пр. № 2/759/6459/14
ун. № 759/19037/14-ц
12 грудня 2014 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Макаренко В.В.,
при секретарі - Копчук Р.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання договору дарування недійсним,
ОСОБА_1 10 листопада 2014 року звернувся до Святошинського районного суду м. Києва з даним позовом.
В судовому засіданні 12 грудня 2014 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на 1/6 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4
Відповідачі та третя особа в судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином, причин неявки не повідомили, проте суд вважає за можливе розглянути вказану заяву без присутності цих осіб, оскільки їх явка не є обов'язковою, згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.
Розглянувши вказану заяву, дослідивши матеріали справи, суд бере до уваги наступне.
За змістом ч.ч. 1 та 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.
Зі змісту позовної заяви вбачається, що між сторонами існує спір, щодо визнання недійсним договору дарування 1/6 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 укладений 22.07.2013 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, посвідчений приватними нотаріусом ОСОБА_5
Отже, викладені в заяві обставини про забезпечення позову знайшли своє підтвердження належними доказами, оскільки існує реальна загроза, що унеможливить виконання рішення суду в разі відчуження частини будинку, оскільки частина спірного майна належить на праві приватної власності відповідачам, в зв'язку з чим вказана заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Вказана позиція суду узгоджується з позицією Верховного суду України викладену в п. 4 Постанови Пленуму від 22 грудня 2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Керуючись ст. ст. 151-153, 208-210 ЦПК України суд,
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: приватний нотаріус київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання договору дарування недійсним - задовольнити.
Накласти арешт на 1/6 частину житлового будинку, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4.
Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання її копії.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.