АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
Справа № 22-ц/796/14470/14 Головуючий у 1-й інстанції: Ільєва Т.Г.
Доповідач: Волошина В.М.
09 грудня 2014 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
Головуючого Волошиної В.М.
Суддів Слюсар Т.А., Котули Л.Г.
при секретарі Круглик В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою КрасновидНаталі Леонідівни - представника Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області на ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2014 року по цивільній справі за позовом Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та інфляційних втрат.
Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, колегія суддів, -
У жовтні 2014 року Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та інфляційних втрат.
Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2014 року позовну заяву Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості та інфляційних втрат повернуто для подання до належного суду.
Не погоджуючись з постановленою ухвалою суду першої інстанції представник позивача подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі представник позивача порушує питання про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, мотивуючи тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що спір між позивачем та відповідачем виник з привод невиконання умов договору про надання послуг, а не з приводу нерухомого майна, яке належить відповідачу.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи судом повідомлений у встановленому законом порядку. У відповідності до вимог статті 74, 305 ЦПК України неявка сторінабо інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи, а тому колегія суддів вважає можливим слухати справу у його відсутність.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість постановленої ухвали, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи позовну заяву Управлінню Державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області для подання до належного суду, суд першої інстанції виходив із того, що предметом спору є стягнення з відповідача заборгованості за договором спостереження технічних засобів сигналізації на об'єктах з особистим майном громадян, а саме на об'єкті за адресою: АДРЕСА_2, а тому підсудність даної категорії справ визначається виходячи із правил виключної підсудності.
Проте до такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права.
Відповідно до частини 1 статті 109 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому закономпорядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.
Відповідно до частини 1 статті 114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
За змістом вказаної норми виключна підсудність встановлена для позовів про будь-які права з приводу нерухомого майна.
З матеріалів справи вбачається, що позивач Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області звернулось до суду з позовом до фізичної особи - ОСОБА_4, який згідно витребуваної судом інформації зареєстрований в Печерському районі АДРЕСА_1, про стягнення заборгованої суми та інфляційних втрат за укладеними між сторонами договорами від 01 квітня 2008 року за № 1004/08 про спостереження технічних засобів на об'єктах з особистим майном громадян, та від 01 квітня 2008 року за № 1005/08 на виїзд групи оперативного реагування на об'єкт з особистим майном громадян.
Отже, матеріально-правова вимога позивача до відповідача щодо якої він просить ухвалити рішення зводиться до стягнення суми боргу із застосуванням відповідальності за порушення грошового зобов'язання (ст.. 625 ЦК України), що утворилася в результаті неналежного виконання відповідачем договорів про надання послуг.
Таким чином, між сторонами виникли договірні правовідносини, які не стосуються будь-яких прав на нерухоме майно, що належить відповідачу.
До вказаних позовів підлягає застосуванню загальне правило підсудності - статті 109 ЦПК України.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що предметом спору є вимоги, які пов'язанні з особистим майном відповідача на об'єкт нерухомості за адресою: АДРЕСА_2, а тому позов слід пред'явити за місцезнаходженням майна (стаття 114 ЦПК України) є помилковим.
За таких обставин, ухвала суду підлягає скасуванню з передачею питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 314, 315, 317,319 ЦПК України, колегія суддів ,-
Апеляційну скаргу Красновид Наталі Леонідівни - представника Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області - задовольнити частково.
Ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2014 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: