 ст.559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Пунктом 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року роз'яснено, що сама по собі умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед кредитодавцем або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам статті 252 ЦК України, згідно з якою строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Так, зі змісту кредитного договору вбачається, що позичальник зобов'язаний повністю повернути кредитні ресурси отримані за кредитним договором №20/07 від 14 серпня 2007 року до 13.08.2010 року. Отже, у Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» виникло право пред'явити вимогу до поручителя Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК-Трейд» про виконання порушених зобов'язань боржника ОСОБА_5 щодо сплати заборгованості за кредитним договором №20/07 від 14 серпня 2007 року, починаючи з 14 серпня 2010 року, протягом наступних шести місяців.
Як вбачається з матеріалів справи, банк звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК-Трейд» лише 19 листопада 2012 року, тобто, вже після спливу шестимісячного строку, встановленого ч.4 ст.559 ЦК України.
Оскільки договір поруки №20/07-п від 14 серпня 2007 року є припиненим відповідно до ч.1 ст.559 ЦК України, то суд першої інстанції обґрунтовано відмовив банку в задоволенні позовних вимог до поручителя Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК-Трейд».
Доводи апеляційної скарги про те, що Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» неодноразово, а саме: 04.09.2008 року, 12.07.2010 року та 21.05.2012 року на адресу боржника та поручителя направлялися листи з вимогою про погашення простроченої заборгованості, а тому договір поруки не є припиненим, колегія суддів вважає безпідставними.
З системного аналізу вказаних вище норм матеріального права вбачається, що у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором, строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. У разі зміни кредитором на підставі частини 2 статті 1050 ЦК України строку виконання основного зобов'язання (повернення кредиту достроково), передбачений частиною 4 статті 559 ЦК України шестимісячний строк підлягає обрахуванню з цієї дати.
Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
З долученої до апеляційної скарги копії листа Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» від 04.09.2008 року вбачається, що ОСОБА_5 було повідомлено про необхідність підписання додаткової угоди до кредитного договору №20/07 від 14 серпня 2007 року та попереджено, що у разі не підписання додаткової угоди він повинен повернути кредит, сплатити відсотки за його користування та інші платежі, відповідно до умов діючого договору.
Відповідно до долученої до апеляційної скарги копії листа від 12.07.2010 року, банк повідомляв ОСОБА_5, що кінцевим терміном повернення кредиту та сплати процентів за його користування є 13.08.2010 року та що станом на 09.07.2010 року позичальником кредит частково прострочений, у зв'язку з чим необхідно погасити поточну заборгованість.
Отже, зі змісту даних листів не вбачається, що Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «Київ» на підставі частини 2 статті 1050 ЦК України було змінено строк виконання основного зобов'язання за кредитним договором №20/07 від 14 серпня 2007 року. А лист від 21.05.2012 року про негайне погашення заборгованості за кредитним договором №20/07 від 14 серпня 2007 року банком поручителю взагалі було направлено після настання встановленого договором строку виконання основного зобов'язання.
Доводи апеляційної скарги про те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, ухвалене судом з порушенням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні обставини, що мають значення для справи, а викладені в рішенні висновки не відповідають обставинам справи, колегія суддів також вважає безпідставними, оскільки суд повно та об'єктивно встановив дійсні обставини справи, дослідив надані сторонами докази, дав їм вірну правову оцінку та ухвалив рішення у відповідності з вимогами матеріального права.
Інші доводи апеляційної скарги правильність висновків суду 1-ї інстанції також не спростовують.
Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому правові підстави для задоволення апеляційної скарги представника позивача Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» МірошниченкаСергія Вікторовича відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника позивача Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» МірошниченкаСергія Вікторовича відхилити.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 05 листопада 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий : Судді: