Провадження № 22-ц/774/7984/14 Справа № 182/4152/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Тихомиров І. В. Доповідач - Максюта Ж.І.
Категорія 53
11 грудня 2014 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого: Максюти Ж.І.,
суддів : Кочкової Н.О., Григорченка Е.І.,
при секретарі: Кулику О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську
апеляційну скаргу ОСОБА_2
на заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 липня 2014 року
по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь" про зміну причин звільнення та дати звільнення, -
ОСОБА_2 звернувся до суду із первісним позовом за яким просив стягнути з ТОВ «Промінь» не виплачену заробітну плату, середній заробіток за час затримки розрахунку, компенсацію на затрати пов'язані з господарськими нуждами, заборгованість за договором оренди та моральну шкоду.
Згодом ОСОБА_2 неодноразово уточнював позовні вимоги, збільшуючи та зменшуючи їх обсяг.
За рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 24.04.2013 р., яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 16.10.2013 р. позовні вимоги ОСОБА_2 були задоволені частково.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь» на користь ОСОБА_2 середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні з 15 лютого 2012 по 28 липня 2012 включно в сумі 10 575 грн. 28 коп.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь» на користь ОСОБА_2 компенсацію на затрати пов'язані з господарськими нуждами в розмірі 4155 грн.
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь» на користь ОСОБА_2 заборгованість по орендній платі в розмірі 2295 грн.
Змінено формулювання причин звільнення ОСОБА_2 з роботи з товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь» - із «звільнений за прогул без поважних причин, п. 4 ч.1 ст. 40 КЗпП України» на «звільнений за власним бажанням», ст. 38 КЗпП України.
Змінено дату звільнення ОСОБА_2 з роботи з товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь» з « 30.03.2012 року» на « 14.02.2012 року».
Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Промінь» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 500 грн.
Не погодившись з зазначеним рішенням ТОВ «Промінь» звернулося з касаційною скаргою до Вищого Спеціалізованого суду України.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26.02.2014 р. було частково задоволено касаційну скаргу ТОВ «Промінь».
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 24.04.2013 р. та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 16.10.2013 р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16.04.2014 р. справу передано за підсудністю до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.07.2014 р. позовні вимоги в частині стягнення з відповідача середнього заробітку за час затримки розрахунку, стягнення компенсації на затрати пов'язані з господарськими нуждами, стягнення заборгованості за договором оренди, стягнення моральної шкоди залишені без розгляду. (т. 2 а.с. 72)
На позовних вимогах щодо зміни причин звільнення та дати звільнення позивач наполягав, просив суд їх задовольнити.
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 липня 2014 року в задоволені позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про задоволення його позовних вимог, оскільки рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при цьому неповно з'ясовані всі фактичні обставини справи, дана неналежна оцінка доказам.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів не находить підстав для задоволення апеляційної скарги.
З'ясувавши в достатньо повному об'ємі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи і давши їм правову оцінку, суд постановив рішення, що відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами.
Відмовляючи у задоволені позову районний суд прийшов до правильного та обґрунтованого висновку, про те, що позов є недоведений суду належними та допустими доказами.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 10.11.2011 р. наказом № 15-к/11 ОСОБА_2 було прийнято на посаду заступника директора з будівництва ТОВ «Промінь» (а.с. 57, 58-60).
Наказом № 13 від 30 березня 2012 року ОСОБА_2 було звільнено з роботи за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, оскільки останній з 01 лютого 2012 року по 30 березня 2012 року був відсутній на робочому місці без поважних причин, що підтверджується актами про відсутність працівника на робочому місці (т. 1 а.с. 41-42, та а.с. 67-87).
Твердження позивача ОСОБА_2 про те, що ним особисто 31 січня 2012 року було подано заяву про звільнення за власним бажанням головному бухгалтеру ТОВ «ПРОМІНЬ» ОСОБА_3, про що мається відмітка на його заяві (т.1а.с.10), спростовано під час розгляду справи у попередніх судових засіданнях, поясненнями свідка ОСОБА_3, яка стверджувала суду, що заява ОСОБА_2 була подана 23.03.2012 року, а дата 31.01.2012 року була нею проставлена на заяві на прохання самого ОСОБА_2,оскільки вона тривалий час працювала з нам, як з директором підприємства.
Також не знайшли свого підтвердження доводи позивача про те, що він з 01 лютого 2012 року по 14 лютого 2012 року знаходився у відряджені в м. Горлівка Донецької області.
Як вбачається з матеріалів справи, наказ про відрядження ОСОБА_2 до міста Горлівка Донецької області у зазначений період не видавався, проїзні документи у позивача відсутні, також відсутні інші докази, які б свідчили про дійсність знаходження позивача у відряджені.
Посилання позивача в апеляційній скарзі про наявність в матеріалах справи документів, які свідчать про здачу будівельних робіт, виконаних ТОВ «ПРОМІНЬ» у період з 01.02.2012 року по 14.02.2012 року, спростовуються листом Голови правління ПАТ «КОНЦЕРН СТИРОЛ» від 20.08.2013 року № 06-1/117 про те, що такі роботи були виконані, та закрити акти виконаних робіт, ще 20 січня 2012 року (т.1 а.с.287), до вказаного листа були додані примірники актів приймання виконаних робіт наявні в ПАТ «КОНЦЕРН СТИРОЛ» (т.1 а.с. 288-299)
Вказаними доказами спростовуються відомості, викладені в довідці за підписом начальника ЖДЦ ПАО «КОНЦЕНР СТИРОЛ» Лисенка Е.Ю. про перебування ОСОБА_2 в період з 01.02.2012 по 14.02.2012 року в м. Горлівка з метою вирішення питання реалізації договору №1374 від 08.09.2011 року з відбитком печатки «для товарно-супровідних документів» (т.1 а.с.39), та твердження позивача у тому числі і в апеляційній скарзі про те, що він у період часу з 01.02.2012 року по 14.02.2012 року знаходився у відрядженні з метою підписання актів виконаних робіт.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до тлумачення норм діючого законодавства, якими на думку позивача регулюються спірні питання.
За таких обставин, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Суд першої інстанції повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, правильно застосував зазначені норми матеріального права, що підлягали застосуванню, висновки суду про встановлені обставини й правові наслідки є вичерпаними, відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами, дослідженнями в судовому засіданні.
Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308, 313 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.
Заочне рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 липня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: