1[1]
12 грудня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду м. Києва кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2014 року, якою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_5 за ч.2 ст. 307 КК України направлено Генеральному прокурору України для проведення додаткового розслідування, -
Органами досудового слідства ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що перебуваючи на посаді заступника начальника відділу розкриття злочинів проти особи управління карного розшуку ГУМВС України в м. Києві, будучи представником державного органу виконавчої влади, використовуючи своє посадове становище та владні повноваження, з метою особистого збагачення, у жовтні 2008 року вступив в попередню змову з ОСОБА_6 , на вчинення злочинів пов'язаних із незаконним придбання, перевезенням з метою збуту та збутом наркотичних засобів.
Так за обвинуваченням, 15 травня 2009 року близько 7 год. 12 хв.
ОСОБА_5 на службовому автомобілі „Шкода Октавія" н.з. НОМЕР_1 , з метою збуту наркотичного засобу прибув в район залізничного вокзалу «Дарниця» на вул. Харківське шосе у м. Києві та неподалік від трамвайної та автобусної зупинки «Інститут Хімії» під'їхав до ОСОБА_6 , де останній, з метою незаконного придбання наркотичного засобу та його наступного збуту, передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 780 грн. та медичний шприц для наркотичного засобу. ОСОБА_5 з метою збуту наркотичного засобу, перебуваючи в салоні службового автомобіля
«Шкода Октавія» н.з. НОМЕР_1 , наповнив медичний шприц наркотичним засобом, який він незаконно придбав у невстановлений слідством час, місці та особи, зберігав та перевозив метою збуту, після чого о 07.14 год. передав, а ОСОБА_6 , одержав від нього приблизно 13 мл. наркотичного засобу у вигляді рідини у медичному шприці.
Після цього, на другому поверсі першого під'їзду будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 , під час проведення оперативної закупки, збув ОСОБА_7 близька 9 мл. наркотичного засобу у шприці, при цьому близько 4 мл. наркотичного засобу ОСОБА_6 залишив собі, як оплату за посередницькі послуги.
Відповідно до висновку експерта № 107 від 01.07.09 вилучена у ОСОБА_7 у медичному шприці рідина коричневого кольору масою 9,0260 г в своєму складі містить морфін, моноацетілморфін та наркотичний засіб - діацетилморфін (героїн) масою 0,0082 г, який згідно із затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 6 травня 2000 року «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
Крім цього, 22 травня 2009 року о 6 год. 57 хв. ранку ОСОБА_5 на
службовому автомобілі «Шкода Октавія» н.з. НОМЕР_1 , з метою збуту наркотичного засобу прибув в район трамвайної та автобусної зупинки «Інститут Хімії» на вул. Харківське шосе у м. Києві та під'їхав до ОСОБА_6 , де останній, з метою незаконного придбання наркотичного засобу і його наступного збуту, передав ОСОБА_5 грошові кошти в сумі 540 грн. та медичний шприц для наркотичного засобу. ОСОБА_5 , діючи умисно з метою збуту наркотичного засобу, перебуваючи
в салоні службового автомобіля «Шкода Октавія» н.з. НОМЕР_1 , наповнив медичний шприц наркотичним засобом, який незаконно придбав у невстановлені слідством час, місці, та особи, зберігав та перевозив з метою збуту, після чого о 7 годині повторно передав, а ОСОБА_6 одержав від нього приблизно 9 мл. наркотичного засобу вигляді рідини у медичному шприці.
Після цього, близько 7 год. 05 хв. на другому поверсі в під'їзді будинку АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 , в ході проведення оперативної закупки, у медичному шприці повторно збув ОСОБА_7 близько 8 мл. наркотичного засобу, а іншу частину наркотичної засобу залишив собі, як плату за посередницькі послуги.
Відповідно до висновку експерта №104 від 27.06.09 вилучена у ОСОБА_7 у медичному шприці рідина коричневого кольору масою 7,873 г, в перерахунку на суху речовин масою 0,2607г, в своєму складі містить моноацетілморфін, ацетил кодеїн, морфії кодеїн, тебаїн, кофеїн та наркотичний засіб -діацетилморфін (героїн) масою 0,002268 г, який згідно із затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №770 від 6 травня 2000 року «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
Крім цього, при проведенні 22 травня 2009 року обшуку службового автомобіля «Шкода-Октавія» зеленого кольору н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_5 , у спортивній сумці, яка належить останньому і знаходилась в багажнику автомобіля, вилучено 2 скляні ємності із написом «Перекис водню» з нашаруваннями речовини коричневого кольору та у відсіку двері водія - скляну ємність із написом «Інфлюцид 30 мл» із залишками рідини коричневого кольору.
Відповідно до висновку експерта № 106 від 27.06.09 у наданих на дослідження залишках рідини коричневого кольору в кількості декількох крапель які знаходились у ємності з темного скла з написом на етикетці «Інфлюцид» міститься моноацетілморфін, ацетил кодеїн, морфін, кодеїн, тебаїн, кофеїн та наркотичний засіб - діацетилморфін (героїн) масою 0,068 мг, який згідно із затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 6 травня 2000 року «Переліком наркотичних
засобів, психотропних речовин і прекурсорів» відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
У нашаруваннях речовини коричневого кольору, які знаходились у двох ємностях з темного скла з написом на етикетках «Перекис водню 40мл», виявлено моноацетілморфін, ацетилкодеїн, морфін, кодеїн, тебаїн, кофеїн та наркотичний засіб - діацетилморфін (героїн) масою 0,160 мг та 0,143 мг відповідно, який згідно із затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 6 травня 2000 року «Переліком наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
Повертаючи справу на додаткове розслідування суд першої інстанції послався на те, що органами досудового слідства не у повному обсязі виконані вимоги ст. 64 КПК України 1960 року, що призвело до неповноти та неправильності досудового слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні, через неконкретність та суперечливість пред'явленого ОСОБА_5 обвинувачення, що потягло порушення його права на захист.
В апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови суду, просить її скасувати, а кримінальну справу направити до районного суду на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
Вважає, що під час проведення досудового слідства порушень вимог КПК, без яких неможливо ухвалити судове рішення не було, а вказані у постанові підстави не тягнуть за собою повернення справи для проведення додаткового розслідування, крім того ці обставини могли бути усунуті у порядку, передбаченому ст. 315-1 КПК України 1960 року, однак суд цього не зробив.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення обвинуваченого, який заперечував проти апеляції, вважаючи постанову суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст. 281 КПК України 1960 року, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 16-1 КПК України 1960 року, розгляд справ у судах відбувається на засадах змагальності. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав, і на суд покладена лише функція розгляду справи, а тому висновок суду про неправильність та неповноту досудового слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні, на думку колегії суддів, є правильним і обґрунтованим.
Відповідно до вимог ст. ст. 22, 64-66 КПК України 1960 року прокурор, слідчий зобов'язані вжити всіх передбачених законом заходів для повного, всебічного і об'єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність. В числі обставин, що підлягають доказуванню в кримінальній справі при провадженні досудового слідства шляхом збирання і подання доказів, виключно в порядку, встановленому процесуальним законом, є час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину, винність обвинуваченого та мотиви злочину. Перекладання обов'язку доказування на обвинуваченого законом забороняються.
Згідно із ст. ст. 43, 132, 142 КПК України 1960 року обвинувачення має бути логічним і конкретним, оскільки обвинувачений вправі знати, в чому його обвинувачують і захищатись від пред'явленого обвинувачення.
Виходячи із положень ст. 368 КПК України 1960 року, однобічним або неповним визнається досудове слідство, коли залишились недослідженими такі обставини, з'ясування яких може мати істотне значення для правильного вирішення справи.
Разом з тим, зазначені вимоги кримінально-процесуального закону належним чином органами досудового слідства виконані не були, а суд першої інстанції не мав реальної можливості усунути ці порушення під час розгляду справи самостійно.
Недоліки та суперечності досудового слідства детально викладені судом в оскаржуваній постанові, перешкоджають суду постановити законне й обґрунтоване рішення у справі, і їх усунення є неможливим в судовому засіданні з урахуванням специфіки процесуальної форми судового розгляду, з чим колегія суддів погоджується, оскільки доводи апеляції не спростовують ці висновки, через те, що за ними до суду висунута вимога виходити з припущень, що має на увазі сторона обвинувачення формулюючи текст зміненого обвинувачення відносно ОСОБА_5 , що є неприпустимим
Більш того, в порушення вимог ст. 223 КПК України 1960 року в постанові про зміну обвинувачення прокурором від 22 вересня 2014 р, відсутні будь-які посилання на доводи, наведені обвинуваченим на свій захист, і результати їх перевірки, що є суттєвим порушенням вимог кримінально-процесуального закону, у тому числі і порушення права обвинуваченого на захист, а тому також є безумовною підставою для повернення справи на додаткове розслідування.
Всупереч доводам апеляції, з матеріалів справи не убачається і ініціативи прокурора, з приводу заяв про необхідність надання судових доручень з зазначених підстав.
При цьому необхідно враховувати роз'яснення, які містяться у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 11 лютого 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», який звертає увагу судів на те, що за змістом чинного законодавства виклик і допит нових свідків, проведення додаткових чи повторних експертиз, витребування документів, давання судових доручень у порядку, передбаченому в ст. 315-1 КПК України, на підтвердження чи спростування позицій сторін допускаються тільки за клопотанням сторін. При цьому судові доручення суд дає лише з метою перевірки й уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства.
За таких обставин, висновок районного суду про допущену неповноту та неправильність досудового слідства, колегія суддів вважає правильним і обґрунтованим.
З урахуванням п.12 розділу ХІ Перехідних положень КПК України, обсяг та конкретний перелік необхідних оперативно - розшукових та слідчих дій направлених на усунення допущеної неправильності та неповноти досудового слідства, має визначатись органом досудового слідства.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України 1960 року, п.п.11, 13, 15 Розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів, -
Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2014 року, якою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КПК України повернуто Генеральному прокурору України для проведення додаткового розслідування залишити без зміни, а апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, - без задоволення.
Судді:
______________ ______________ _____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
[1] Справа: № 11/796/191/2014
Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_8
Доповідач: ОСОБА_1