пр. № 4-с/759/116/14
ун. № 759/10469/14-ц
02 грудня 2014 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Борденюка В.В,,
при секретарі - Трегубенку М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження,
Скаржник звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця Відділу ДВС Святошинського РУЮ у м.Києві і просив скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.06.2014 року. Доводи вказаної скарги полягали у тому, що виконавча служба винесла постанову, яка суперечить вимогам ЗУ «Про виконавче провадження», якою передбачено, що арешт може бути накладено лише в межах суми стягнення.
Скаржник у судове засідання не з'явився.
Представник виконавчої служби в судове засідання не з'явився, матеріали виконавчого провадження на вимогу суду не надіслав, про час та місце слухання справи виконавча служба повідомлялась належним чином, просила розглядати скаргу у її відсутність, а тому суд вважає за можливе розглянути скаргу за його відсутності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку щодо необхідності задоволення скарги з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, Святошинським районним судом м. Києва 05.09.2013 року видано виконавчий лист № 2/759/2020/13 про стягнення боргу у розмірі 1 024,77 грн. з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 Згідно вищевказаного виконавчого листа, старшим державним виконавцем ВДВС Святошинського РУЮ П'янківською Г.П. було винесено постанову про арешт на все майно боржника (а.с. 3 - копія постанови).
Відповідно до статті 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
У відповідності до ч.2 ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем за постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на все майно боржника або на окремо визначене майно боржника.
Як вбачається з матеріалів справи, сума заборгованості боржника, ОСОБА_1 перед стягувачем ОСОБА_2 становить 1 024,77 грн.
Арешт може бути накладений лише в межах суми стягнення, яка складає 1 024,77 грн., в той час як арешт був накладений на все майно боржника, як випливає з постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04 червня 2014 року за № 40756167
Відтак, накладення державним виконавцем арешту на все майно боржника є неправомірним, суперечить принципу співмірності розміру грошового боргу і обсягу майна, на яке може бути накладено арешт, що закріплений ч.2 ст. 55 Закону України «Про виконавче провадження»; викладене зумовлює необхідність скасування даної постанови.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 11, 60, 18, 26 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 10, 11, 60, 137, 179, 209, 210, 212-214, 293, 383-387 ЦПК України, суд
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження задовольнити.
Скасувати постанову ВП № 40756167 винесену старшим державним виконавцем Г.П'янківською органу ДВС Святошинського РУЮ у м. Києві про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 04.06.2014 року.
Ухвала суду може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів із дня її проголошення через районний суд, шляхом подання апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні у судовому засіданні під час проголошення ухвали, можуть її оскаржити в апеляційному порядку протягом п'яти днів із дня отримання її повного тексту.
Суддя: