16 грудня 2014 р. Справа № 63020/11/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Гінди О.М., Ніколіна В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційні скарги Соломонівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, ОСОБА_1 на постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 грудня 2010 у справі за позовом Ужгородського міжрайонного прокурора Закарпатської області до Соломонівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про скасування рішення, -
У жовтні 2010 року Ужгородський міжрайонний прокурор Закарпатської області звернувся до суду з позовом до Соломонівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про скасування рішення 22 сесії 5 скликання Соломонівської сільської ради від 17.12.2009 року «Про надання дозволу на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки передбаченої у власність».
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що оскаржуване рішення відповідача суперечить вимогам ст. 12 та п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, ст. 15 Закону України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон», ст. ст. 1, 6 Закону України «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття», оскільки зазначена земельна ділянка розташована на території спеціальної економічної зони «Закарпаття».
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 грудня 2010 року позов задоволено повністю.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що внаслідок прийняття Соломонівською сільською радою оскаржуваного рішення та подальшого оформлення права власності на земельну ділянку, фактично порушується питання зменшення площі спеціальної економічної зони «Закарпаття», створюються значні перешкоди у реалізації передбачених законом цілей. Наявність на території спеціальної економічної зони земельних ділянок приватної власності суперечить ст. 15 Закону України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» та ст. 6 Закону України «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття».
Постанову в апеляційному порядку оскаржили Соломонівська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області та ОСОБА_1, подавши апеляційні скарги, в яких просять оскаржувану постанову скасувати і прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Доводи апеляційних скарг апелянти обґрунтовують тим, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи,а висновки суду не відповідають обставинам справи.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.
Як встановив суд, рішенням Соломонівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 17.12.2009 року «Про надання дозволу на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки передбаченої у власність» ОСОБА_1 було надано дозвіл на збір матеріалів щодо погодження місця розташування земельної ділянки передбаченої у власність загальною площею 0,40 га в урочищі «Чопське» для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільської ради.
На вказане рішення Ужгородський міжрайонний прокурор Закарпатської області 16.09.2010 року подав протест, яким вимагав у Соломонівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області скасувати рішення в зазначеній частині. Протест прокурор мотивував тим, що рішення є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки відповідно до вимог чинного законодавства не дозволяється надання у приватну власність громадян земельних ділянок, розташованих на території спеціальної економічної зони.
Рішенням Соломонівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 24.09.2010 року «Про розгляд протесту Ужгородського міжрайонного прокурора Закарпатської області від 16.09.2010 року № 08/3388 вих. 10 на рішення Соломонівської сільської ради «Про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» від 17.12.2009 року», зазначений протест був відхилений.
В зв'язку з цим відповідно до п. 4 ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» Ужгородський міжрайонний прокурор Закарпатської області звернувся до суду з даним позовом.
Колегія судів вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність оскаржуваного рішення Соломонівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області ради з таких підстав.
Повноваження сільських, селищних, міських рад передбачені ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Зокрема, згідно з п. 34 ч. 1 цієї статті виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Оскаржуваним рішенням відповідача ОСОБА_1 було надано було надано дозвіл на збір матеріалів щодо погодження місця розташування земельної ділянки передбаченої у власність загальною площею 0,40 га в урочищі «Чопське» для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільської ради.
Крім цього, на рішенням Соломонівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області від 26.05.2010 року внесено зміни до оскаржуваного рішення, а саме надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки ОСОБА_1 у власність площею 0,40 га для ведення особистого сільського господарства в с. Соломоново в ур. «Чопське» в межах населеного пункту, та зобов'язано ОСОБА_1 подати проект відведення земельної ділянки на затвердження після позитивного висновку комісії з розгляду питань пов'язаних з погодженням документації із землеустрою при Ужгородській РДА.
Відповідно до ст. 12 та п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради.
Прокурор, з доводами якого погодився суд першої інстанції, стверджує, що вказані вище земельні ділянки розташовані на території спеціальної економічної зони «Закарпаття».
Спеціальна економічна зона «Закарпаття» створена на підставі Закону України «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття» від 22.03.2001 на строк 30 років площею 737,9 га.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про спеціальну економічну зону «Закарпаття» метою створення спеціальної економічної зони «Закарпаття» є залучення інвестицій, сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, збільшення поставок високоякісних товарів і послуг, створення сучасної виробничої, транспортної і ринкової інфраструктури.
Відповідно до ст. 6 цього Закону на території спеціальної економічної зони «Закарпаття» розміщуються підприємства, які здійснюють операції з обслуговування транзитних вантажів, їх зберігання, доробки, сортування, пакування, надання транспортно-агентських та експедиторських послуг, торгівлі, а також підприємства, які застосовують новітні технології з метою виробництва товарів для експорту та поставок на внутрішній ринок. На території спеціальної економічної зони «Закарпаття» можуть розміщуватись об'єкти виробничої та невиробничої інфраструктури.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 цього Закону до повноважень Закарпатської обласної ради, крім повноважень, передбачених іншим законодавством, також належить укладення з органом господарського розвитку спеціальної економічної зони "Закарпаття" угод про передачу в його користування земельних ділянок, об'єктів інфраструктури, розташованих на території зони, та природних ресурсів місцевого значення.
Відповідно до ст. 5 даного Закону органом господарського розвитку спеціальної економічної зони "Закарпаття" (далі - орган господарського розвитку) є юридична особа, уповноважена або спеціально створена Закарпатською обласною державною адміністрацією в організаційно-правовій формі відповідно до законодавства України. До повноважень органу господарського розвитку належать, зокрема, укладення договорів оренди земельних ділянок та об'єктів інфраструктури в спеціальній економічній зоні "Закарпаття" із суб'єктами підприємницької діяльності у межах повноважень, наданих органами місцевого самоврядування; реалізація інших повноважень, передбачених цим Законом та делегованих органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон» місцеві Ради народних депутатів та місцеві державні адміністрації здійснюють свої повноваження на території спеціальної (вільної) економічної зони з урахуванням специфіки її статусу, визначеної законом про її створення.
Згідно з ст. 10 цього Закону місцеві Ради народних депутатів та місцеві державні адміністрації, на території яких розташована спеціальна (вільна) економічна зона, здійснюють свої повноваження на території зони у повному обсязі, якщо законодавчими актами про створення спеціальних (вільних) економічних зон не передбачено інше. Крім того, до сфери повноважень місцевих Рад народних депутатів та місцевої державної адміністрації належить: внесення пропозицій щодо змін у статусі спеціальної (вільної) економічної зони в порядку, встановленому чинним законодавством; вирішення разом з органами державної виконавчої влади, суб'єктами економічної діяльності та профспілковими організаціями спеціальної (вільної) економічної зони питань, пов'язаних із специфікою правового та фінансового забезпечення, соціального захисту громадян України, які проживають на території зазначеної зони.
До сфери повноважень місцевих Рад народних депутатів та місцевих державних адміністрацій також належить укладення з органом господарського розвитку спеціальної (вільної) економічної зони генеральної угоди про передачу в її користування земельних ділянок, об'єктів інфраструктури, розташованих на цій території, та природних ресурсів.
Таким чином, відповідно до наведених вище норм законодавства, у разі створення спеціальної економічної зони, їй передаються в користування земельні ділянки шляхом укладення з органом господарського розвитку спеціальної економічної зони "Закарпаття" відповідних угод. Отже, передані у встановленому порядку органу господарського розвитку спеціальної економічної зони "Закарпаття" земельні ділянки перебувають у його користуванні та можуть використовуватись лише для цілей, для виконання яких була створена спеціальна економічна зона та не можуть передаватись будь-яким іншим фізичним чи юридичним особам.
Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що внаслідок прийняття Соломонівською сільською радою Ужгородського району Закарпатської області оскаржуваного рішення про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, та подальшого оформлення державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, протиправно було зменшено площу спеціальної економічної зони «Закарпаття» та створено перешкоди у реалізації передбачених законом цілей, пов'язаних із створенням цієї зони.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд -
Апеляційні скарги Соломонівської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 грудня 2010 року у справі № 2а-2795/10/0712 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуючий О.Б. Заверуха
Судді О.М. Гінда
В.В. Ніколін