17 грудня 2014 р. Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого - Усика Г.І.
суддів -Нежури В.А., Соколової В.В.,
при секретарі - Марусяк М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 жовтня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Даніель», третя особа: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення грошових коштів, відшкодування моральної шкоди,
У серпні 2014 р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до ПАТ «Комерційний банк «Даніель» про стягнення грошових коштів за договором банківського вкладу у розмірі 1 139,99 доларів США з урахуванням трьох процентів за прострочення виконання грошового зобов'язання, а також просила відшкодувати моральну шкоду в порядку ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» та ст.23 ЦК України.
На обґрунтування своїх вимог зазначала, 12.09.2013 р. між нею та ПАТ «Комерційний банк «Даніель» був укладений договір банківського вкладу №Т-41303 «Швидкий прибуток» за умовами якого вона передала в управління Банку грошові кошти в сумі 16 496,52 доларів США, на строк до 09.01.2014 р. зі сплатою 7,2 % річних.
10.01.2014 р., у зв'язку з закінченням терміну дії договору, вона звернулася до відповідача з заявою про повернення суми банківського вкладу та нарахованих відсотків, однак отримала відмову з посиланням на відсутність коштів. Сума невиплачених грошових коштів на вказану дату становила 16 883,27 доларів США.
12.02.2014 р. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб через банк-агент «Хрещатик» виплатив їй 134 977,79 грн., що за офіційним курсом Національного банку України на день виплати складало 15 785,58 доларів США, виходячи з розрахунку 8,5507 грн. за 1 долар США. Розмір невиплачених їй коштів складає 1097,69 доларів США.
У зв'язку з наведеним просила стягнути ПАТ «Комерційний банк «Даніель» зазначену суму, а також три проценти річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 42,20 доларів США та відшкодувати моральну шкоду, заподіяну неправомірними діями ПАТ «Комерційний банк «Даніель».
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 30.10.2014 р. в задоволенні позову відмовлено.
Справа №753/15090/14-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/796/15391/2014 р.
Головуючий у суді першої інстанції: Каліушко Ф.А.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Усик Г.І.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення її позовних вимог, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
На обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про виконання ПАТ «Комерційний банк «Даніель» грошового зобов'язання за договором банківського вкладу, оскільки кошти за договором банківського вкладу були виплачені Фондом гарантування вкладів фізичних осіб лише 12.02.2014 р. (строк договору закінчився 10.01.2014 р.), і не в неповному обсязі, внаслідок чого суттєво змінилася курсова різниця національної грошової одиниці відносно долара США.
Також вказувала на те, що суд неправильно застосував до спірних правовідносин положення Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки зазначений Закон регулює правовідносини, що виникають між Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, банками та Національним банком України з приводу виведення неплатоспроможних банків з фінансового ринку, ліквідації банків.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 просив задовольнити апеляційну скаргу з наведених у ній підстав.
Представники ПАТ «Комерційний банк «Даніель» та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб просили апеляційну скаргу відхилити, посилаючись на те, що її доводи є безпідставними, а рішення суду законним та обґрунтованим.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які приймали участь в судовому засіданні, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що 12.09.2013 р. між ОСОБА_1 та ПАТ «Комерційний банк «Даніель» був укладений договір банківського вкладу №Т-41303 «Швидкий прибуток», за умовами якого позивач передала в управління банку грошові кошти в сумі 16 496, 52 доларів США на строк до 09.01.2014 р., зі сплатою 7,2% річних.
10.01.2014 р., після закінчення дії договору банківського вкладу, ОСОБА_1 звернулася до ПАТ «Комерційний банк «Даніель» з письмовою заявою про повернення вкладу та нарахованих на нього відсотків, однак грошові кошти їй не були виплачені з посиланням на їх відсутність.
Постановою Правління Національного банку України від 16.01.2014 р. № 14 ПАТ «КБ «Даніель» віднесено до категорії неплатоспроможних.
Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.01.2014 р. №1 розпочато процедуру виведення ПАТ «КБ «Даніель» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 17.01.2014 р.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 15.04.2014 р. №217 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «КБ Даніель», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 16.04.2014 р. №29 про початок здійснення процедури ліквідації Банку.
З 17.04.2014 р. ПАТ «Комерційний банк «Даніель» виключено з реєстру учасників Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.
Згідно витягу з реєстру вкладників, які отримали кошти в межах гарантованої суми за рахунок траншу цільової позики Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, ОСОБА_1 отримала через ПАТ «КБ «Хрещатик» кошти (депозитний вклад та відсотки) у розмірі 134 977,79 грн., що становить 16 887 доларів США, виходячи з офіційного курсу гривні 799,3000 грн. за 100 доларів США станом на 16.01.2014 р.
Відповідно до ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачені наслідки запровадження тимчасової адміністрації банку.
Згідно пункту 1 частини 5 зазначеної норми Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.
Відповідно до частини 6 статті 36 Закону, обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку, зокрема, щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення суми банківського вкладу в розмірі 1 097,69 доларів США та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, суд першої інстанції правильно виходив з того, що 12.02.2014 р. ОСОБА_1 за рахунок траншу цільової позики Фонду гарантування вкладів фізичних осіб отримала через банк-агент «Хрещатик» кошти у розмірі 134 977,79 грн., що становить 16 887 доларів США (виходячи з офіційного курсу гривні 799,3000 грн. за 100 доларів США станом на 16.01.2014 р.), яка підлягала поверненню відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування до спірних правовідносин Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є безпідставними, оскільки у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація чи почата процедура його ліквідації, зобов'язань перед його кредиторами, зазначений Закон є спеціальним.
Статтею 1 цього Закону визначено, що ним встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб за вкладами фізичних осіб, а його метою є захист прав і законних інтересів вкладників банку.
Відповідно до ч.8 Прикінцевих та перехідних положень Закону, законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.
Таким чином зазначений Закон регулює правовідносини, що виникли між позивачкою та відповідачем з приводу виплати суми банківського вкладупісля віднесення банку до категорії неплатоспроможних.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції правильно зазначив, що умовами договору банківського вкладу та нормами Цивільного кодексу України не передбачено відшкодування моральної шкоди за порушення умов договору банківського вкладу.
Ураховуючи наведене колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, а тому підстав для її задоволення не убачається.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 30 жовтня 2014 р. залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання до цього суду касаційної скарги.
Головуючий: Судді: