ун. № 759/2617/14-к
пр. № 1-кп/759/185/14
22 грудня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Святошинського районного суду м. Києва в складі:
Головуючого - судді: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
за участі сторін кримінального провадження: прокурори ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , захисники ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , обвинувачена ОСОБА_12 , потерпіла ОСОБА_13
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження №12013110080013296 по обвинуваченню:
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, українки, громадянки України, освіта середня, не працює, не одружена, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не засуджена, перебуває під вартою з 28.11.2013 року,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,-
28 листопада 2013 року приблизно о 01-00 год. ОСОБА_12 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходилась за місцем свого проживання в квартирі АДРЕСА_2 . В квартирі також знаходився її батько ОСОБА_14 , з яким на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків виникла суперечка, в ході якої обвинувачена, відчуваючи до вказаної особи раптово виниклу неприязнь, вирішила позбавити життя останнього.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_14 та бажаючи цього, ОСОБА_12 взяла зі столу кухонний ніж, підійшла спереду до потерпілого та нанесла два удари в життєво важливий орган - грудну клітину та живіт ОСОБА_14 . В результаті отриманих тілесних пошкоджень потерпілий на місці скоєння злочину помер.
Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_12 свою вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні не визнала та показала, що 28.11.2013 року ввечері вона знаходилась вдома разом із своїм співмешканцем ОСОБА_15 , коли прийшли батько, мати і їх знайомі на ім'я ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , які є особами без постійного місця проживання та тимчасово проживали у батьків. В маленькій кімнаті був брат ОСОБА_18 та його співмешканка ОСОБА_19 , вони спали. Батьки, їх знайомі та її співмешканець ОСОБА_20 дивились футбол по телевізору у великій кімнаті та вживали горілку. Вона збирала речі та теж вживала алкогольні напої: горілку, пиво, «бірмікс» та слабоалкогольний напій «Шейк». Потім прийшла знайома батьків ОСОБА_21 , яка принесла самогон. Катя та ОСОБА_17 сварились через футбол, та через деякий час ОСОБА_21 запропонувала вийти на кухню. Вони вийшли удвох на кухню, там ОСОБА_21 та ОСОБА_20 вживали горілку, вона посварилась з ОСОБА_20 через вживання алкоголю, взяла ніж та пішла до ванної кімнати, де закрилась щоб вчинити спробу самогубства. Вона порізала собі руки та потім вона почула крик матері: « ОСОБА_22 , не надо», після чого відразу вийшла з ванної кімнати та побачила батька, який стояв в коридорі біля дверей до великої кімнати, тримався за стіну. Він вже був поранений. Біля нього стояла мати та тримала в руках ніж. ОСОБА_20 та ОСОБА_21 в цей час знаходились на кухні, звідки не могли бачити коридор. ОСОБА_16 та ОСОБА_17 знаходились у великій кімнаті біля балкону та втекли з квартири відразу, як вона вийшла із ванної кімнати. Побачивши пораненого батька та матір із ножем, вона зрозуміла, що це мати вдарила батька ножем. Вона підійшла до батька та допомогла йому дійти до дивана та лягти на нього. Коли та як вона забруднила свої речі кров'ю та чия це була кров вона не пам'ятає. Мати в цей час зібрала всі ножі та пішла їх мити у ванну кімнату. Після чого вона декілька разів викликала швидку, проте вони приїхали разом із міліцією тільки під ранок, коли батько вже помер. Вона пожаліла мати, у якої був інсульт, та взяла на себе провину за вбивство батька. Проте зараз, через поведінку матері, вирішила повідомити правду. В неї були складні відносини з батьками та братом. Алкоголь вона вживає не часто і не багато, оскільки має проблеми із печінкою.
Не дивлячись на не визнання обвинуваченою своєї вини та її захисну версію подій, її вина у вчиненні за викладених вище обставин умисного вбивства підтверджується усією сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості.
Так, допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_13 показала, що ОСОБА_23 - це її дочка, а померлий ОСОБА_14 - її чоловік. В день подій вони з чоловіком повернулись з роботи. Вдома була ОСОБА_23 , ОСОБА_18 та ОСОБА_19 . Вони сіли відпочивати та вживали алкоголь. Син та невістка були в своїй кімнаті. Вона знаходилась в кухні, коли у ОСОБА_24 з батьком виникла якась сварка, вони в коридорі чи у кімнаті розмовляли на підвищених тонах. Почувши крик, вона пішла у велику кімнату та побачила ОСОБА_14 , який лежав поранений на підлозі біля дивану. Вона не бачила хто саме вдарив ножем потерпілого, не пам'ятає, чи був ніж в руках у ОСОБА_25 та не мила ніж від крові у ванній. В той день у них в гостях була ОСОБА_26 . Чи був хлопець її дочки ОСОБА_20 , не пам'ятає. Вона не вбивала свого чоловіка, не просила ОСОБА_24 взяти провину на себе.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_27 показав, що знайомий із родиною ОСОБА_28 приблизно з 1997 року. Згодом ОСОБА_14 та ОСОБА_13 почали зловживати алкоголем. Він є хрещеним батьком обвинуваченої ОСОБА_12 . Вона часто в дитинстві втікала з дому, приходила жити до нього. Постійно сварилася з батьками, оскільки вони вимагали від неї, щоб вона приносила алкогольні напої. Батьки та брат її били, він їх декілька разів розбороняв. Причиною сварок завжди було надмірне вживання алкоголю батьками. ОСОБА_12 не зловживала алкогольними напоями.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 показав, що він є братом обвинуваченої по матері. В день подій він разом із своєю співмешканкою ОСОБА_19 біля 18-00 год. повернулися додому з роботи, пішли до своєї кімнати, повечеряли та лягли спати. Біля 01-00 год. він прокинувся від крику ОСОБА_12 : «Поріжу». Кому вона це кричала він не зрозумів та заснув далі. Біля 04-00 год. до них у кімнату забігла ОСОБА_12 , крикнула, що вона вбила батька, та вибігла. Він вийшов з кімнати, побачив тіло ОСОБА_14 , маму та ОСОБА_12 . В той день ОСОБА_24 вживала алкоголь, він це відчув, коли вона його розбудила та повідомила, що батько помер. ОСОБА_14 також вживав в той день алкоголь. У нього та у батьків часто виникали словесні конфлікти із ОСОБА_12 , проте бійок ніколи не було. ОСОБА_24 не часто вживає алкогольні напої, іноді буває агресивна, може посваритися.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 показала, що вона є співмешканкою ОСОБА_18 . В день подій вони разом із ОСОБА_18 ввечері повернулися додому, пройшли в свою кімнату та лягли спати. Вона прокинулася від того, що ОСОБА_12 забігла до них у кімнату та крикнула, що помер батько. Вона відчула запах алкоголю від останньої. Потім ОСОБА_24 вибігла. Вона не виходила з кімнати до приїзду міліції. Ані вона, ані ОСОБА_18 в той день не вживали алкогольних напоїв. ОСОБА_24 дуже рідко та мало вживає алкоголь, у неї були нормальні стосунки із членами родини.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 показала, що в день подій (точну дату вона не пам'ятає) вона прийшла біля 22-23 год. додому до ОСОБА_28 . Вона була в стані алкогольного сп'яніння. Вдома були ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_23 , особи без постійного місця проживання на ім'я ОСОБА_17 та ОСОБА_16 . ОСОБА_18 та ОСОБА_19 також були вдома та весь час знаходились в своїй кімнаті. Вона дала гроші потерпілому та попросила купити ще горілки. Потім вони всі сиділи у великій кімнаті, дивились футбол та вживали алкоголь. Потім вона сиділа із ОСОБА_24 на кухні, вони там вживали алкоголь. Вона заспокоювала ОСОБА_24 після сварки з батьком. Вони взагалі дуже часто сварилися. Потім ОСОБА_24 вийшла з кухні та через деякий час повернулась із криком: «Батька вбили». Вона пішла у кімнату, ОСОБА_14 лежав на підлозі біля ліжка, в кімнаті було темно, ніж вона не бачила. Оскільки працює молодшою медичною сестрою, то пересвідчилась, що ОСОБА_14 помер, він вже був холодний. Хтось викликав «швидку», хто саме не пам'ятає, можливо ОСОБА_24 , у неї був мобільний телефон в руках. Це було біля 02-00 год. Потім вона зібрала речі та пішла додому.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 показав, що він перебував із ОСОБА_12 у фактичних шлюбних відносинах. Вони проживали як на квартирі у його знайомого, так і у нього вдома, іноді ночували в квартирі її батьків. В той день, точну дату він не пам'ятає, вони із ОСОБА_24 прийшли до неї додому, щоб забрати деякі речі, біля 18-00 год. Потім додому повернулися батьки ОСОБА_12 та її брат із співмешканкою. Він ні з ким з них не спілкувався, весь час перебував на кухні, вживав горілку, яка була у нього захована там. До цього протягом дня теж вживав горілку. ОСОБА_24 пила слабоалкогольний напій. Футбол у кімнаті разом з іншими не дивився, в той день взагалі не показували футбол. Потім, біля 21-00 год. мати ОСОБА_24 вигнала його з квартири, він вийшов на вулицю, чекав на ОСОБА_24 хвилин 30, а потім пішов до себе додому. Про події дізнався на наступний ранок від працівників міліції. З ОСОБА_12 в той день не сварився, йому не відомо, що вона в той день намагалась собі порізати вени. ОСОБА_30 в той день в квартирі не бачив. ОСОБА_13 постійно вживає алкоголь, становиться агресивною. Йому невідомо, які відносили були у ОСОБА_12 з батьками.
Суд критично ставиться до показів свідка ОСОБА_29 , які суперечать як показам самої обвинуваченої, так і показам потерпілої та свідків ОСОБА_31 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та розцінює їх як спробу вказаного свідка полегшити покарання або допомогти уникнути обвинуваченій, з якою він перебував у фактичних шлюбних відносинах, відповідальності за скоєне.
Покази обвинуваченої та свідка ОСОБА_18 в частині, що стосується характеру заподіяння потерпілому тілесних ушкоджень, знайшли своє об'єктивне підтвердження під час дослідження даних, що містить висновок експерта №3437 від 05.02.2014 року, згідно якого при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_14 виявлені наступні тілесні ушкодження: два сліпих проникаючих поранення грудей та живота, що проникає в праву плевральну та в черевну порожнину. Перше поранення: колото-різана рана №1 (з рівними незсадненими не кровонапливними краями, одним П-подібним та другим гострокутними кінцями і рановим каналом, який перевищує довжину рани на шкірі), в 5 межреберному проміжку по передній під паховій лінії, від якої відходить рановий канал, що йде зверху в низ, спереду на зад, з права на ліво, пошкоджуючи по своєму ходу м'які тканини, міжреберні м'язи, пристінкову плевру в 5 міжребір'ї, правий купол діафрагми та праву долю печінки де сліпо закінчується. Загальна глибина якого складає 9 см. Друге поранення: колото-різана рана №2 (з аналогічними морфологічними ознаками, що і рана №1) під правою реберною дугою, по сединно-ключичній лінії, від якої відходить рановий канал, що йде знизу вверх, спереду на зад, справа на ліво, пошкоджуючи при цьому м'які тканини живота, стінку очеревини, дно та тіло жовчного міхура, де сліпо закінчується. Загальна глибина якого 7 см. Враховуючи характер та зовнішній вид ушкоджень, судово-медичних даних, та дані судово-криміналістичного дослідження, можна вважати, що вказані ушкодження виникли від дії колючо-ріжучого предмету, типу клинка ножа, що мав «П»-подібну сторону (обушок) та гостре лезо з протилежної сторони. Ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, по критерію небезпеки для життя та перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті.
Смерть ОСОБА_14 наступила в результаті проникаючих колото-різаних ушкоджень грудей та живота з ушкодженням печінки з крововтратою та розвитком шоку на що вказує: пошкодження вказані вище, наявність крові в правій плевральній 1200 мл та в черевній порожнині 400 мл, малокрів'я судин внутрішніх органів, шунтування кровоточу в нирках, темно-червоні крововиливи під ендокардом лівого шлуночка серця (плями Мінакова).
Враховуючи причину смерті, виразність трупних явищ (охолодження, добре виражене заклякання в м'язах лиця та шиї, блідо-фіолетові трупні плями, що при натискуванні бліднуть та не відновляють своє забарвлення через 25 хвилин, умови та місцезнаходження трупа, можна вважати, що смерть потерпілого настала приблизно за 24-36 годин до його огляду в морзі (29.11.2013 року о 9-30 год.).
Враховуючи характер та локалізацію ушкоджень, наявність в них крововиливів, а також дані судово-гістологічного дослідження (відсутність реактивних змін в тканинах виявлених ушкоджень) можна вважати, що ушкодження виникли прижиттєво, незадовго до настання смерті, з моменту їх отримання до моменту смерті пройшов проміжок часу до 30 хвилин, на протязі якого потерпілий міг здійснювати активні дії, обсяг яких невідомий.
При судово-токсикологічному дослідженні крові та сечі від трупа ОСОБА_14 виявлено в крові етиловий спирт в концентрації 4,28 проміле, що при житті відповідає тяжкому ступеню оп'яніння (Т.1 а.с. 65-70).
Не знайшли свого підтвердження показання обвинуваченої ОСОБА_12 в частині того, що маленьким ножем (Т. 1 а.с. 91, №1 на фото) вона нанесла собі тілесні ушкодження, а ножем №2 (Т.1 а.с. 91) її мати вбила батька.
Так, відповідно до акту судово-медичного дослідження №264-МК від 25.12.2013 року рани ОСОБА_14 спричинені внаслідок дії колючо-ріжучого предмету типу клинка ножа, що мав обушок П-подібного профілю та лезо з протилежного боку (Т.1 а.с. 77-82).
Відповідно до висновку експерта №317/ц від 06.01.2014 року при судово-цитологічному дослідженні клинка (об.1) та рукоятки (об.2) ножа №1 виявлена кров особи чоловічої генетичної статі, при визначенні групової належності якої виявлені антиген А та в об.1 додатково ізогемаглютинін анти-В ізосерологічної системи АВО. Отже, походження крові в об.1 можливе від чоловіка з групою крові А з ізогемаглютиніном анти-В, а в об.2 від чоловіка, в крові якого міститься антиген А, в тому числі потерпілого ОСОБА_14 та виключається від підозрюваної ОСОБА_12 за статевою ознакою. При судово-цитологічному дослідженні ножів №№2,3 кров та клітини з ядрами не знайдені (Т.1 а.с. 117-121).
Згідно протоколу огляду предметів від 02.12.2013 року при відкритті експертного поліетиленового пакету встановлений його зміст, а саме три ножі. Один з ножів, а саме довжиною приблизно 18,8 см, найширша ширина леза 2 см, лезо з плямами бурого кольору, рукоятка теж брудна. На лезі відсутні будь-які надписи. Рукоятка чорного кольору, яка містить три заклепки по середині. Кінчик леза ножа надломаний (Т.1 а.с. 138-142).
Таким чином, саме на тому ножі, на який ОСОБА_12 вказала, що ним вона порізала собі руки, була знайдена кров потерпілого. На інших ножах сліди крові не виявлені.
Суд також критично оцінює показання обвинуваченої ОСОБА_12 в частині того, що це мати ОСОБА_13 вбила батька, оскільки відповідно до висновку експерта №319/ц від 25.12.2013 року при судово-цитологічному дослідженні піднігтьового змісту рук ОСОБА_13 кров та клітини людини не знайдені (Т. 1 а.с. 237-239). Також, зазначені показання спростовуються показаннями свідка ОСОБА_18 .
В той час, як згідно з дослідженим судом висновком експерта №316/ц від 06.01.2014 року кров ОСОБА_14 та ОСОБА_12 належить до групи А з ізогемаглютином анти-В ізосерологічної системи АВО. При судово-цитологічному дослідженні піднігтьового змісту рук ОСОБА_12 (об.1) виявлена кров та одиничні епітеліальні клітини людини, статева належність яких не встановлена через непридатність клітинних елементів крові та малу кількість клітин з ядрами. При визначені групової належності крові виявлені антигени А і В ізосерологічної системи АВО. Отже, походження крові в об.1 можливе від особи/осіб, в крові якої/яких містяться антигени А і В в різній комбінації системи АВО. Домішки крові від потерпілого ОСОБА_14 (антиген А) та підозрюваної ОСОБА_12 (антиген А) не виключаються (Т.1 а.с. 107-111).
Крім того, відповідно до висновку експерта №503 від 26.12.2013 року в крові потерпілого ОСОБА_14 виявлені антигени А і Н. На наданих на дослідження двох ватних тампонах на гігієнічних паличках зі змивами з рук ОСОБА_12 , виявлена кров людини. При визначенні її групової належності виявлені антигени А і Н, що не виключає можливості походження цієї крові від потерпілого ОСОБА_14 (Т.1 а.с. 112-116).
Також, висновком експерта №502 від 24.12.2013 року встановлено, що в крові потерпілого ОСОБА_14 виявлені антигени А і Н. На наданих на дослідження светрі та спідниці ОСОБА_12 виявлена кров людини. При визначенні її групової належності виявлені антигени А і Н, що не виключає можливості походження цієї крові від потерпілого ОСОБА_14 (Т.1 а.с. 122-126).
Відповідно до досліджених в судовому засіданні протоколами огляду місця події та огляду місця події (трупа) від 28.11.2013 року з фототаблицею, у ванній кімнаті знайдені ганчірка, папір зі слідами речовини бурого кольору, на полу сліди бурого кольору. Також у великій кімнаті на дивані виявлені речі з плямами бурого кольору, на столі виявлена ганчірка з плямами бурого кольору. В інших частинах квартири плям бурого кольору зафіксовано не було (Т.1 а.с. 143-149, а.с. 164-174).
Відповідно до акту амбулаторної комісійної судово-психіатричної експертизи №1050 від 24.12.2013 року у період правопорушення (27.11.2013 року з 23.30 год. до 28.11.2013 року 01-00 год.) ОСОБА_12 не страждала будь-яким психічним розладом, а виявляла ознаки акцентуації рис особистості; за своїм психічним станом могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час у ОСОБА_12 не виявлено ознак психічного розладу, а виявлено ознаки акцентуації рис особистості; за своїм психічним станом у теперішній час ОСОБА_12 може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, здатна правильно сприймати обставини, які мають значення по справі, та давати по ним відповідні свідчення; може брати участь у слідчо-судовому розбиранні; може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; ознак алкогольної та наркотичної залежності не виявлено. У період, до якого відноситься кримінальне правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_12 , вона не перебувала у стані фізіологічного афекту або іншому значущому емоційному стані (Т. 1 а.с. 176-181).
Вказане спростовує версію обвинуваченої про наявність у неї стану сильного душевного хвилювання, яке спонукало її вчинити спробу самогубства.
Сторони захисту та обвинувачення не оспорювали встановлені висновками експертиз фактичні обставини справи.
Покази обвинуваченої в частині того, що вона намагалася надати допомогу ОСОБА_14 та викликала декілька разів швидку допомогу спростовуються даними карти виїзду швидкої медичної допомоги, відповідно до якої виклик був прийнятий о 05-10, час прибуття на місце зазначений 05-15, та показаннями свідка ОСОБА_32 , який повідомив, що ОСОБА_12 розбудила його та співмешканку біля 04-00 год., повідомила про смерть потерпілого та почала викликати швидку допомогу.
За таких обставин, суд визнає показання потерпілої, свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_31 , ОСОБА_33 , дані, які містять протоколи слідчих дій та додатки до них, всі наведені вище висновки експертів, а також показання обвинуваченої, в частині, що їм не суперечать, належними, допустимими та достовірними доказами, а їх сукупність такою, що з усією достатністю доводить спрямованість умислу ОСОБА_12 на позбавлення життя потерпілого ОСОБА_14 , критично оцінюючи показання обвинуваченої в іншій частині як її намагання пом'якшити відповідальність за скоєне.
При цьому, суд виходить із сукупності всіх встановлених обставин події, яка відбулася на фоні давніх конфліктних стосунків між обвинуваченою та її батьком ОСОБА_14 , умов, за яких виникла дана конкретна сварка (стан алкогольного сп'яніння, в якому перебували всі учасники конфлікту), обстановку, в якій вона відбувалася (взаємні образи), ці дані вказують на наявність у ОСОБА_12 мотиву вбивства - розправа на фоні неприязні. Суд також враховує спосіб та знаряддя заподіяння ОСОБА_12 тілесних ушкоджень ОСОБА_14 (проникаючі колото-різані поранення від дії гострого предмету з властивостями колото-ріжучого типу), їх кількість, характер і локалізацію (тяжкі поранення грудей та живота).
Про спрямованість умислу обвинуваченої свідчать: раптовість нанесення ударів, предмет нанесення ударів, кількість ударів та незначний проміжок часу між ударами, характер пошкоджень, а саме спричинення ударів в область життєво важливих органів. Крім того, обвинувачена після нанесення вказаних вище небезпечних для життя та здоров'я потерпілого ударів деякий час не вживала будь-яких заходів з метою надання допомоги потерпілому, який ще був живий протягом 30 хвилин, що також вказує на наявність у обвинуваченої умислу саме на позбавлення життя ОСОБА_14 .
