ун. № 759/20039/14-к
пр. № 1-кп/759/868/14
18 грудня 2014 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12014100080009483 за обвинувальним актом відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Житомир, українця, громадянина України, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 18.11.2003 р. Богунським районним судом м. Житомира за ч. 2 ст. 186 КК України до 4-х років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;
- 11.03.2005 р. Богунським районним судом м. Житомира за ч. 2 ст.186, ч. 1 ст. 309, ст. 70, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;
- 15.05.2006 р. Богунським районним судом м. Житомира за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до 5 років 6 місяців позбавлення волі;
- 23.07.2010 р. Богунським районним судом м. Житомира за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення золі;
звільненому з місць позбавлення волі 20.09.2013 р. умовно-достроково та маючому не відбуте покарання строком на 1 рік 8 місяців 14 днів,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч. 3 ст.185 КК України
сторони кримінального провадження - прокурори: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , потерпілий: ОСОБА_6 , захисник: ОСОБА_7 , обвинувачений: ОСОБА_3 ,-
ОСОБА_3 24.10.2014 р. приблизно о 07 год. 30 хвилин таємно проник до приватного будинку АДРЕСА_2 , звідки намагався таємно викрасти майно, яке належить ОСОБА_6 , на загальну суму 8060 гривень, однак не довів свої злочинні дії до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Так, ОСОБА_3 , знаходячись у невстановленому місці, час та обставинах, з метою особистого незаконного збагачення, вирішив вчинити крадіжку чужого майна з помешкань громадян. З цією метою 24.10.2014 р. ОСОБА_3 прослідував на вул. Яснополянську в м. Києві, де звернув увагу на приватний будинок № 18/25, який розташований за вказаною адресою та саме з якого вирішив вчини крадіжку чужого майна.
З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , пересвідчившись, що за його діями ніхто не спостерігає, підійшов до вказаного будинку, двері якого не були зачинені на замок та, відчинивши двері, проник до нього.
Знаходячись у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , ОСОБА_3 приблизно о 07 год. 30 хв. з метою особистого збагачення таємно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_6 , а саме: два гаманця, вартістю 200 грн. кожен; сумку жіночу чорного кольору, вартістю 500 грн.; мобільний телефон марки «Нокіа», вартістю 1660 грн.; мобільний телефон марки «Нокіа», вартістю 1500 грн.; годинник наручний чоловічий, вартістю 2000 грн.; грошові кошти в сумі 2000 грн., а всього майна на загальну суму 8060 грн., яке поклав до кишені штанів, в які був одягнений на той момент та разом з викраденим майном вийшов на вулицю. В той час як ОСОБА_3 з викраденим майном вийшов на вулицю з будинку АДРЕСА_2 , він був викритий потерпілим ОСОБА_6 , який його затримав разом з викраденим майном, не давши йому можливості розпорядитись ним.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину за наведених вище обставин визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення злочину, пояснивши, що дійсно 24.10.2014 р. приблизно о 07 год. 30 хвилин таємно проник до приватного будинку АДРЕСА_2 , двері якого не були зачинені на замок. З даного будинку намагався таємно викрасти майно, яке належить ОСОБА_6 , а саме: два гаманця, сумку жіночу чорного кольору, два мобільні телефони, годинник наручний чоловічий, грошові кошти, а всього майна на загальну суму 8060 грн. Гроші поклав до кишені штанів, в які був одягнений на той момент. З викраденим майном вийшов на вулицю та в цей момент був затриманий потерпілим ОСОБА_6 .
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даної справи щодо всіх її обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_3 24.10.2014 р. вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднана з проникненням у житло, вчинене повторно, а тому ці його дії кваліфіковані за ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України вірно.
Вирішуючи питання про міру та вид покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд згідно з вимогами ст. ст. 65 та 68 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, за яких крадіжку не було доведено до кінця, дані про особу винного: в м. Києві не має постійного місця проживання, перебуває на обліку у лікаря нарколога з 2014 р., на обліку у лікаря психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий, вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення, за місцем відбування покарання характеризується позитивно, обставину, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 - щире каяття, обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого у відповідності до вимог ст. 67 КК України - рецидив злочинів, а також враховує його відношення до скоєного, та вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, оскільки його виправлення і перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства.
Приймаючи до уваги, що згідно ухвали Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 12.09.2013 р. ОСОБА_3 умовно-достроково звільнений від відбування покарання, призначеного вироком Богунського районного суду м. Житомира від 23.07.2010 р. з невідбутим строком покарання, що становить 1 (один) рік 8 (вісім) місяців 14 (чотирнадцять) днів, та в період умовно-дострокового звільнення скоїв новий злочин, суд на підставі ст.71 КК України вважає необхідним призначити йому покарання за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання за попереднім вироком.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до вимог ч. 9 ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, ст. ст. 368, 373-376 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч. 3 ст.185 КК України, за яким призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
Згідно ст. 71 КК України за сукупністю вироків ОСОБА_3 до призначеного покарання слід частково приєднати не відбуту частину покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік за вироком Богунського районного суду м. Житомира від 23.07.2010 р., і остаточне покарання ОСОБА_3 призначити у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 24 жовтня 2014 року, тобто з моменту його затримання.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу ОСОБА_3 залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Управління державної пенітенціарної служби України з питань виконання покарань в м. Києві та Київській області.
Речові докази: грошові кошти у сумі 200 гривень, які передано на зберігання до фінансової частини Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві, передати законному володільцеві ОСОБА_3 , грошові кошти у сумі 400 гривень та 2 долари США, які передано на зберігання до фінансової частини Святошинського РУ ГУМВС України в м. Києві, передати законному володільцеві ОСОБА_6 , фрагмент паперу з рукописними записами, фіскальний чек ТОВ «Епіцентр», візитка «Де лав», які зберігаються в камері схову речових доказів Святошинського РУ ГУМВС України в місті Києві - передати за належністю ОСОБА_3 .
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1