27 березня 2014 р. справа № 2а-11617/09/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чорної В.В.
суддів Горбалінського В.В., Конєвої С.О.
при секретарі судового засідання Пешехоновій О.В.
за участі представників сторін:
позивача Сєдова О.М.
відповідача Мартиненка Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про визнання нечинною постанови про застосування економічних санкцій № 15-5/3.12-36 від 31.03.2009 р., -
10 вересня 2009 року Відкрите акціонерне товариство «Павлоградвугілля» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати нечинною постанову Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області (правонаступником якої після її ліквідації є Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України) про застосування економічних санкцій № 15-5/3.12-36 від 31.03.2009 року (а.с. 3-7).
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідачем при проведенні перевірки не враховано обставини, які засвідчують відсутність перевитрат електричної енергії внаслідок перевищення фактичних внутрішніх витоків повітря в системі вентиляції над розрахунковими, а також неправильність розрахунку перевитрат. Так, позивач посилається на те, що від моменту проведення депресивної зйомки у 2007 році до проведення перевірки 31 березня 2009 року на ВСП «Шахта ім. М.І. Сташкова» було вжито заходи по поліпшенню системи провітрювання, що дозволило знизити фактичні витоки повітря до розрахункових. Проте, розрахунок втрат електричної енергії здійснено відповідачем на підставі припущення щодо сталого (незмінного) розміру фактичних витоків повітря в системі вентиляції та часу роботи системи вентиляції з незмінним значенням розміру фактичних витоків повітря. Не погоджується позивач також з висновками акту перевірки про перевитрати електричної енергії тяговими батареями з простроченим терміном служби, а саме, з напрацюванням більше 1000 циклів заряду-розряду, оскільки кінцем строку служби батареї, згідно керівництва по експлуатації до цих батарей, вважається зниження ємності батареї на 20 відсотків. Проте, в ході перевірки відсоток зниження ємності батареї інспектором не перевірявся, та згідно актів перевірки технічного стану цих акумуляторних батарей від 21.06.2008 р., їх стан відповідає параметрам, встановленим керівництвом по експлуатації, в тому числі щодо ємності батарей. Посилаючись на викладене, позивач вважає, що постанова про застосування економічних санкцій № 15-5/3.12-36 від 31.03.2009 р. не може вважатись обґрунтованою в частині визначення факту і розміру перевитрат електричної енергії (а.с.3-7).
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.10.2009 р., після усунення позивачем недоліків позовної заяви, за даним позовом було відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено її до судового розгляду (а.с. 1).
Ухвалою суду від 30.09.2010 р. провадження у даній справі було зупинено до вирішення Дніпропетровським окружним адміністративним судом адміністративної справи № 2а-2179/10/0470 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» до Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про застосування економічних санкцій № 15-5/3.21-28 від 31.03.2009 р. (а.с. 76).
Ухвалою суду від 18.11.2013 року, у зв'язку з набранням законної сили судовим рішенням по адміністративній справі № 2а-2179/10/0470, до вирішення якої було зупинено провадження у даній справі, провадження у справі № 2а-11617/09/0470 було поновлено (а.с. 89).
Ухвалою суду від 10.12.2013 року, в порядку ст. 55 КАС України, було допущено заміну відповідача у справі з Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області, ліквідованої згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про ліквідацію урядових органів» від 28.03.2011 р., на її правонаступника - Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (а.с.104).
В судовому засіданні 27.03.2014 року за клопотанням представника позивача, в порядку ст. 55 КАС України, у зв'язку зі зміною організаційно-правової форми підприємства, було допущено заміну позивача у справі з Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Павлоградвугілля», як його правонаступника.
Представник позивача за довіреністю Сєдов О.М. в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив адміністративний позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та у додаткових поясненнях до адміністративного позову. Зокрема, в своїх додаткових поясненнях позивач посилається на неможливість застосування відповідачем при проведенні перевірки Методики визначення неефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, затвердженої наказом НАЕР від 13.12.2006 р. № 89, оскільки дана Методика не зареєстрована в Міністерстві юстиції України, а отже, не є нормативно-правовим актом, у зв'язку з чим не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах. Зазначена позиція позивача обґрунтовується посиланням на Указ Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» № 493/92 від 03.10.1992 року, Постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» № 731 від 28.12.1992 року, а також на постанову Верховного Суду України від 04.06.2013 року.
Представник відповідача Мартиненко Ю.О. в судовому засіданні 27.03.2014 р. просив у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в письмових запереченнях проти адміністративного позову, наданих суду. Так, в своїх запереченнях відповідач з посиланням на п. «е» статті 11 Закону України «Про енергозбереження» від 01.07.1994 року №74/94 - ВР (зі змінами та доповненнями), розділу 2 додатку Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.1993 р. № 699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві» (зі змінами та доповненнями), п. 8, п. 9, п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 р. № 935 «Про організацію державного контролю за ефективним (раціональним використанням) паливно-енергетичних ресурсів» зазначив про те, що економічні санкції застосовані до позивача у зв'язку з недодержанням технологічної дисципліни на ВСП «Шахта ім. М.І. Сташкова», що призвело до перевитрат паливно-енергетичних ресурсів, а саме: перевитрат електричної енергії за рахунок перевищення фактичних зовнішніх витоків повітря у системі вентиляції над розрахунковими - 765,11 тис. кВт*год/рік, та перевитрат електричної енергії тяговими батареями з простроченим строком служби - 22,36 тис. кВт*год/рік. Встановлені перевитрати електричної енергії відповідач пов'язує з нераціональним (неефективним) використанням електроенергії (марнотратним). Розрахунки проведено згідно «Методики визначення та розрахунків втрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах промисловості. Шахти», затвердженої наказом Національного агентства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів № 161 від 06.12.2007 року. У зв'язку з чим, відповідач вважає оскаржувану постанову про застосування економічних санкцій № 15-5/3.12-36 від 31.03.2009 р. правомірною.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про енергозбереження» від 01.07.1994 р. № 74/94-ВР (далі - Закон № 74/94), в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваної постанови, завданням контролю у сфері енергозбереження є забезпечення додержання норм законодавства про енергозбереження всіма державними органами, юридичними та фізичними особами.
Згідно ч. 1 ст. 27 Закону № 74/94, порушення законодавства про енергозбереження тягне за собою встановлену цим Законом, а також чинним законодавством України дисциплінарну, адміністративну або цивільну відповідальність.
Постановою Кабінету Міністрів України № 699 від 02.09.1993 р. «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві» (далі - постанова КМУ № 699) визначено, що Державна інспекція з енергозбереження здійснює державний контроль за раціональним та ефективним використанням газу та інших паливно-енергетичних ресурсів підприємствами.
Відповідно до п. 1 Положення про Державну інспекцію з енергозбереження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1039 від 29.06.2000 р. «Питання Державної інспекції з енергозбереження» (що діяло на час виникнення спірних правовідносин), Державна інспекція з енергозбереження є урядовим органом державного управління, що діє у складі Національного агентства України з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів (НАЕР) і підпорядковується йому, та виконує відповідно до законодавства контрольно-наглядові функції щодо використання паливно-енергетичних ресурсів.
Інспекція у межах своєї компетенції бере участь у реалізації державної політики та здійснює державний контроль у сфері енергозбереження (п. 3). Інспекція має право, зокрема: складати протоколи, акти перевірок та видавати обов'язкові для виконання приписи стосовно усунення порушення норм законодавства у сфері енергозбереження під час видобування, переробки, виробництва, транспортування, зберігання та споживання паливно-енергетичних ресурсів; застосовувати економічні санкції до підприємств відповідно до законодавства у разі виявлення фактів перевитрати ними зазначених ресурсів унаслідок неефективного (марнотратного) їх використання (п.4 Положення № 1039).
Згідно з Положенням про Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області, затвердженого наказом Державної інспекції з енергозбереження № 211 від 08.10.2007 р. (що діяло на час виникнення спірних правовідносин), ТУ ДІ з енергозбереження по Дніпропетровській області є структурною одиницею урядового органу державного управління - Державної інспекції з енергозбереження, яке у межах своєї компетенції бере участь у реалізації державної політики та здійснює державний контроль у сфері енергозбереження.
Відповідно до п. 4 вказаного Положення, територіальне управління інспекції має право складати акти перевірок та видавати обов'язкові для виконання приписи стосовно усунення порушення норм законодавства у сфері енергозбереження під час видобування, переробки, виробництва, транспортування, зберігання, споживання паливно-енергетичних ресурсів; застосовувати до підприємств, установ та організацій підвищену плату за неефективне (нераціональне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів, відповідно до діючого законодавства України та нормативно-правових актів.
Відповідно п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 22.10.2008 p. № 935 «Про організацію державного контролю за ефективним (раціональним) використанням паливно-енергетичних ресурсів», розрахунок обсягів неефективного (нераціонального) використання паливно-енергетичних ресурсів понад показники нормативних значень їх витрат, що встановлені стандартами, а у разі відсутності стандартів - нормами питомих витрат палива та енергії або нормативами витрат паливно-енергетичних ресурсів, проводиться у перерахунку на річне споживання, крім випадків, що підтверджені документально, за період від дня настання до їх з'явлення, але не більш як за один рік від дня порушення таким суб'єктом установлених актами законодавства правил, згідно з методиками визначення та розрахунку втрат (перевитрат) паливно-енергетичних ресурсів, які затверджуються НАЕР в установленому порядку.
Пунктами 8, 9 та 11 Постанови № 935 передбачено, що у разі прийняття рішення про застосування економічних санкцій, передбачених Законом України «Про енергозбереження», та за наявності підстав для їх застосування, визначених зазначеним Законом, видається постанова, яка підписується начальником Інспекції або уповноваженим ним керівником її територіального органу.
Постанова складається у двох примірниках, один з яких залишається в Інспекції чи її територіальному органі, а другий у п'ятиденний строк видається керівникові або уповноваженому представнику юридичної особи під розписку чи надсилається рекомендованим листом.
Юридична особа повинна сплатити кошти в обсязі, визначеному постановою, не пізніше ніж протягом тридцяти днів після її надходження, а у разі оскарження - не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після прийняття рішення про залишення скарги без задоволення.
Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області листом №15-5/1.25-515 від 16.02.2009 р., копія якого наявна в матеріалах справи, повідомило позивача, що відповідно до ст.ст. 25, 26 Закону України «Про енергозбереження», Положення про Державну інспекцію з енергозбереження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2000 р. № 1039 та затвердженого плану проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах, організаціях на 2009 рік, на період з 02.03.2009 р. по 20.03.2009 р. на його підприємстві ВСП «Шахта ім. М.І. Сташкова» планується перевірка.
Посадовими особами ТУ Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області проведено перевірку ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на ВСП «Шахта ім. М.І. Сташкова» Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля», за результатами якої складено акт № 15-5/3.21-28 від 31.03.2009 р. (а.с. 36-42).
Перевіркою ВСП «Шахта ім. М.І. Сташкова» виявлено порушення п. «е» ст. 11 Закону України «Про енергозбереження» від 01.07.1994 р. №74/94 - ВР (зі змінами та доповненнями), розділу 2 додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.1993 р. № 699 «Про заходи щодо ефективного використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів в народному господарстві» (зі змінами та доповненнями), що спричинили нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів, а саме: перевитрати електричної енергії за рахунок перевищення фактичних зовнішніх витоків повітря у системі вентиляції над розрахунковими - 765,11 тис. кВт*год/рік, та перевитрати електричної енергії тяговими батареями з простроченим строком служби - 22,36 тис. кВт*год/рік (а.с.14-20).
Зазначені перевищення, зафіксовані актом перевірки, встановлені відповідачем на підставі «Енергетичного балансу» та за результатами виконання інструментальних вимірювань, відображених в акті, копія якого долучена до матеріалів справи.
Зокрема, матеріалами справи підтверджено, що під час перевірки системи провітрювання на ВСП «Шахта ім. М.І. Сташкова» було проведено обстеження роботи головного вентилятора скіпового стволу (вентилятори ВЦД-47У) та вентиляційної скважини (вентилятори ВЦ-31,6М), на яких налагоджувальні роботи виконувались в липні 2008 року. При цьому, аналіз роботи вентиляторів показав суттєве відхилення їх фактичної продуктивності в роботі від паспортної продуктивності, що свідчить про понадмірні витрати електроенергії внаслідок порушення технологічної дисципліни на підприємстві у вигляді незадовільного стану устаткування.
Крім того, згідно довідки про наявність та використання акумуляторних батарей електровозів на ВСП «Шахта ім. М.І. Сташкова» станом на 01.03.2009 року, встановлено 3 батареї типу 112 ТЖН-350, 1 батерею типу 2*30*7 PzS640, 2 батареї типу 66*8 PzS640, кількість відпрацьованих циклів яких склала більш ніж 1000 зарядів-розрядів. При цьому, згідно Інструкції по експлуатації електровозних батарей, строк служби їх становить 2-3 роки або 700-1000 циклів заряду-розряду, що також свідчить про понадмірні витрати електроенергії внаслідок порушення технологічної дисципліни на підприємстві у вигляді незадовільного стану устаткування.
Всього за фактами нераціонального використання електроенергії (марнотратне) встановлено перевитрати електроенергії об'ємом 787,47 тис. кВт*год/рік. Даний розрахунок проведено згідно «Методики визначення та розрахунків втрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах промисловості. Шахти», затвердженої наказом Національного агентства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів № 161 від 06.12.2007 року.
За результатами перевірки, контролюючим органом винесено постанову про застосування економічних санкцій № 15-5/3.12-36 від 31.03.2009 р. на суму 575 010,59 грн. (а.с. 10).
Не погодившись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом.
Встановивши обставини справи, проаналізувавши норми законодавства, чинного на час виникнення спірних правовідносин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Пунктом «е» ч. 1 ст.11 Закону України "Про енергозбереження" від 01.07.1994 р. № 74/94-ВР (далі - Закон № 74/94) в редакції, яка діяла на час прийняття оскаржуваної постанови, встановлено, що економічні заходи для забезпечення енергозбереження передбачають введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами.
Колегія суддів не погоджується з доводами позивача про відсутність факту нераціонального використання паливно-енергетичних ресурсів з посиланням на те, що на шахті ім. М.І. Сташкова було вжито заходи по поліпшенню системи провітрювання, що дозволило знизити фактичні витоки повітря до розрахункових, оскільки проведена перевірка показала суттєве відхилення фактичної продуктивності в роботі вентиляторів від паспортної продуктивності, що свідчить про понадмірні витрати електроенергії внаслідок порушення технологічної дисципліни на підприємстві у вигляді незадовільного стану устаткування, та не пов'язано з моментом проведення депресивної зйомки.
Також, суд не погоджується з доводами позивача про те, що стан акумуляторних батарей електровозів відповідає параметрам, встановленим керівництвом по експлуатації, в тому числі щодо ємності батарей, оскільки, згідно Інструкції по експлуатації електровозних батарей, строк їх служби становить 2-3 роки або 700-1000 циклів заряду-розряду, та понадстрокове використання таких батарей не відповідає технічними нормам паспортної продуктивності їх роботи. Акти перевірки технічного стану акумуляторних батарей, на які посилається відповідач, складено в червні 2008 року, тому посилання позивача на придатність їх до використання станом на момент перевірки (31.03.2009 року) не приймаються до уваги (а.с.26-32).
Крім того, як вбачається з акту перевірки № 15-5/3.21-28 від 31.03.2009 р., він був підписаний головним інженером ВСП «Шахта ім. І.М. Сташкова» Снігуром А.В. без будь-яких зауважень до акту. Таким чином, посадові особи ВСП «Шахта ім. І.М. Сташкова» погодились з висновками відповідача, зазначеними в акті перевірки в тому вигляді, як вони викладені в акті.
Суд також не приймає доводів позивача на те, що оскаржуване рішення про застосування економічних санкцій має бути визнано незаконним та скасовано також у зв'язку з незаконністю проведення перевірки, яку було проведено поза межами максимально допустимого строку проведення планового заходу державного нагляду (контролю). Так, питання щодо наявності підстав, правомірності проведення перевірки та додержання строків проведення перевірки структурних підрозділів позивача та складання за їх результатами актів перевірки, були предметом судового розгляду по справі № 2а-2179/10/0470 за позовом ВАТ «Павлоградвугілля» до Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій щодо проведення планових заходів державного нагляду (контролю).
23.11.2011 року постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 2а-2179/10/0470, копія якої наявна в матеріалах справи, відмовлено у задоволенні позову ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» до Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України про визнання протиправними дій.
24.09.2013 року ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду по справі № 2а-2179/10/0470, копія якої наявна в матеріалах справи, апеляційну скаргу ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2011 року - без змін.
Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, станом на час розгляду даної справи є така, що набрала законної сили, постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.11.2011 року, якою визнано дії відповідача з проведення перевірки структурних підрозділів позивача, в тому числі ВСП «Шахта ім. І.М. Сташкова», та складання за їх результатами актів перевірки, правомірними.
Суд також критично оцінює посилання представника позивача на неправомірність проведення розрахунку суми економічних санкцій, визначених у оскаржуваній постанові, на підставі Методики визначення нераціонального (неефективного) використання паливно-енергетичних ресурсів, яка затверджена Наказом Державного комітету України з енергозбереження від 26.10.2001 р. № 113, перезатверджена Наказом НАЕР від 13.12.2006 р. № 89, яка не була чинною на час проведення перевірки у зв'язку з відсутністю її реєстрації в Міністерстві юстиції України, з огляду на те, що матеріалами справи підтверджено, що відповідачем під час розрахунку економічних санкцій у вигляді підвищеної плати були використані норми Закону № 74/94, Постанови № 699, положення «Методики визначення та розрахунків втрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах промисловості. Шахти», затвердженої наказом Національного агентства з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів № 161 від 06.12.2007 року. Жодних посилань на Методику № 89 ні акт перевірки, ні оскаржувана постанова не містить.
Отже, з огляду на відсутність доказів використання відповідачем при прийнятті оскаржуваної постанови Методики, затвердженої Наказом НАЕР від 13.12.2006 р. № 89, суд приходить до висновку, що суму плати, визначеної в оскаржуваній постанові, було розраховано відповідачем на підставі діючих на той час нормативно-правових актів у сфері енергозбереження.
Частина 2 ст.19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З огляду на сукупність викладених обставин, судом не встановлено порушень законодавства в діях посадових осіб відповідача при прийнятті оскаржуваної постанови № 15-5/3.12-36 від 31.03.2009 р., а тому правові підстави для її скасування - відсутні.
Керуючись ст.ст. 122, 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 01 квітня 2014 року.
Головуючий суддя Суддя Суддя В.В. Чорна В.В. Горбалінський С.О. Конєва