Вказані обставини у своїй сукупності з усією очевидністю вказують на те, що ОСОБА_12 усвідомлювала суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачала їх суспільно небезпечні наслідки у вигляді смерті ОСОБА_14 і бажала їх настання, а тому вважає доведеним, що ОСОБА_12 за вказаних вище обставин мала прямий умисел на позбавлення життя вказаної особи і вчинила всі можливі та необхідні, як вона вважала, дії для реалізації свого наміру, умисно завдавши тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння.
Суд при цьому оцінює і показання обвинуваченої, які не можна визнати щирими. Так, в судовому засіданні, відстоюючи свою захисну позицію, вона повідомляла нові деталі, постійно змінюючи версію подій.
У судовому засіданні були допитані всі особи, свідчення яких мали значення для правильного вирішення справи, досліджено всі зібрані під час досудового та судового слідства докази, всім їм дана оцінка.
За таких обставин, колегія суддів вважає доведеним те, що ОСОБА_12 28 листопада 2013 року скоїла умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті ОСОБА_14 , а тому її дії кваліфікує за ч.1 ст. 115 КК України.
При призначенні обвинуваченій ОСОБА_12 покарання, колегія суддів, згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким, обставини вчинення злочину, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не засуджена, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується формально, не одружена, не має постійного місця роботи, стан її здоров'я та її відношення до скоєного.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченій у відповідності до ст. 66 КК України, не встановлено.
Обставиною, що обтяжує покарання у відповідності до ст. 67 КК України, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, а також приймаючи до уваги дані про стан здоров'я обвинуваченої, щодо якої відсутні об'єктивні медичні застереження, які унеможливлюють її тримання під вартою, суд вважає за можливе виправлення ОСОБА_12 тільки в умовах ізоляції від суспільства, призначивши їй пов'язаний з такою ізоляцією вид покарання за вчинений нею злочин в межах санкції ч.1 ст. 115 КК України, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нових злочинів як обвинуваченою, так і іншими особами.
Враховуючи обраний судом вид покарання, достатність підстав вважати, що ОСОБА_12 зможе ухилитися від виконання процесуальних рішень суду (ризик переховування), суд вважає за необхідне залишити до набрання вироком законної сили раніше обраний щодо неї запобіжний захід у вигляді взяття під варту без зміни.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5 та 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ч. 2 ст.197, ст. ст. 177, 178, 183, 368, 371, 373-377 КПК України, колегія суддів, -
ОСОБА_12 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років.
Строк відбування покарання ОСОБА_12 рахувати з 28 листопада 2013 року з урахуванням строку її фактичного затримання та тримання під вартою у зв'язку з даною справою.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_25 - тримання під вартою - залишити без зміни і до набрання вироком законної сили утримувати її у Київському слідчому ізоляторі № 13 Управління державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.
Речові докази після набрання вироком законної сили:
· Светр та спідниця, що належать ОСОБА_12 та зберігаються в камері схову речових доказів Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві, квитанція 441 - повернути за належністю;
· DVD-R диск з відеозаписами слідчого експерименту, який збергіається в матеріалах провадження - залишити в матеріалах провадження;
· Газета з плямами бурого кольору, ганчірка з плямами бурого кольору, простирадло з плямами бурого кольору, три кухонні ножі, конверти зі змивами з лівої та правої руки ОСОБА_18 , конверти зі зрізами нігтів з лівої та правої рук ОСОБА_14 , конверти зі змивами з лівої та правої руки ОСОБА_14 , конверт зі зрізами нігтів з лівої та правої руки ОСОБА_13 , конверт зі змивами з лівої та правої руки ОСОБА_13 , конверт зі змивами речовини бурого кольору на гігієнічну паличку, конверт зі змивами з лівої та правої руки ОСОБА_12 , конверт зі зрізами нігтів з лівої та правої руки ОСОБА_12 , які зберігаються в камері схову Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві, квитанції №№440, 436, 442 - знищити.
Стягнути з ОСОБА_25 на користь держави 489,00 грн. за проведення трасологічної експертизи №1193 від 16.12.2013 року; 391,20 грн. за проведення трасологічної експертизи від 04.02.2014 року №112, а всього 880 (вісімсот вісімдесят) грн. 20 коп.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
О ОСОБА_34