11 грудня 2014 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва в складі:
головуючого судді Крижанівської Г.В.,
суддів Шебуєвої В.А., Оніщука М.І.,
при секретарі Заліській Г.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг Груп", ОСОБА_2, Державної виконавчої служби України, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Банк Петрокоммерц-Україна", про визнання прилюдних торгів недійсними за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11 червня 2014 року,-
У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до Солом'янського районного суду м. Києва із позовом до ТОВ "Укрспецторг Груп", ОСОБА_2, ДВС України, в якому просила визнати прилюдні торги з продажу квартири АДРЕСА_1 такими, що проведені з порушенням вимог закону, визнати недійсним протокол проведення прилюдних торгів від 28.08.2013 № 11-1103/13/2 з продажу даної квартири та визнати незаконним акт про проведення прилюдних торгів від 04.09.2013 № 792/5, затверджений 04.09.2013 начальником відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Черноволовим В.А. про реалізацію майна.
Позовні вимоги обґрунтувала тим, що прилюдні торги з продажу квартири відбулися з порушенням Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 15.07.1999 № 42/5 та Тимчасового положення про порядок проведення прилюдних торгів та реалізації нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 № 68/5 та зареєстрованого 02.11.1999 за № 745/4838.
Зазначала, що всупереч вимогам зазначених нормативно-правових актів, у повідомленні про торги №508439 від 08.07.2013 відсутня інформація про кінцевий термін сплати гарантійного внеску, а потенційним покупцям не надано строку на підготовку необхідних документів та сплату гарантійного внеску.
Вказувала, що дане порушення вплинуло на результати торгів, зменшило можливість участі в торгах потенційних покупців і відобразилося на формуванні стартової ціни реалізації майна на повторних торгах, тому порушило її права на погашення боргу за рахунок продажу майна за найкращою ціною.
В ході розгляду справи до участі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, було залучено ПАТ "Банк Петрокоммерц-Україна".
Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 11.06.2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Справа № 760/20075/13-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/10184/2014
Головуючий у суді першої інстанції: Лазаренко В.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_3, як особа, яка не брала участь у розгляді справи, проте суд вирішив питання щодо його прав та обов'язків, подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Солом'янського районного суду м. Києва від
11.06.2014 року скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
Свої доводи обґрунтував тим, що судом першої інстанції було порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, неповно з'ясовано обставини справи.
Зазначав, що нерухоме майно, а саме: однокімнатна квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки набута за час перебування у шлюбі із ОСОБА_1 Стверджував, що судового рішення щодо поділу цієї квартири між подружжям не існує, а тому будь-яке її відчуження стосується його законних прав та інтересів.
Вказував, що недотримання державним виконавцем вимог Закону України «Про виконавче провадження» зумовило реалізацію на прилюдних торгах частки майна, що належить ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, яка в свою чергу, має бути ліквідною масою погашення ОСОБА_3 суми боргу в рамках виконавчого провадження про стягнення саме з ОСОБА_3 суми боргу на користь ПАТ «Банк «Петрокоммерц-Україна».
Також апелянт зазначив, що вчинення спеціалізованою компанією ТОВ «Укрспецторг Груп» та ДВС України дій щодо відчуження майна є порушенням публічного порядку, оскільки станом на момент проведення прилюдних торгів, а саме 28.08.2013, ухвала Солом'янського районного суду м. Києва від 19.10.2009 та ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 10.12.2012, якими вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту й заборони відчуження однокімнатної квартири АДРЕСА_1, були чинними.
Враховуючи викладене, ОСОБА_3 просив визнати недійсним правочин з реалізації належного йому майна, оскільки його зміст суперечить нормам ЦК України та іншим актам законодавства, а також застосувати наслідки недійсності правочину.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 та представник третьої особи ПАТ «Банк «Петрокоммерц-Україна» проти задоволення апеляційної скарги заперечували, просили її відхилити.
Інші учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про час і місце проведення розгляду справи повідомлялися належним чином.
Колегія суддів, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення в цій частині, заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази по справі та доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, на виконанні у відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України перебуває виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-3722/10, виданого 20.05.2011 Солом'янський районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «Банк «Петрокоммерц-Україна» заборгованості за кредитним договором № 1239н-09-07 від 25.09.2007, яка станом на 06.10.2009 становить 5 725 965, 89 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентна 45 864 986 грн. 68 коп., 1 100 грн. штрафу за невиконання зобов'язань, судовий збір у сумі 1700,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 120,00 грн.
В рамках зазначеного виконавчого провадження 28.08.2013 були проведені прилюдні торги з продажу квартири АДРЕСА_1, що належала боржнику ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності серії САВ № 627058 від 04.02.2008. Відповідно до протоколу проведення прилюдних торгів № 11-1103/1ЗУ2 від 28.08.2013 переможцем прилюдних торгів став ОСОБА_2 Згідно акту старшого державного виконавця ВПВР ДВС України Рагімової А.Н. № 792/5 від 04.09.2013 зазначена квартира була реалізована ТОВ «Укрспецторг Груп»
за ціною продажу - 524 400, 00 грн., які покупець ОСОБА_2 сплатив вчасно та в повному обсязі.
Твердження апелянта про наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними з огляду на те, що квартира АДРЕСА_1 була реалізована без врахування наявності ухвали Солом'янського районного суду м. Києва від 19.10.2009 та ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 10.12.2012, якими вжито заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту й заборони відчуження даної квартири, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.
Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.
З огляду на те, що дії з реалізації майна боржника на прилюдних торгах були спрямовані на виконання рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 03.12.2010, вони не суперечать ухвалам суду, якими було накладено арешт й заборонено відчуження майна з метою забезпечення виконання судового рішення.
Враховуючи викладене, наведена апелянтом обставина не може вважатися підставою для визнання прилюдних торгів недійсними в розумінні норм ст. 215 ЦК України.
Посилання апелянта на те, що ТОВ «Укрспецторг Груп» в рамках виконавчого провадження відносно ОСОБА_1 було здійснено реалізацію на прилюдних торгах частки майна, що належить ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності, не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.
При ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції перевірявся факт наявності порушень прав позивача ОСОБА_1 під час реалізації на прилюдних торгах належної їй на праві приватної власності квартири АДРЕСА_1. Факт наявності порушень прав інших осіб, зокрема ОСОБА_3, які не приймали участі в розгляді справи, судом не перевірявся.
Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Разом з тим, доводи, викладені в апеляційній скарзі, не були предметом дослідження в суді першої інстанції.
Крім того, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для визнання недійсними прилюдних торгів з продажу квартири АДРЕСА_1.
Доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують, не впливають на правильність прийнятого судом рішення і, з огляду на вимоги ст. 308 ЦПК України, не можуть бути підставою для його скасування, а тому підлягають відхиленню.
Керуючись ст. 218, 303, 307, 308, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 11 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: Г.В. Крижанівська
Судді: М.І. Оніщук
В.А. Шебуєва